Рішення

від 02.10.2008 по справі 5020-3/034

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/034

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2008 р. справа № 5020-3/034

За позовом          Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави

(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1)

в особі          Севастопольської міської ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі

(99045, м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:          

Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13)

до                    Малого приватного підприємства “Моноліт”

(99038, м. Севастополь, шосе Камишовське, 12)

(99011, м. Севастополь, провулок Панорамний, 1А)

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48-35),

про відшкодування шкоди у розмірі 3973,17 грн. та звільнення земельної ділянки,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

прокурор –Верьовкіна Г.П., посвідчення № 355, від 25.03.2004;

позивача Севастопольської міської ради –не з'явився;

позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у                        м. Севастополі –Карташов В.В., довіреність № 964 від 16.04.2008;

відповідача –Бадалов А.Г., довіреність № 5, від 15.08.2008;

третьої особи –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства "Моноліт" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 3973,17 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем норм земельного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що виразилося у самовільному зайнятті земельної ділянки (арк. с. 4-7).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому відповідач зазначає, що вжив усіх заходів, спрямованих на поновлення меж спірної земельної ділянки (арк. с. 30-31).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, підтримала позовні вимоги прокурора (арк. с. 61).

В судовому засіданні 21.08.2008 представник відповідача заявив клопотання про проведення повторної перевірки МПП "Моноліт" щодо дотримання ним норм земельного законодавства, а 01.09.2008 письмово поінформував суд про відсутність предмета спору, у зв'язку з тим, що всі порушення ним усунуті (арк. с. 60).

Під час розгляду справи прокурор, що бере участь у справі, письмово відмовився від позову в частині спонукання МПП "Моноліт" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (арк. с. 70). Позивачі письмово підтримали прокурора.

Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 811 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати функції в даних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 "Про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їхнього захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Також, відповідно до статті 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля знаходиться під охороною держави і владні повноваження щодо розпорядження землею від імені Українського народу здійснюють відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування.

За приписами пункту 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 188 Земельного кодексу України Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель –спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Аналогічні норми містяться і в Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV (з наступними змінами та доповненнями). Зокрема, згідно зі статтею 9 цього Закону, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Таким територіальним органом у місті Севастополі є Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі (позивач у справі). Одним з основних завдань Управління є саме організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці за межами землевідводу відповідача. За результатами перевірки складений Акт № 335 від 03.04.2008 (арк. с. 9-11).

Перевіркою встановлено, що відповідно до рішення Севастопольської міської ради         № 2590 від 01.12.2004 Малому приватному підприємству "Моноліт" надано земельну ділянку загальною площею 1,8482 га в м. Севастополі по вул. Вакуленчука, 26, для будівництва житлових будинків. У встановленому чинним законодавством порядку між МПП "Моноліт" та Севастопольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 167 від 21.04.2005. Разом з тим під час проведення перевірки встановлено, що за межами землевідводу відповідачем ведуться земельні роботи: проведено зняття поверхневого шару ґрунту, вирито котлован; загальна площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає    0,05 га. Зазначене є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та тягне передбачену законом відповідальність.

За фактом порушення вимог земельного законодавства державним земельним інспектором Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі складено протокол про адміністративне правопорушення № 000231 від 04.04.2008 (арк. с. 12).

За наслідками розгляду вказаного протоколу винесено постанову № 000231 від 17.04.2008, якою директора МПП "Моноліт" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу         (арк. с. 13). Дану постанову ніким не оскаржено і не скасовано.

Також на адресу відповідача надіслано припис № 000241 від 09.04.2008 про необхідність усунути виявлені порушення земельного законодавства (арк. с. 14).

Відповідач цей припис не виконав, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради і Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі до суду з позовом до МПП "Моноліт".

Під час розгляду справи, на вимогу представника відповідача, Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі проведено повторне інспектування спірної земельної ділянки, про що складено Акт № 1013 від 18.09.2008        (арк. с. 69).

За наслідками повторної перевірки встановлено, що виритий котлован засипано, ділянка приведена у придатний для подальшого використання стан; раніше виявлені порушення усунуті.

Зазначене стало підставою для відмови прокурора від позову в частині спонукання МПП "Моноліт" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (арк. с. 70). Представники позивачів письмово підтримали відмову прокурора від позову в цій частині.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд роз'яснив прокурору та представникам позивачів наслідки відмови від позову та перевірив їхні повноваження на підписання письмової заяви про відмову від позовних вимог; вважає, що заява про відмову від позову підлягає задоволенню, а справа у відповідній частині –припиненню.

Разом з тим суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 3973,17 грн. такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", об'єктами правової охорони є навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За приписами частини першої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною третьою зазначеної статті визначено, що законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України також передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", одним з основних принципів здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.

Згідно з частиною четвертою статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки встановлений Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Відповідно до пункту 7 даної Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

В матеріалах справи є відповідний розрахунок, складений Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі за правилами пункту 4 Методики        (арк. с. 16). Згідно з цим розрахунком розмір шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки складає 3973,17 грн.

Будь-яких доказів відшкодування завданої відповідачем шкоди суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд вважає доводи прокурора та позивачів обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим позов в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 3973,17 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючі, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а усунення порушень земельного законодавства –приведення земельної ділянки у стан, придатний для подальшого використання –відбулося після подання позову, суд покладає судові витрати на МПП "Моноліт".

На підставі викладеного, керуючись статтями 211 Земельного кодексу України, статтями 5, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 3 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пунктом 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, статтями 22, 33, 34, 44, 49, пунктом 4 частини першої статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства "Моноліт" (юридична адреса: шосе Камишовське, 12, місто Севастополь, 99038; фактична адреса: провулок Панорамний, 1-А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20687772,           р/р 2600001300388 в СФ УкрПромБанку, МФО 384834) на користь Державного бюджету Гагарінського району м. Севастополя, р/р 33111331700006 в ГУ ДКУ в         м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035612, код платежу 24062100, суму заподіяної державі шкоди в розмірі 3973,17 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят три гривні 17 копійок).

3.          Стягнути з Малого приватного підприємства "Моноліт" (юридична адреса: шосе Камишовське, 12, місто Севастополь, 99038; фактична адреса: провулок Панорамний, 1-А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20687772,           р/р 2600001300388 в СФ УкрПромБанку, МФО 384834) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4.          В частині позовних вимог про спонукання МПП "Моноліт" до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,05 га, провадження припинити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              В.О. Головко

Рішення оформлено згідно з вимогами

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 10.10.2008

Розсилка:

1.          Прокуратура міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1)

2.          Севастопольська міська рада

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

3.          Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі

(99045, м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)

4.          Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13)

5.          Мале приватне підприємство “Моноліт”

(99038, м. Севастополь, шосе Камишовське, 12)

(99011, м. Севастополь, провулок Панорамний, 1А)

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48-35),

6.          Справа

7.          Наряд