Рішення

від 08.07.2008 по справі 33/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/230

08.07.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом              товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас»

до                                відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»

про                               стягнення 154 285, 36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Середюк С.М. –представник за довіреністю № 22/02/08 від 27.06.08.;

від відповідача:     Середа О.В. –представник за довіреністю № б/н від 03.01.08.

встановив :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»про стягнення заборгованості в сумі 154 285, 36 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відповідно до взятих на себе зобов'язань за усним договором передав УВТК ВАТ «Київміськбуд-6»продукцію згідно видаткових накладних:

- № ДН-0003576 від 13.07.2006 року на суму 114 278, 76 грн.;

- № ДН-0003600 від 14.07.2006 року на суму 19 504, 81 грн.;

- № ДН-0003779 від 25.07.2006 року на суму 58 611, 02 грн.

Товар був отриманий уповноваженим представником УВТК ВАТ «Київміськбуд-6»згідно довіреностей на отримання товару серій ЯЛТ  № 316026 від 13.07.2006 року, ЯЛТ №316037 від 25.07.2006, Містковим Е.П., без зазначення будь-яких претензій по якості та обсягу отриманого товару на загальну суму 192 394, 59 грн.

За отриману продукцію УВТК ВАТ «Київміськбуд-6»розрахувалося частково, що підтверджується платіжним дорученням № 302 від 03.08.2006 року на суму 80 000, 00 грн., тому станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 112 394, 59 грн.

08.02.2007 року УВТК ВАТ «Київміськбуд-6»було реорганізоване шляхом приєднання до ВАТ Трест «Київміськбуд-6», в результаті чого ВАТ Трест «Київміськбуд-6»стало правонаступником УВТК ВАТ «Київміськбуд-6».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2008 року порушено провадження у справі № 33/230, розгляд справи призначено на 10.06.2008 року.

В судове засідання 10.06.2008 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/230 від 27.05.2008 року не виконав, про поважні причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору суд відклав розгляд справи на 23.06.2008 року.

11.06.2008 року до загального відділу діловодства надійшло клопотання від представника відповідача про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 23.06.2008 року представник позивача надав довіреність для підтвердження своїх повноважень. Оскільки,  в довіреності не було зазначено ким вона підписана, суд дійшов висновку, що довіреність є недійсною, а тому представник є неповноважним.

Враховуючи зазначене, суд відклав розгляд справи до 01.07.2008 року.

У судовому засідання 01.07.2008 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про здійснення фіксації судового процесу.

Представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/230 від 27.05.2008 року, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що строк виконання зобов'язання ще не настав.

У судовому засіданні 01.07.08. оголошено перерву до 08.07.2008 року.

08.07.08. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 112 394, 59 грн., індекс інфляції у сумі 36 190, 98 грн., три відсотки річних в розмірі 5 695, 79 грн., витрати на адвокатські послуги у розмірі 1344, 00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 543, 66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в частині основної суми заборгованості. В іншій частині позовних вимог заперечував, оскільки строк виконання зобов'язання не настав.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.   

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно видаткових накладних № ДН-0003576 від 13.07.2006 року, № ДН-0003600 від № ДН-0003600 від 14.07.2006 року та № ДН-0003779 від 25.07.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бекас»передало відкритому акціонерному товариству Тресту «Київміськбуд-6»продукцію на загальну суму 192 394, 59 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 302 від 03.08.2006 року відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково у сумі 80 000, 00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.  

Оскільки відповідач визнав основну суму заборгованості, тому факт отримання товару та наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 112 394, 59 грн. належним чином доведений і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що позивач не надав належних доказів пред'явлення відповідачу вимоги про виконання зобов'язання, передбаченої ст. 530 ЦК України, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції у сумі 36 190, 98 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 5 695, 79 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, позивачем не надано доказів надання юридичних послуг, а також їх оплати, тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги в розмірі 1 344,00 грн.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 418, 87 грн., на відповідача –1 123, 94 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 32, 04 грн., на відповідача –85, 96 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 75, ст.ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-6»(01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9; р/р 26008001030001 в Київській філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 380593, код ЄДРПОУ 04012885) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас»(03150, м. Київ, Горького, 95; р/р 26001028182831 в Дарницькому відділенні УСБ в м. Києві, п/р № 26002501305215 в Оболонському відділенні АКБ «Райффайзенбанк Україна», МФО 322012, код ЄДРПОУ 31510809) суму основного боргу 112 394 (сто дванадцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 59 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 94 коп. та 85 (вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Мудрий С.М.