Рішення

від 17.07.2008 по справі 3/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/251

17.07.08

За позовом   Регіонального відділення Фонду державного майна України по

                      місту Києву

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство

                      «Воєнпошив»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  

                      Національний технічний університет України «Київський політехнічний

                      інститут»

Про               стягнення 2 073,27 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача                     Конта М.П. –по дов. № 15 від 31.05.2008

Від відповідача       не з'явились

Від третьої особи    не з'явились

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив»1 754,76 грн. основного боргу, 130,72 грн. пені та 187,79 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 1604  нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.03.2005.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 02.07.2008 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача (м. Київ, вул. Федорова, 20) є адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виданого станом на 04.07.2008.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, однак у поданих до канцелярії суду 16.07.2008 письмових поясненнях просить суд розглянути спір за відсутності представника третьої особи та зазначає наступне. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»є балансоутримувачем нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 40 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 41, учбовий корпус № 18, кімната цокольного поверху. 21.03.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ ВП «Воєнпошив»було укладено договір оренди № 1604 щодо майна за вищезазначеною адресою. Згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 по справі № 2/306 ТОВ ВП «Воєнпошив»підлягає виселенню з орендованих приміщень. Відповідно до акту прийому-передачі приміщень, звільнених з орендного користування від 19.03.2008, відповідачем звільнені в добровільному порядку та передані за цим актом приміщення, що використовувались ним за договором оренди. НТУУ «КПІ»підтримує позовні вимоги, заявлені РВ ФДМУ до ТОВ ВП «Воєнпошив»про стягнення 2 073,27 грн., в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.03.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив» (орендар) було укладено договір оренди № 1604 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 40,0 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 41, учбовий корпус № 18 кімната цокольного поверху, що знаходиться на балансі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»(балансоутримувач), вартість якого становить за експортною ціною станом на 30.09.2004 –75 124 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення складу.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 21.03.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 40 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 41, учбовий корпус № 18 кімната цокольного поверху.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 12.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 21.03.2005 до 21.01.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 у справі № 2/306 встановлено, що договір оренди № 1604 від 21.03.2005 припинив свою дію, в зв'язку з чим були задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив»з приміщення площею 40,0 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 41, учбовий корпус № 18 кімната цокольного поверху.

Відповідно до п. 2.6 договору орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі приміщень звільнених з орендного користування від 19.03.2008 орендар повернув, а балансоутримувач прийняв приміщення за адресою м. Київ, вул. Політехнічна, 41. учбовий корпус № 18 кімната цокольного поверху площею 40 кв. м.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.16. договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, інші належні до сплати платежі, в тому числі пеню та штрафні санкції виходячи із строку фактичного користування майном до дня передачі майна балансоутримувача (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Згідно п. 5.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) грудень 2004 –665,65 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином:

50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету;

50% орендної плати перераховуються орендарем  на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 5.6. договору орендар зобов'язався подавати Регіональному відділенню ФДМ України по м. Києві копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування 50 та 50 відсотків орендної плати до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату до державного бюджету повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та неоспореного відповідачем  розрахунку, за період з листопада 2007 року по березень 2008 становить  1 754,76 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 754,76 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин є вчинене ним  правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, /…/, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1604  від 21.03.2005 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендних платежів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.5. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку позову, становить  130,72 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 130,72 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем і не оспореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 187,79 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 187,79 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив»(м. Київ, вул. Федорова, 20, код 30021454) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву за реквізитами: рахунок ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300 -  1 754 (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. основного боргу, 130 (сто тридцять) грн. 72 коп. пені та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 79 коп. збитків від індексу інфляції.

3. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив»(м. Київ, вул. Федорова, 20, код 30021454) в доход Державного бюджету України  102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита.

4. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Воєнпошив»(м. Київ, вул. Федорова, 20, код 30021454) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Суддя                                                В.В.Сівакова

Рішення підписано 18.07.2008