Постанова

від 22.10.2008 по справі 05/1749

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

05/1749

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 05/1749  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиУправління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради         

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.08.2008

у справі№05/1749 господарського суду Черкаської області       

за позовомПрокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до1)          Управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради2)          Приватного підприємства “Август-Тур”

третя особиНауково-виробниче підприємство реабілітаційно-оздоровчої та освітньої  роботи з інвалідами “УкрСоцЗахист”

провизнання недійсними результатів та протоколу конкурсу,

за участю представників сторін від:

позивача:Удод І.І. –за довіреністю від 21.01.2008р.

відповідачів:1)          не з'явились2)          Кульчицький С.О. – за довіреністю від 15.04.2008р.

третьої особи: Гнатюк Г.І. –за довіреністю від 22.10.2008р., Бабак Ю.В. –за довіреністю від 22.10.2008р.

прокуратури:не з'явились

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 21.10.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2008р. (суддя Швидкий В.А.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.08.2008р. (судді Федорчук Р.В. –головуючий, Ткаченко Б.О., Лобань О.І.) рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2008р. скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним результат конкурсу на право оренди міської комунальної власності –майнового комплексу дитячої оздоровчої бази “Орлятко”, що розташована по вул. Дахнівській, 36 в с. Свидівок, Черкаського району, проведений управлінням власності міста виконавчого комітету Черкаської міської ради 06.02.2008 року та протокол складений за результатами проведення конкурсу; визнано недійсним договір оренди об'єкту нерухомості –майнового комплексу дитячої оздоровчої бази “Орлятко”, що розташована по вул. Дахнівській, 36 в с. Свидівок, Черкаського району, укладений 07.03.2008 року за результатами проведення конкурсу між Управлінням власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради та приватним підприємством “Август –Тур”; стягнуто з Управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради в доход державного  бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області, 59грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 21,25грн. витрат в повернення державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; стягнуто з Приватного підприємства “Август–Тур” в доход державного бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області, 59грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 21,25грн. витрат в повернення державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідач-1 в касаційних скаргах просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду –залишити в силі.

У відзиві на касаційні скарги прокурор спростовує доводи скарги і просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а скарги –без задоволення.

22.10.2008р. позивач та відповідачі звернулися до Вищого господарського суду України з заявою про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі №05/1749.

Вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України  відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, відповідно до вказаних вище норм Господарського процесуального кодексу України мирова угода сторін може бути укладена на стадії вирішення господарського спору у першій інстанції, тобто до прийняття господарським судом рішення у справі, або на стадії його виконання.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, з 2000 року майновий комплекс дитячо-оздоровчої бази “Орлятко” орендувався Науково-виробничим підприємством реабілітаційно-оздоровчої та освітньої роботи з інвалідами “УкрСоцЗахист”. Термін дії договору оренди майнового комплексу продовжувався до 31.12.2007 року.

Черкаська міська рада рішенням №3-531 від 26.06.2003 “Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління” передала майновий комплекс дитячо-оздоровчої бази “Орлятко” в оперативне управління до управління власності міста Черкаського міськвиконкому. На підставі даного рішення, управління власністю міста набуло права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, в тому числі і передавати ДОБ “Орлятко” в оренду.

Частиною першою статті 7 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон) передбачено, що орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону. 

Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 9 Закону за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Абзацом другим частини сьомої статті 9 Закону передбачено, що порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.

01.07.2007 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статтею 118 якого установлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

20.12.2007 року Черкаська міська рада прийняла рішення №4-173 “Про оренду об'єктів міської комунальної власності”. Даним рішенням Черкаська міська рада затвердила Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди об'єктів міської комунальної власності (далі –Положення).

Прокурор міста Черкаси в інтересах Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради та приватного підприємства “Август-Тур” (з урахуванням подальших уточнень) про визнання недійсним рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом від 06.02.2008р. та затверджене 19.02.2008р., щодо визнання переможцем конкурсу відповідача-2. На думку прокурора, при проведенні конкурсу  порушено вимоги  п.п.3.5, 4.2, 5.2, 5.5 Положення.

Колегія зазначає, що при вирішенні спору про недійсність акту необхідно дослідити його відповідність вимогам чинного законодавства та додержання процедури прийняття (в тому числі й щодо відповідності прийнятої конкурсною комісією пропозиції умовам конкурсу).

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначені порушення Положення не є такими, що  дають підстави для визнання недійсним рішення конкурсної комісії. При цьому суд дійшов висновку, що оспорюваний протокол засідання конкурсу комісії №2 від 06.02.2008р. не є актом державного чи іншого органу у розумінні п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, оскільки сам протокол не є документом, що породжує правові наслідки. Правові наслідки, на думку суду першої інстанції,  породжуються рішенням конкурсної комісії, яке засвідчено вказаним протоколом.

Однак, такі висновки місцевого господарського суду є передчасними. Так, протокол конкурсу з продажу майна є актом, який встановлює результати конкурсу, зокрема, переможця конкурсу, тощо. На підставі протоколу конкурсу у його учасників виникають певні права та обов'язки. Зокрема, у переможця конкурсу виникає право на оренду майна, виставленого на конкурс, шляхом укладання відповідного договору, а у продавця –обов'язок передачі в оренду цього майна саме переможцю конкурсу. Отже, господарським судом може бути визнаний недійсним як договір, укладений за наслідками конкурсу, як правочин, так і протокол, складений за результатами проведення конкурсу, як ненормативний акт відповідної особи, що організовувала та проводила конкурс.

Крім того, посилаючись на те, що правові наслідки породжуються рішенням конкурсної комісії, яке засвідчено протоколом, суд не врахував, що позивач уточнив позовні вимоги і просив саме визнати недійсним рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом від 06.02.2008р. та затверджене 19.02.2008р., щодо визнання переможцем конкурсу відповідача-2. Тобто, оцінювати обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права необхідно з урахуванням уточнень позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд послався на те, що при проведенні конкурсу було порушено встановлений Положенням порядок його проведення, а тому конкурс на право оренди міської комунальної власності, протокол засідання конкурсної комісії та договір оренди нерухомого майна, що був укладений за результатами проведення конкурсу, не є законними.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

За статтями 1, 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи організації, а також суб'єкти підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів; при цьому позивач самостійно визначає у позовній заяві як зміст порушеного права, так і спосіб його захисту.

З огляду на зміст статей 11, 16 ЦК України вбачається, що має доводитись існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

Частиною 3 ст.16 вказаного кодексу також встановлено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Задовольняючи позов, судом апеляційної інстанції не досліджено тієї обставини чи було порушено право позивача діями відповідачів щодо проведення конкурсу та визнання переможцем конкурсу відповідача-2, чи поновлюються права позивача у разі задоволення даного позову, та не з'ясовано яким саме чином може відбутись поновлення таких прав у разі задоволення позову.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає суперечливими, передчасними і такими, що не ґрунтуються на повно встановлених обставинах, а тому ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.08.2008р. та рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2008р. у справі №05/1749 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                  Д.Кривда

           Судді                                                                                      Г.Жаботина

                                                                                                            А.Уліцький