Постанова

від 28.10.2008 по справі 9/91-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/91-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 жовтня 2008 р.                                                                                    № 9/91-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Продаєвич Л.В.,Хандуріна М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград

на рішення

та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2008

у справі№ 9/91-08

за позовом

доМалого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця-3", м. ПавлоградВідкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград

простягнення 62500,65 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:              від відповідача:               не з'явилися Степанова В.С. за дов. від 20.12.2007

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року Мале приватне підприємство "Ремонтно-будівельна дільниця-3" (надалі –МПП "Ремонтно-будівельна дільниця-3") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (надалі –ВАТ "Павлоградвугілля") про стягнення з останнього 41299,00 грн. суми боргу, 17593,37 грн. –інфляційних втрат, 3608,28 грн. – 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 (суддя: Подобєд І.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 (судді:

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Тищик І.В. –головуючий, Кузнєцова І.Л., Прокопенко А.Є.), позов задоволено, на користь позивача з відповідача стягнуто 41299,00 грн. –основного боргу, 17593,37 грн. – збитків від інфляції, 3608,28 грн. –3% річних та судові витрати.

Судові акти вмотивовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором від 08.07.2004 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ВАТ "Павлоградвугілля" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу про їх скасування та припинення провадження у справі.

Скаржник посилається на неврахування судами того, що договір укладено із зазначенням конкретного строку виконання зобов'язань та кінцевого терміну дії договору, тобто строк, у продовж якого повинні були бути виконані зобов'язання, –31.12.2004, а відтак вважає, що твердження суду про те, що підрядником роботи виконані у січні 2005 року, не можуть прирівнюватися до робіт, які передбачені договором у межах його дії.

ВАТ "Павлоградвугілля" також не погоджується з висновком суду щодо з'ясування періоду, в якому виникли зобов'язання ВАТ "Павлоградвугілля" вчинити певну дію на користь позивача у порядку статей 549-551 Цивільного кодексу України, так як акт за формою №КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт №КБ-3 складаються згідно із наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5 щомісячно, у зв'язку з чим наполягає на тому, що за результатами робіт підрядником у межах дії договору були направлені акт та довідка за грудень 2004 року.

З огляду на зазначене скаржник посилається на те, що судові акти прийняті з порушенням норм статей 530, 549-551, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, бо всі об'єктивні обставини у справі заперечують твердження позивача про виконання ним підрядних робіт у січні 2005 року, право на вимогу в якого щодо оплати за виконані роботи виникло з 01.01.2005 року.

Не врахувавши вказані обставини та приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суди, на думку скаржника, дійшли помилкового висновку, що позивач не є конкурсним кредитором.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 12.09.2008, надіслана сторонам у справі –12.09.2008, телеграми від 02.10.2008 року).

За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.10.2008 оголошена перерва.

Склад колегії суддів було змінено за розпорядженнями заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.10.2008 № 02-12/І/222 та від 27.10.2008 № 02-12/І/231.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ "ДХК "Павлоградвугілля" (Замовник), правонаступником якого є ВАТ "Павлоградвугілля", та МПП "Ремонтно-будівельна дільниця-3" (Підрядник) було укладено договір підряду від 08.07.2004 №Фл-3/1968-ПД, предметом якого є виконання Підрядником ремонтних робіт на будівлях шахти "Ювілейна": гуртожитку № 1, спорткомплексу та гаражу.

Розділом 3 договору передбачені умови платежу, за якими Замовник здійснює попередню оплату від вартості етапу робіт (пункт 3.1), оплату залишкової суми етапу робіт –за пред'явленням Підрядником форм КБ-2в, КБ-3, податкової накладної та рахунку (пункт 3.2 договору).

Обов'язки сторін, у тому числі щодо оплати виконаних робіт, передбачені у розділі 4 цього договору. Так, зокрема, пунктом 4.2 договору встановлено, що Замовник зобов'язаний оплатити Підряднику залишкову суму етапу робіт протягом 30 днів після закінчення робіт.

Як встановлено судами, позивачем виконані роботи по ремонту м'якої крівлі на гуртожитку №1 шахти "Ювілейна", вартість яких склала       41299,00 грн., що підтверджується довідкою за формою КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, підписаних представником відповідача 24.01.2005 року.

З урахуванням умов договору, судами зроблено висновок, що  залишок вартості етапу робіт підлягав оплаті протягом 30 днів після закінчення робіт, тобто, до 24.02.2005 року; договірні зобов'язання щодо оплати виконаних Підрядником робіт Замовником не виконані.

Судами попередніх інстанцій враховано, що правовідносини сторін за договором підряду від 08.07.2004 регулюються приписами Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З цією нормою кореспондуються і приписи статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами достовірно встановлено, що ВАТ "Павлоградвугілля" прострочило виконання грошових зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Виходячи із встановлених обставин справи, місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зроблено висновок, що заявлена до стягнення сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних підлягає задоволенню, оскільки МПП "Ремонтно-будівельна дільниця-3" у реєстрі кредиторів, який був затверджений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2006, відсутнє, а здійснене на суму основного боргу нарахування інфляційних втрат та 3% річних не порушує положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено судами, спір у даній справі виник з приводу несплати відповідачем підрядних робіт за договором від 08.07.2004, а позивач набув статусу поточного кредитора товариства, на вимоги якого не розповсюджуються наслідки, встановлені частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки зобов'язання відповідача щодо строку виконання грошового зобов'язання виникли після порушення провадженні у справі про банкрутство.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції відзначає, що з даним позовом МПП "Ремонтно-будівельна дільниця-3" звернулося в січні 2008 року, а матеріали справи містять ухвалу господарського суду Дніпропет-ровської області від 27.09.2006 про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до зобов'язань, які виникли та строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство, застосовуються заходи майнової відповідальності, передбачені Господарським та Цивільним кодексами України.

Доводи касаційної скарги щодо визначення строку виконання підрядних робіт не можуть бути враховані колегією суддів з огляду на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останньої, передбачених статтями 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас колегія суддів зауважує на тому, що скаржником ототожнюються поняття строку дії договору зі строком виконання зобов'язань, які можуть не співпадати у часі, оскільки статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Крім того, скаржник у касаційній скарзі наводить обставини, яким попередніми судовими інстанціями була надана належна правова оцінка.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті  43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 у справі № 9/91-08 –залишити без змін.

Головуючий:                                                                                   І.Панова

Судді:                                                                                         Л. Продаєвич

                                                                                                     М. Хандурін