Постанова

від 23.10.2008 по справі 10/773-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/773-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 жовтня 2008 р.                                                                                    № 10/773-07  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргудержавного підприємства "Управління капітального будівництва" державного департаменту –адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі –Підприємство)

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від25.06.08

у справі№ 10/773-07

господарського судуКиївської області

за позовомПрип'ятської спеціальної прокуратури

(далі –Прокуратура)

в інтересах держави в особідержавного департаменту –адміністрації зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі –Департамент),

державного підприємства "Спеціалізована будівельна компанія державного департаменту –адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі –Компанія)

доПідприємства,

третя особа:товариство з обмеженою відповідальністю "БудімексДромекс" (далі –Товариство),

простягнення 777 510,00 грн.

В засіданнях взяли участь представники:

- Прокуратури:Івченко О.А. (старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 194 від 27.11.07)- у судовому засіданні 23.10.08;

- Департаменту:не з'явились;

- Компанії:Золотоверх О.О. (за дор. № 34-9/447 від 24.09.08)- у судовому засіданні 25.09.08, 23.10.08;Іванцов В.С. (за дор. № 34-9/449 від 24.09.08)- у судовому засіданні 25.09.08, 23.10.08;

- Підприємства:Томилко М.М. (за дов. № 34-10/156 від 04.06.08)- у судовому засіданні 25.09.08, 23.10.08;

- Товариства:не з'явились.

Ухвалою від 03.09.08 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Шаргала В.І.,

Муравйова О.В. касаційна скарга Підприємства № 34-10/203 від 16.07.08 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.09.08, без початку перегляду справи по суті.

У зв'язку з значною завантаженістю суддів Шаргала В.І., Муравйова О.В. та виходом суддів Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. з відпусток розпорядженням від 24.09.08 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду даної справи, призначеної до перегляду на 25.09.08, створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Врахувавши клопотання Компанії про перенесення розгляду справи, ухвалою від 25.09.08 Вищого господарського суду України розгляд справи було відкладено на 23.10.08, без початку перегляду справи по суті.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці розпорядженням від 20.10.08 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду даної справи, призначеної до перегляду на 23.10.08, створено колегію суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Муравйова О.В., Ходаківської І.П., яка переглядає справу по суті.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судових засідань 25.09.08, 23.10.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.10.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 18.03.08 господарського суду Київської області (суддя Тищенко О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи не доведено виконання робіт на визначену суму, а акти виконаних робіт між сторонами не підписано.

Постановою від 25.06.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Разіної Т.І., суддів –Жук Г.А., Фаловської І.М.) апеляційне подання задоволено частково.

Рішення від 18.03.08 господарського суду Київської області скасовано, по справі прийнято нове рішення.

Позовну заяву Прокуратури задоволено.

З Підприємства на користь Компанії стягнуто 777 510,00 грн. заборгованості.

З Підприємства в доход Державного бюджету України стягнуто

3 887,50 грн. державного мита.

В решті апеляційне подання Прокуратури залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 25.06.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 18.03.08 господарського суду Київської області залишити без змін.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права.

У своїх відзивах на касаційну скаргу Компанія та Прокуратура щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до п. 2.1 нової редакції Статуту Компанії, зареєстрованого Іванківською районною держадміністрацією 05.06.01 за реєстраційним № 286/7/32/91, дане підприємство створене з метою виконання будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних робіт, ремонту і експлуатації шляхів у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також для виконання будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних робіт підприємствам, організаціям, установам в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення і за її межами.

На підставі наданих сторонами доказів у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно повідомлення Підприємства від 25.10.05 № 34-16/362-1 "Про результати проведення відкритих торгів" Компанія стала переможцем відкритих торгів на виконання будівельно-монтажних робіт "Реконструкція автомобільної дороги Прип'ять – Буряківка", які відбулися 25.10.05.

Також, судами встановлено, що за результатом торгів 31.10.05 між Підприємством (Замовник) та Компанією (Підрядник) було укладено контракт № 3 на виконання робіт по реконструкції на об'єкті дорога Прип'ять –Буряківка у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (далі –Контракт).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розділ 1 Контракту "Предмет контракту" передбачає, що Підрядник на підставі проведених торгів у межах договірної (динамічної) ціни виконує власними і залученими силами роботи по реконструкції на об'єкті дорога Прип'ять –Буряківка у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. При цьому, встановлено, що згідно п. 2.1 Контракту його ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та розрахунків на додаткові витрати, обумовлені ринковими відносинами, та складає 7 695,752 тис. грн. (включаючи ПДВ –1 282 625 тис. грн.) в тому числі на 2005 рік вартість договору відповідно до бюджетних призначень складає 2 750,000 тис. грн., а на 2006 рік –4 945,752 тис. грн. при умові повного бюджетного фінансування.

Вирішуючи спір попередні судові інстанції встановили, що 06.06.06 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Контракту, якою було погоджено, що в зв'язку з коригуванням в 2005 році бюджетних асигнувань та відповідно до затверджених бюджетних асигнувань на 2006 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.06 № 365) вартість робіт по Контракту на 2006 рік встановлено в сумі 5 079,600 тис. грн.

Також, встановлено, що 28.03.07 між Підприємством та Компанією було укладено додаткова угоду № 2 до Контракту, в якій сторони погодили, що в зв'язку з коригуванням в 2005 році бюджетних асигнувань та відповідно до затверджених лімітів бюджетних асигнувань на 2007 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.07 № 504) вартість робіт по Контракту на 2007 рік визначена в сумі 964,152 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 160,692 тис. грн.).

