Постанова
від 15.10.2008 по справі 37/607
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/607

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 жовтня 2008 р.                                                                                    № 37/607  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Барицької Т.Л.,Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника військового прокурора Центрального регіону України

на  постановувід 26.06.2008 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 37/607

за позовомТОВ спільне українсько-словенське підприємство "МОНІС"(надалі –Товариство)

доМіністерства оборони України;Військової частини А 0106;Військової частини А0476;Військової частини А0351

простягнення 930813,30 грн.

за участю представників:

від позивача-  Байда О.Г., Маркіна Я.В.,   Терещенко М.Ю.

від відповідача-1-  Бредельов О.О.

від відповідача-2-  Бредельов О.О.

від відповідача-3-  Синяк С.П.

від відповідача-4-  не з'явились

від прокуратури-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2007 р. Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, військової частини А 0106, військової частини А0476, військової частини А0351 про стягнення 930813, 30 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. (суддя Кондратова І.Д.) в позові відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що між сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору купівлі-продажу обладнання, а також істотних умов договору про надання послуг по встановленню та налагодженню телекомунікаційного обладнання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 р. (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. скасовано, позов задоволено: стягнуто з Міністерства оборони 930813, 30 грн. заборгованості.

Не погоджуючись з постановою, заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить її скасувати, а рішення залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судами встановлено, що Товариство в 2005 р. передало військовим частинам обладнання для проведення тестування. Позивачем були також виконані монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по встановленню телекомунікаційного обладнання, здійснено його випробування та введення в експлуатацію.

В подальшому, 19.06.2006 р. Товариством надіслано Технічно-комерційну пропозицію          № С-279-06 до військової частини А 0106.

Згідно зазначеної пропозиції Товариство пропонувало військовій частині А 0106 укласти договір на закупівлю та проведення монтажу й інсталяції, переданого військовим частинам обладнання.

У відповідь на Технічно-комерційну пропозицію № С-279-06 командир Військової частини А 0106 надіслав листа № 308/5/2416 від 22.06.2006 р. з проханням підготувати контракт на поставку, монтаж та інсталяцію обладнання визначеного в технічно-комерційній пропозиції.

Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема ч.ч. 1, 2, 3 зазначеної статті встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтями 641 та 642 ЦК України визначається порядок укладання договорів, зокрема, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що між сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору купівлі-продажу обладнання, а також істотних умов договору про надання послуг по встановленню та налагодженню телекомунікаційного обладнання.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що сторони належним чином, відповідно до вимог законодавства, не погодили ціну обладнання та вартість наданих послуг по встановленню та налагодженню телекомунікаційного обладнання.

Крім  того, місцевий господарський суд обґрунтовано спростував твердження Товариства про те, що листом № 308/5/2416 від 22.06.2006 р. командир Військової частини А 0106 акцептував пропозицію Товариства, оскільки відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

З огляду на вище зазначене, місцевий господарський суд врахувавши вимоги законодавства, зокрема ст. 181 ГК України, ст.ст. 638, 640, 641 та 642 ЦК України, а також те, що неукладений договір не породжує ніяких прав та обов'язків для сторін, прийнявши до уваги те, що Товариством не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами, позовні вимоги визнані такими, що не підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що наявні в матеріалах справи листи, зокрема від 01.09.2005 р. № 1260, від 07.09.2005 р. № 308/5/3825 та від 19.10.05 № 308/5/4473 свідчать про встановлення між сторонами певних господарських стосунків та співпраці, а саме передання обладнання за актами приймання-передачі обладнання для проведення тестування, випробування обладнання понад терміни встановлені актами приймання-передачі обладнання для тестування, що свідчить про його експлуатацію з боку відповідачів з подальшим усуненням недоліків виявлених в процесі роботи телекомунікаційного обладнання. Така поведінка сторін, на думку апеляційного господарського суду, засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов безпідставних та необґрунтованих висновків про те, що листом від 22.06.2006 р. № 308/5/2416 командиром військової частини А 0106 було акцептовано договір купівлі-продажу поставленого телекомунікаційного обладнання, проведення його монтажу та інсталяції.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам  справи,  нормам  матеріального  і  процесуального  права,  є законними та обґрунтованими.

В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. № 11.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов частково.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 р. у справі № 37/607 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. у даній справі залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           Т. Барицька

                                                                                                        Н. Губенко

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення15.10.2008
Оприлюднено13.11.2008
Номер документу2285095
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —37/607

Постанова від 14.12.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гарник Л.Л.

Постанова від 10.07.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Верховець А.А.

Постанова від 15.10.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Подоляк О.А.

Ухвала від 02.09.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Подоляк О.А.

Рішення від 26.02.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кондратова І.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні