Постанова

від 22.10.2008 по справі 11/505/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/505/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 11/505/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Кредобанк"

на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р.

у справі№ 11/505/07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопромсервіс"

до1) Дочірнього підприємства "Захід-Капітал"Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Капітал",2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Трейдінг"

третя, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача:Закрите акціонерне товариство "Банк НРБ"

провизнання договору дійсним та стягнення 15 000,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

скаржника:Кравчук Р.С., дов. № 155 від 08.05.2008 р.;Вишняк О.Є., дов. № 2783 від 16.10.2008 р.;

позивача:— не з'явились;

відповідача-1:— не з'явились;

відповідача-2:Кушнір С.В., дов. № 77 від 07.05.2008 р.;

третьої особи:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопромсервіс" (далі –Товариство "М'ясопромсервіс") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просило визнати договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. разом з додатками 1 і 2, укладений ним від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Трейдінг" (далі –Товариство "Ексім-Трейдінг") з Дочірнім підприємством "Захід-Капітал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Капітл" (далі –Підприємство "Захід-Капітал"), дійсним, стягнути з Товариства "Ексім-Трейдінг" на його користь 10 000,00 грн. винагороди за виконання договору доручення № 1 від 25.01.2003 р. та 5 000,00 грн. витрат у зв'язку з виконанням договору доручення № 1 від 25.01.2003 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р. (суддя Василяка К.Л.) позовні вимоги Товариства "М'ясопромсервіс" задоволено.

Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" (далі –Банк), якого не було залучено до участі у справі, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства "М'ясопромсервіс". Викладені у касаційній скарзі вимоги Банк обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, оскільки майнові права на майно, яке є об'єктом договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р., перебували в нього у заставі як у заставодержателя відповідно до укладеного з Підприємством "Захід-Капітал" договору застави майнових прав від 06.09.2002 р., а згоду на відчуження вказаного майна він Підприємству "Захід-Капітал" не надавав. Крім того, Банк у касаційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення, яке оскаржується, порушив ст. ст. 15 та 58 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  ст. 220 Цивільного кодексу України.

Товариство "Ексім-Трейдінг" скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Банку, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р. –без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Ексім-Трейдінг" обґрунтовує тим, що вказане рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи Банку, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними.

Інші особи, яки беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Банку до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. –головуючий, судді Мачульський Г.М. та Шаргало В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Визнаючи дійсним договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р., укладений Товариством "М'ясопромсервіс" від імені Товариства "Ексім-Трейдінг" з Підприємством "Захід-Капітал", господарський суд Миколаївської області виходив, зокрема, з того, що сторони вказаного договору дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору та виконали усі зобов'язання по ньому, проте Підприємство "Захід-Капітал" ухилялось від нотаріального посвідчення вказаного договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд у повному обсязі не з'ясував, чи існували на момент підписання договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. та/або на момент прийняття рішення про визнання вказаного договору дійсним обставини, які б у відповідності до вимог законодавства України унеможливлювали здійснення нотаріального посвідчення цього договору, зокрема, чи існувало обмеження права Підприємства "Захід-Капітал" розпоряджатись майном, яке є об'єктом зазначеного договору.

Між тим, з матеріалів справи та доданих Банком до касаційної скарги вбачається, що:

– між Закритим акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)", правонаступником якого є Банк, та Підприємством "Захід-Капітал" укладено договір застави майнових прав від 06.09.2002 р., згідно умов якого Підприємство "Захід-Капітал" (заставодавець) передало Закритому акціонерному товариству "Кредит Банк (Україна)" (заставодержатель) у заставу належні йому майнові права на майно, яке було придбано на прилюдних торгах 30.08.2002 р., що зазначено в протоколі проведення прилюдних торгів та переліку;

– у відповідності до протоколу проведення прилюдних торгів від 30.08.2002 р. Підприємство "Захід-Капітал" придбало у власність будівлі, споруди, комунікації та інженерні мережі, обладнання, автотракторну техніку Закритого акціонерного товариства "Зарожанський цукровий завод" за адресою: Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани;

– об'єктом договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р., підписаного Товариством "М'ясопромсервіс" від імені Товариства "Ексім-Трейдінг" з Підприємством "Захід-Капітал", є майновий комплекс за адресою: Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, до складу якого входить майно, наведене у додатках № 1 і 2 до вказаного договору.

Частина друга ст. 17 Закону України "Про заставу" (у редакції, чинній на момент підписання договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р.) передбачала, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Тобто, якщо майно, яке є об'єктом договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р., є тим самим майном, майнові права на яке перебували у заставі Банка як у заставодержателя відповідно до укладеного з Підприємством "Захід-Капітал" договору застави майнових прав від 06.09.2002 р., то:

– на момент підписання договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. та на момент прийняття рішення про визнання вказаного договору дійсним існували обставини, які у відповідності до вимог законодавства України унеможливлювали здійснення нотаріального посвідчення цього договору;

– визнання господарським судом Миколаївської області договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. дійсним порушувало права та охоронювані інтереси Банку як заставодержателя майна, яке є об'єктом вказаного договору.

Однак, як зазначено вище, господарський суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вказаної обставини не з'ясував, у зв'язку з чим передчасно визнав договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. дійсним.

Наведене свідчить про те, що місцевий господарський суд прийняв рішення, яке може стосуватись прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі, зокрема – Банку.

Крім того, господарський суд Миколаївської області в оскаржуваному рішенні зазначив, що сторони договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. виконали усі зобов'язання по ньому. Між тим, в порушення вимог ст. ст. 43 та 84 Господарського процесуального кодексу України господарським судом не було з'ясовано та зазначено, якими саме доказами підтверджується виконання зобов'язань за договором № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. і у чому воно полягає, а тому висновок про виконання договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. не може вважатись обґрунтованим.

Відповідно, вказане також свідчить про те, що договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 30.01.2003 р. господарським судом першої інстанції було визнано дійсним передчасно, оскільки, виходячи зі змісту частини другої ст. 220 Цивільного кодексу України,  однією з умов визнання договору дійсним у випадку, якщо одна з сторін договору ухиляється від його нотаріального посвідчення, є повне або часткове виконання договору.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Частина першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р. підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 р. у справі № 11/505/07 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя                                                                Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                   Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                   В.І. Шаргало