Разом з тим, судами встановлено, що термін дії Контракту та додаткової угоди № 2 від 28.03.07 сторони погодили до 31.12.07.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що договірна ціна на реконструкцію автомобільної дороги Прип'ять –Буряківка, що здійснюється в 2007 році визначена відповідно до ДБН Д. 1.1-1-2000 в сумі 964 152 грн. та підписана і скріплена печатками керівників Замовника і генеральної підрядної організації.

При вирішені спору по суті судами було взято до уваги, що матеріалами справи підтверджено, що Підприємство та Компанія погодили найменування робіт –будівельно-монтажні, дату початку і завершення робіт, а також обумовили, що коригування графіка здійснюється у відповідності до затверджених бюджетних асигнувань на 2007 рік, а графіки виконання робіт по Контракту підписані директорами та скріплені печатками підприємств.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що п. 6.5 Контракту сторони обумовили, що здача-приймання робіт оформляється актом; а перелік документів, які оформляються при здачі-прийманні робіт, повинні відповідати діючим будівельним нормам.

Разом з тим, встановлено, що згідно п. 4.2 Контракту Замовник здійснює щомісячні проміжні платежі за виконані роботи на основі акта приймання виконаних робіт (форма КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін із застосуванням програмного комплексу АБК-3 та наданням Замовнику магнітного носія. Оплата виконаних робіт після підписання актів виконаних робіт проводиться при наявності коштів на реєстраційному рахунку Замовника.

Також, судами встановлено, що відповідно до п. 6.6 Контракту розрахунки з Підрядником за виконані роботи Замовник проводить відповідно до Правил фінансування і кредитування будівництва, кінцевий розрахунок за повністю закінчений будівництвом об'єкт здійснюється на підставі акту приймання об'єкта, підписаного робочою комісією та затвердженого в установленому порядку.

На підставі наданих сторонами доказів у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що виконання робіт по реконструкції на об'єкті дорога Прип'ять –Буряківка у зоні відчуження Чорнобильської АЕС не закінчено, а відповідний акт приймання робіт робочою комісією не підписувався.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.10.07 Компанія звернулась до Підприємства з письмовою вимогою підписати акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 по об'єкту "Реконструкція автодороги Прип'ять –Буряківка" відповідно до Контракту та Додаткової угоди № 2 до нього. Також, судами встановлено, що 15.10.07 та 22.11.07 Компанія надіслала Підприємству повторні вимоги по виконанню зобов'язань згідно з Контрактом, проте Підприємством вказані акти підписані не були.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно до акту № 32 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, який не було

погоджено сторонами, на виконання локального кошторису Компанією були виконані підрядні роботи на суму 781 844,40 грн. Крім того, з акту звірки взаємних розрахунків від 18.02.08, не погодженого сторонами, вбачається наявність заборгованості Підприємства на користь Компанії у розмірі

777 510,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи спір, місцевий суд врахував, що актом звірки взаємних розрахунків від 23.10.07 сторони підтвердили відсутність між ними заборгованості станом на 23.10.07 за Контрактом та додатковою угодою до нього. Водночас, апеляційний суд вказав, що вказаний акт не може бути доказом відсутності заборгованості між сторонами, оскільки підписаний не по Контракту, а по договору № С-ДУ-1 від 01.06.06.

Крім того, розглядаючи спір у першій інстанції суд прийшов до висновку про те, що запису журналу виробництва робіт дороги "Прип'ять –Буряківка" не можуть сприйняті як допустимий доказ у справі, оскільки записи такого журналу за 2007 рік не містять вказівок про обсяг виконаних робіт за спірний період, кількість використаних матеріалів та ін. Проте, суд апеляційної інстанції прийшов до протилежного висновку –що вказаний журнал є належним доказом виконання робіт, про оплату яких ставиться питання у даному спорі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До зобов'язань, що виникають та існують на підставі договору підряду застосовуються відповідні положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 837, 846, 849, 850, 875 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Разом з тим, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Зі змістом ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Статтями 854, 856 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Водночас, згідно положення п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 882 вказаного Кодексу передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. При цьому, замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Так, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що розглядаючи справу по суті попередні судові інстанції не врахували положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що під час перегляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій фактично не було надано належної правової оцінки, положенням чинного законодавства, що регулює питання будівельного підряду в контексті спірних правовідносин та з урахуванням вимог ст.ст. 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо визначення підстав непідписання акта виконаних робіт з боку Підприємства, оформлення такої відмови актом та ін., проте з'ясування даних питань є істотними для правильного вирішення спору у даній справі, що свідчить про те, що спір розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Правовий аналіз змісту рішень суду першої та апеляційної інстанцій свідчить, що при з'ясуванні певних фактів по справі вказані судові інстанції дійшли до взаємовиключних висновків щодо встановлення обставин справи, що унеможливлює врахування судом касаційної інстанції певних висновків щодо фактичних обставин справи. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні вимоги та заперечення на них фактично стосуються оцінки доказів, а не питань застосування судами норм права, а касаційна інстанція позбавлена можливості встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, всі судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу державного підприємства "Управління капітального будівництва" державного департаменту –адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 34-10/203 від 16.07.08 задовольнити частково.

Рішення від 18.03.08 господарського суду Київської області та постанову від 25.06.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 10/773-07 господарського суду Київської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:О.Муравйов

І.Ходаківська