Постанова

від 15.10.2008 по справі 21/376

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/376

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 жовтня 2008 р.                                                                                    № 21/376  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ “Маркс Україна”

на постанову Київського апеляційного господарського суду від  10.06.2008 року

у справі№21/376 господарського суду міста Києва   

за позовомТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття”

доТОВ “Маркс Україна”

простягнення суми,  

та за зустрічним позовомТОВ “Маркс Україна”

доТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття”

прозобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін від:

позивача:Саєнко О.О. –за довіреністю від 01.08.2008р.

відповідача: Озерна М.О. –за довіреністю від 02.04.2008р., Берковський Р.О. –за довіреністю від 02.04.2008р.

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 14.10.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008р. (суддя Копитова О.С.) первісний позов задоволено; стягнуто з ТОВ “Маркс Україна” на користь ТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” 151500грн. основного боргу, 21797грн. інфляційних втрат, 4628грн. 3% річних, 1987грн. пені, 1799,96грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.  

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р. (судді Ропій Л.М. –головуючий, Буравльов С.І., Капацин Н.В.) рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008р. змінено, резолютивну частину рішення викладено в новій редакції; первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ “Маркс Україна” на користь ТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” 151500грн. основного боргу, 1340,67грн. пені, 21800,11грн. інфляційних втрат, 4628грн. 3% річних, 1792,69грн. державного мита та 117,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.  

ТОВ “Маркс Україна” в касаційній скарзі просить скасувати рішення від 22.01.2008р. і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” просить рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2006р. між сторонами у справі укладено договір №01/07.1 на проведення рекламної компанії, за умовами якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується проводити рекламну кампанію, яка вважається розпочатою з дати підписання договору та виконується відповідно до умов договору, додаткових умов до нього та окремих договорів на виконання робіт, визначених у даному договорі по 31.12.2006р. включно.

Згідно п.3.2 вказаного договору №01/07.1 відповідач за первісним позовом зобов'язується здійснювати рекламну кампанію відповідно до умов цього договору, додаткових угод до цього договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у цьому договорі.

22.09.2006р. між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору, за умовами п.1.1 якої позивач за первісним позовом доручає, а відповідач зобов'язується виготовити до 15.10.2006р. рекламно-інформаційний відео ролик  Діагностичного лікувально-реабілітаційного курортного комплексу “Ріксос-Прикарпаття” у форматі Betacam DIGITAL у наступних варіанатах: 30 секунд (українською мовою); відповідач зобов'язується по закінченню робіт надати позивачу версію відео ролика, записану на компакт диску та відео касеті у форматі Betacam DIGITAL.

Пунктами 5, 6 додаткової угоди №7 встановлено, що вартість робіт за цим додатком становить 151500грн. з ПДВ; оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача за первісним позовом суми, визначеної п .5 цієї додаткової угоди.

При цьому судами встановлено, що ТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” сплатило суму в розмірі 151500грн., що підтверджується платіжним дорученням №585 від 03.10.2006р.

Позивач за первісним позовом листом №149 від 03.11.2006р. повідомив відповідача за первісним позовом, що за додатковою угодою №7 відповідач зобов'язався виготовити до 15.10.2006 рекламно-інформаційний відео ролик  Діагностичного лікувально-реабілітаційного курортного комплексу “Ріксос-Прикарпаття” у форматі Betacam DIGITAL, 30 секунд (українською мовою); по закінченню роботи відповідач зобов'язаний передати виготовлений ролик на компакт диску та відео касеті у форматі Betacam DIGITAL; грошові кошти в сумі 151500грн. за виготовлення відео ролику позивачем перераховані; станом на 15.10.2006р. відео ролик не виготовлений, що свідчить про прострочення відповідачем виконання зобов'язань у зв'язку з чим ТОВ “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” відмовляється від прийняття виконання зобов'язання та вимагає повернення сплачених у порядку передплати коштів не пізніше 12.11.2006р.

З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та доводів сторін вбачається, що позивач пов'язує існування заборгованості в розмірі 151500грн. зі сплатою ним відповідачеві вартості певних робіт (рекламно-інформаційний відео ролик), які не виготовлені і позивачеві не передані.

Вирішуючи спір, попередні судові інстанції, по суті, погодилися з такими твердженнями позивача, виходячи з відсутності підписаного сторонами акту прийому-передачі робіт з виготовлення рекламно-інформаційного відео ролику, що є об'єктом додаткової угоди №7.

Проте з відповідними висновками попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин справи.

Суди, відхиляючи наданий відповідачем як доказ передання компакт диску з роликом перелік документів або матеріальних цінностей, що передаються, №16 від 10.10.2006р., не дослідили інші подані ТОВ “Маркс Україна” докази. Зокрема, не перевірили наведені відповідачем, зокрема, у зустрічній позовній заяві,  в апеляційній скарзі зі справи доводи –і відповідно не оцінено подані ним докази –стосовно того, що  ТОВ “Маркс Україна” 22.10.2006р. та 21.10.2006р. повторно направив поштою СD диск у форматі mpg.3 з відео роликом “Ріксос”.

Передчасними є й висновки попередніх судових інстанцій про неприйняття як доказів у справі документів, що стосуються укладення ТОВ “Маркс Україна” договорів “з третіми особами” відповідно до умов Договору № 01/07.01 та вчинення цими особами дій, спрямованих, по суті, на виконання зазначеного Договору. Такі висновки не узгоджуються із умовами договору № 01/07.01 щодо права ТОВ “Маркс Україна” (як виконавця) залучати для виконання окремих робіт (послуг) за цим Договором третіх осіб. Отже, дослідження дій таких осіб з виконання окремих робіт (надання послуг) за завданням ТОВ “Маркс Україна”, пов'язаними з виконанням умов Договору № 01/07.01, входить до предмету доказування в даній справі. Проте попередні судові інстанції цього не врахували та відповідних фактичних обставин справи не встановили.

Також суди, враховуючи предмет спору за первісним та зустрічним позовами, не дали оцінки п.9.3.2 договору №01/07.1, згідно якого в разі відмови замовника від договору замовник сплачує виконавцю плату за виконану частину роботи, за роботу (послуги), які затверджені, замовлені і розпочаті, за умови їх повного виконання належним чином, у порядку та строки, передбачені цим договором, додатковими  угодами до нього, окремими договорами.

Пов'язані з цим обставини попередніми судовими інстанціями не з'ясовано, хоча вони мають значення для з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін у даній справі.

Крім того, оскаржувані рішення попередніх інстанцій містять взаємно суперечливі мотиви її прийняття: з одного боку, в ній ідеться як про встановлений факт про існування домовленості між ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” і ТОВ “Маркс Україна” щодо рекламно-інформаційного відео ролику, з іншого –суди застосовують до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України щодо зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна (яким суди вважають кошти в сумі 151000грн.) без достатньої правової підстави, хоча самі ж й визначили таку підставу у вигляді зазначеної домовленості сторін, причому не вказали, чи відпала така підстава згодом, а якщо відпала, то в зв'язку з чим.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року у справі №21/376 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                   Д.Кривда

           Судді                                                                                       Г.Жаботина

                                                                                                            А.Уліцький