Рішення

від 28.10.2008 по справі 17/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.10.08                                                                                           Справа№ 17/212

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Славутський руберойдовий завод”, м. Славута

до відповідача: ПП “Євромаст”, м. Львів

про стягнення 59 717,08 грн

Представники :

Від позивача: Лисяк І.Б. –представник (Доручення № 1212 від 08.08.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява                      ВАТ “Славутський руберойдовий завод”, м. Славута до ПП “Євромаст”, м. Львів про стягнення 59 717,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.10.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 14.10.2008р. розгляд справи відкладався.

27.10.2008р. на адресу суду поступила Заява про збільшення позовних вимог № 1267 від 13.10.2008р., відповідно до якої позивачем збільшено розмір пені до 6 278,74 грн.

В судовому засіданні 14.10.2008р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та надав суду адресований ВАТ “Славутський руберойдовий завод” відзив                 ПП “Євромаст” на позовну заяву, згідно якого відповідач суму основного боргу визнає та у зв'язку з відсутністю діяльності та коштів на рахунках просить позивача відстрочити сплату заборгованості строком на два місяці.

В судове засідання відповідач явку представника з невідомих причин не забезпечив.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

16.10.2006р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 56-Д, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався продати, а відповідач придбати на умовах EXW Франко-завод, згідно з ІНКОТЕРМС 2000р. бітумно-полімерні рулонні покрівельні та гідроізоляційні мембрани торговельної марки СПОЛІ, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

На виконання договірних зобов'язань позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 95 011,15 грн., що підтверджується Видатковими накладними  № РН-03525 від 19.10.2006р. на суму 52 935,53 грн. та  № РН-03483 від 17.10.2006р. на суму 42 075,62 грн. із підписами повноважних представників сторін.

У п. 2.3. Договору сторонами погоджено, що 100% оплата вартості продукції здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 20 банківських днів з моменту її відвантаження.

Як зазначається у позовній заяві, отриману продукцію відповідач оплатив частково –в сумі 56 211,00 грн., що підтверджується Довідкою ВАТ “Кредобанк” № 15-1192/08 від 28.08.2008р. Решти вартості продукції на суму 38 800,15 грн. ПП “Євромаст” не сплачено.

19.01.2007р. позивч направив на адресу відповідача Претензію № 61 із вимогою оплатити існуючу на той час заборгованість в сумі 86 800,14 грн.

У відповідь на вказану Претензію відповідач надіслав позивачу лист із гарантією оплатити існуючу заборгованість у період до 10.04.2007р. Однак оплата була здійснена лише частково.

На підставі п. 5.3. Договору за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати продукції позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, розмір якої згідно уточненого розрахунку становить 6 278,74 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачем заявлено до стягнення з ПП “Євромаст” 18 588,92 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума уточнених позовних вимог складає 63 667,81 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви відповідача про застосування позовної давності на адресу суду не поступало.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання умов Договору суду не надав.

У  відповідності  з п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 193, 216, 232 ГК України, ст.ст. 258, 267, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43 , 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ПП “Євромаст” (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2/527. Код ЄДРПОУ 33711724) на користь ВАТ “Славутський руберойдовий завод” (30002, м. Славута, вул. Князів Сангушків, 95. Код ЄДРПОУ 00292787, р/р № 26006010116 у Філії АТ “КредоБанк” м. Рівне, МФО 333670) 38 800,15 грн. основного боргу, 6 278,74 грн. пені, 18 588,92 грн.  інфляційних втрат, всього –63 667,81 грн.; 636,68 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.           Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.