Постанова

від 22.10.2008 по справі 10/022-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/022-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 10/022-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційного поданняДочірного підприємства "Антикор"  ТОВ "Аларіт Україна"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду України від 04.09.2008

у справігосподарського суду Київської області

за позовомЧорнобильського міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства  "Київська лісова науково-дослідна станція"

доДочірного підприємства "Антикор"  ТОВ "Аларіт Україна"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління земельних ресурсів у Вишгородському районі

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з?явилися

від відповідача:Левін В.Б. –дов. від 15.02.2008

від 3-тої особи відповідача:не ?явилися

від Генеральної прокуратури:Івченко О.А. –прокурор відділу - посв .№ 194 від 27.11.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2008  в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2008 рішення від 20.05.2008 господарського суду Київської області скасовано, з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Зобов?язано ДП "Антикор" ТОВ "Аларіт Україна" привести самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею, 0,50 га, земель лісового фонду Першотравневого лісництва в кварталі № 159 виділ № 10-11 в м. Вишгороді в придатний для використання стан та повернути її ДП "Київська лісова науково-дослідна станція".

Постанова мотивована тим, що відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів наявності у нього на час проведення відповідної перевірки та накладення адміністративних штрафів, документів, які б підтверджували право власності чи право користування (розпорядження) відповідною земельною ділянкою не надано.

Не погоджуючись з постановою ДП "Антикор"  ТОВ "Аларіт Україна" звернулося  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення господарського суду Київської області залишити в силі,  посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції  порушені норми матеріального права  зокрема, ст.ст. 319, 387 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до п. п. 4, 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1958 від 25.12.2002 Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний контроль за: дотриманням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, земельного законодавства, встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення та вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.          

Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорущення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Господарським судом встановлено, що за вказівкою директора ДП "Антикор" ТОВ "Аларіт Україна" Сподіна С.Ю. в кварталі №159 виділ №10-11 Першотравневого лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція»незаконно вирубано 41 дерево (порода сосна та береза), внаслідок чого Сподіна С.Ю. притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 85,00 грн., (постанова № 1 від 05.01.2007) та зобов'язано відшкодувати шкоду, заподіяну лісовому господарству в сумі 4411,50 грн.

Відповідно до платіжних доручень № № 3597716, 3597717 від 05.01.2007 директором ДП «Антикор»ТОВ Аларіт Україна»Сподіним С.Ю. сплачено адміністративний штраф в розмірі 85 грн. та заподіяну шкоду в розмірі 4411,50 грн.

Приписом ДП «Київська лісова науково-дослідна станція»№2 від 05.01.2007 приписано ДП «Антикор»терміново звільнити земельну ділянку лісу, площею 0,50 га в кварталі № 159 відділ № 10-11 Першотравневого лісництва від металевого паркану. Термін демонтажу паркану встановлено - 5 днів.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України, передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Господарським судом також встановлено, що ДП "Антикор" вказана земельна ділянка зайнята без правовстанволювальних документів, що підтверджується також постановою Вишгородського районного відділу земельних ресурсів №4 від 16.03.2007 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. на директора ДП «Антикор»ТОВ «Аларіт Україна»за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,50 га, за рахунок лісового фонду.

Докази оскарження та/чи скасування відповідної постанови у матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.09.2003 та витяг Вишгородського бюро технічної інвентаризації №1742464 судом апеляційної інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги, оскільки дані документи свідчать про наявність права власності та його реєстрацію на нерухоме майно, а не на земельну ділянку.

Судом апеляційної інстанції також правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на договір оренди земельної ділянки, оскільки, даний договір укладений тільки 28.04.2008 і в оренду надано земельну ділянку площею 11370 м2  в м. Вишгороді по вул. Ватутіна, 69-г.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За  ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  Київським міжобласним апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 04.09.2008 Київського міжобласного апеляційного  господарського суду зі справи № 10/022-08 залишити без змін.

Головуючий                                                           В.С. Божок

Судді                                                                         Т.Ф.Костенко

                                                                                               Г.П.Коробенко