Постанова

від 21.10.2008 по справі 23/291

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/291

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 жовтня 2008 р.                                                                                    № 23/291  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаДокторевича Р.А. дов. від 08.04.2008 року

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль"

на постанову від 08.05.2008 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 23/291 господарського суду Львівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль"

доЛьвівської міської ради

третя особаВідкрите акціонерне товариство "Львівське АТП –24657"

про визнання права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства "Львівське АТП –24657" про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою площею 6131 кв.м., що знаходиться за  адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 14а.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.01.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року залишене без змін з тих самих підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм статей 15, 181, 317, 319, 321, 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника висновки судів, покладені в основу рішення та постанови, не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання права користування земельною ділянкою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що свої вимоги позивач обґрунтував договором купівлі-продажу № 28-03-03 від 28.03.2003 року, укладеним між позивачем та третьою особою, згідно з яким позивач набув у власність водонагрівну будівлю загальною площею 7,8 кв.м. та прилеглу до будівлі асфальтовану площадку площею 6395,0 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 14а.

Згідно витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №11935766 від 25.09.2006 року (а.с.20) за позивачем зареєстровано право власності на водонагрівну будівлю літ."У-1" загальною площею 7,8 кв.м. за вказаною адресою.

15.05.2006 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" направив Львівському міському голові звернення про надання в оренду земельної ділянки площею 0,6131 га під викуплені водонагрівну будівлю та асфальтовану площадку.

19.06.2006 року міський голова в листі №2-6884/22 повідомив товариство про те, що закріплення земельної ділянки проводиться за об'єктом нерухомості. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" викупило у Відкритого акціонерного товариства "Львівське АТП-24657" водонагрівну будівлю площею 7,8 кв.м., і товариству можливо закріпити земельну ділянку в межах, необхідних для обслуговування об'єкта нерухомості; асфальтована площадка не може бути об'єктом нерухомості, тому вільну від забудови земельну ділянку буде вилучено з користування Відкритого акціонерного товариства "Львівське АТП-24657" та включено в перелік вільних ділянок для продажу на аукціоні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд виходив із безпідставності позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено та судом не встановлено факту порушення його прав як землекористувача, а відповідно, права на звернення до суду за захистом.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Зокрема, законом передбачений такий спосіб захисту як визнання права, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними.

Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про закріплення земельної ділянки по вул. Рудненській, 14а у м. Львові, а відповідач надав відповідь на це звернення.

Отже судами встановлено, що між позивачем та відповідачем відсутні будь –які правовідносини з яких виникають права або обов'язки, в зв'язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у позивача, у даному випадку, порушеного права, яке потребує судового захисту.

Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства,  касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року у справі № 23/291 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс Стиль" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л.Рогач