Рішення

від 11.07.2008 по справі 12/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/117

11.07.08

За позовом                      Товариства з обмеженою відповідальністю "TVD"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс-Будсервіс"

Про                                 стягнення 12 263,10 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Бойко Р.І. –предст. (дов. №б/н  від 24.03.08р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс-Будсервіс"   про стягнення заборгованості у розмірі 12 263,10 грн. (9053,60 грн.- основний борг, 2512,37 грн. -  пеня, 697,13 грн. -  втрат від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №0010538 від 19.10.2007 року.

Ухвалою суду від 19.05.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/117 та призначено розгляд справи на 24.06.08 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 24.06.08 р. не направив.   

Ухвалою суду від 24.06.2008 року слухання справи відкладено на 11.07.2008 року.

Відповідач відзиву на позов не надав; представник відповідача до судового засідання 11.07.08 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

              В судовому засіданні 11.07.08р. оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

19.10.2007 року між  ТОВ "Сторекс-Будсервіс"  та ТОВ "TVD"   було  укладено Договір   №0010538 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити та провести  монтаж на умовах DDP, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити складське обладнання,  в кількості та якості згідно Додатків №1 та №2 .

Відповідно до умов Договору №0010538 розрахунок за складське обладнання здійснюється в 3 (три) етапи.

1-й - передоплата в розмірі 9 053,60 грн. (40% загальної суми договору).

2-й - оплата в розмірі 9 053,60 грн. (40% загальної суми договору) протягом 3-х банківських днів з моменту отримання письмово повідомлення про відвантаження складського обладнання з Італії.

3-й - оплата в розмірі 4 526,80 грн. (20% загальної суми договору) протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконання робіт (монтажу) за договором.

22.10.2007          року позивач платіжним дорученням №1277 від 22.10.2007р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 9 053,60 грн.

Згідно  п.3.2. Договору відповідач зобов'язався  передати позивачу складське обладнання протягом 40 календарних днів з моменту отримання передоплати відповідно до п.2.3.1. Договору. Датою передачі (поставки) товару рахується дата підписання накладної.

Відповідач порушив умов Договору та не поставив   складське обладнання у встановлений строк. Листом від 29.11.2007 року відповідач  повідомив позивача, що обладнання за Договором   буде відвантажено з Італії 19.12.07р., та підтвердив факт прострочення поставки обладнання.

12.02.2008          року позивач направив на адресу ТОВ «Сторекс Будсервіс» претензію з вимогою на підставі ст. 612 ЦК України повернути попередню оплату в розмірі 9 053,60 грн. та сплатити пеню відповідно до п.5.1. Договору №0010538 від 19.10.2007 року у розмірі 1652,28 гривень.

Відповіді на претензію Позивач не отримав.

За таких обставин, позивач ставить вимоги про стягнення  9053,60грн. - основного боргу, 697,13грн. -  втрат від інфляції, 2512,37 грн. - пені .   

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 9053,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 5.1   договору №0010538 зазначено, що у разі порушення відповідачем терміну поставки товару, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2512,37 грн.   Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2512,37 грн. підлягають задоволенню.  

        Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення втрат  від інфляції у розмірі 697,13 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 11, 526, 527, 549, 610, 611, 612, 615,625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

  1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

           2. Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс-Будсервіс" (01103, м.Київ, вул. Мельникова, 12, , п/р №26007901314191 в ЗАТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33834256,  а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "TVD"  (01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 23, кв.21,  п/р 26008401019913 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 322904, код ЄДРПОУ 23525886)               9053,60   грн. -  основного боргу, 2512,37 грн. -  пені, 697,13 коп. –втрат від  інфляції, 122,63 грн. - державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                                   Л.В.Прокопенко