Постанова

від 29.10.2008 по справі 2/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "29" жовтня 2008 р.                           м.Чернівці                                        Справа № 2/213

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович

при секретарі Добровольській А.Я., розглядаючи справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леся"

до Державної податкової інспекції в м.Чернівці

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача – Лютікова Н.О., довіреність від 10.09.2008

відповідача – Маниліч Л.І., довіреність від 03.04.08р. за № 7743/10-012 ;

                       Скакун О.П., довіреність від 23.03.08р. за № 34735/10-012;

                    Гунько С.С.,  довеність від 18.09.08р. за № 34350/10-012

                       Ткач Д.Б., довіреність від 23.09.2008 за № 34736/10-012

В засіданні приймав участь прокурор  Балук О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Леся” м.Чернівці (код 14264139)  звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання  нечинними  податкових  повідомлень-рішень за № 000048232/0 від 20.05.08р. та за № 000048232/1 від 17.06.08р. про зменшення  суми заявленого до відшкодування  податку на додану вартість на 513410грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що оскаржувані  податкові  повідомлення-рішення  є такими, що суперечать  вимогам пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7  Закону України  “ Про податок  на додану вартість” та пп. 5.12.2, 5.12.3 п.5.12 наказу  ДПА  України  “ Про  затвердження  форми  податкової  декларації   та порядку  її  заповнення  і  подання”  від 30.05.1997р. за  № 166.

Відповідач  позовні вимоги  заперечує, посилаючись на наступне.

Згідно підпункту 7.7.2  пункту 7.7  статті 7 Закону  України  “ Про  податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді  сума розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього  пункту має  від'ємне  значення, то  :

а) бюджетному  відшкодуванню  підлягає  частина  такого  від'ємного  значення, яка дорівнює сумі податку,фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому  податковому  періоді.

У  ході  перевірки  встановлено, що в порушення абз.а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7  статті 7 Закону  України  “ Про податок  на додану вартість” ТзОВ  “ Леся”  завищено  суму  бюджетного  відшкодування  за березень 2008 року ( на рахунок платника у банку)  на суму  513410,00грн.

У  розділі 1 п.8 Закону України  “ Про  внесення змін  до деяких законодавчих  актів  України”  від 03.06.2008 року Верховна рада України постановила внести зміни до п.7.7 підпункту “а” підпункту 7.7.2 Закону України “Про податок  на додану  вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та викласти його у наступній  редакції: а) бюджетному відшкодуванню  підлягає  частина такого від'ємного  значення, яка дорівнює  сумі  податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові  акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони  пом'якшують або скасовують  відповідальність.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці є обгрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Ухвалою  суду  від 16.09.2008  задоволено  клопотання Прокуратури Чернівецької  області  від 29.08.2008 за № 05/1-549 вих.08 про участь у даній справі прокурора.

21.10.2008 у засіданні  суду  оголошено  перерву  до 24.10.2008.

24.10.2008  у судовому засіданні оголошено  перерву  до 29.10.2008.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення  сторін, інших  учасників  судового процесу, оцінивши  докази, суд  встановив:

Відповідно  до  направлення  від  14.05.2008  за  №  015892, виданого ДПІ у м.Чернівці наказу від 13.05.2008 за № 506 на підставі п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України  “Про  державну податкову  службу в Україні”, податковим органом проведено виїзну  позапланову  перевірку ТзОВ “Леся” (позивач) з питань достовірності  нарахування  суми  бюджетного відшкодування  податку  на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт  від 19.05.2008 за № 1989/23-2/14264139, з урахуванням висновків якого, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.05.2008 за № 000048232/0 та від 17.06.2008 за № 000048232/1  про зменшення ТзОВ  “Леся” суми заявленого до відшкодування податку на додану вартість на 513410,00грн.

Дана сума, що підлягає  бюджетному відшкодуванню з ПДВ по декларації за березень 2008 року, виникла внаслідок придбання товариством нежилого приміщення (магазин)  за адресою: м.Чернівці, вул. Комарова,31. Згідно договіру купівлі-продажу № 872 від 20.09.2007 укладено між позивачем та Департаментом економіки Чернівецької міської ради за ціною 4 188 016,0 грн., у т.ч. ПДВ – 698001,67 грн. Вищевказану суму ПДВ ТзОВ „Леся” сплачено продавцю в жовтні-листопаді 2007 року та включено до податкового кредиту в листопаді 2007 року, а також відображено в декларації  з ПДВ за  листопад  2007 року.

У березні 2008 року  позивач подав  податкову декларацію з ПДВ, в якій зазначив залишок від”ємного значення попередніх податкових періодів за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 513410,0 грн. (рядок 24), суму податкового кредиту попередніх податкових періодів, фактично сплачених постачальникам товарів 513410,0 грн. Достовірність вищенаведеного підтверджено відповідачем у акті від 19.05.2008 за №1989/23-2/14264139 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ „Леся” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008 року”.

Відповідно до пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції закону №107-УІ від 28.12.2007р., та в редакції від 03.06.2008р., що діяла на дату ухвалення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від”ємного  значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів. Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, платнику податку надано право на повернення повної суми бюджетного відшкодування, при цьому останній повинен подати податковому органу декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка  відображена в податковій  декларації.

Як вбачається з досліджених судом письмових доказів, позивачем дотримано визначений пп.7.7.2 п.7.7 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість” порядок розрахунку суми від”ємного значення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню та встановлений пп.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону порядок оформлення рішення про отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 1 Закону України  „Про систему оподаткування”                                            встановлення та скасування податків і зборів (обов”язкових платежів) до  бюджетів та державних цільових фондів, ставок та механізму справляння  податків та зборів здійснюється виключно законами про оподаткування.

Отже суд вважає, що норма пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не містить обмежень в часі щодо визначення  попередніх періодів, протягом яких відбувалася фактична сплата податку постачальникам товарів для розрахунку суми від”ємного значення .

Отже, обмеження кількості  попередніх  періодів, на що посилається  відповідач, часом, починаючи з січня 2008 року є такими, що суперечить  вимогам ст.ст. 8, 19 Конституції України, звужуючи, при цьому, права платника податку на отримання  бюджетного відшкодування.

Згідно ч. 2 ст.19  Конституції  України, органи державної влади та  їх посадові особи повинні  діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.

Таким чином, з урахуванням  всіх обставин справи, суд вважає, що при зазначених  обставинах є всі  правові  підстави  для задоволення  позову.

З огляду  на викладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних  положень  КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.05.2008 року № 000048232/0 та  від 17.06.2008 року № 000048232/1 про зменшення ТзОВ “Леся” суми  заявленого до відшкодування  податку на додану  вартість на 513410,00грн. у зв'язку з невідповідністю їх вимогам чинного законодавства.

3. Стягнути з державного бюджету на користь ТзоВ “Леся” м. Чернівці, вул. Комарова,31, ідент.код 14264139)  - 6,80грн. державного мита.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

                  Суддя                                                             І.В. Скрипничук