Рішення

від 05.11.2008 по справі 7/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/170

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.11.08 р.                                                                                                       Справа № 7/170                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольське агентство „Союздрук” м.Маріуполь

Предмет спору: стягнення суми боргу у розмірі 103,62 грн., пені у сумі 12,34 грн., інфляційних у сумі 19,12 грн., 3%річних у сумі 1,83 грн.

За участю представників:

від позивача: Данілова С.О. - дов. №09-18/1420 від 23.09.2008р.

від відповідача: не з"явились.

У судовому засіданні 05.11.2008р. розгляд справи оголошено закінченим в порядку ст..85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:                            

ВАТ “Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Маріупольське агентство „Союздрук” м.Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 103,62 грн., пені у сумі 12,34 грн., інфляційних у сумі 19,12 грн., 3%річних у сумі 1,83 грн.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на користування електричною енергією №27эн від 22.03.2000р. з додатковими угодами; накладні №125, №157, №189, №224, №326; претензію №09-24/08-9 від 21.02.2008р.; звіт про використану електроенергію.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, правом на захист своїх інтересів не скористався, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, у тому числі рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно довідки державного реєстратора №1035, станом на 23.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Маріупольське агентство „Союздрук” значиться як юридична особа в єдиному державному реєстрі підприємств та організації України та зареєстровано за адресами: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 9 та 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Артема, 72.

Відповідно до довідок  Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-23/938 та №14/4-20/1901, Товариство з обмеженою відповідальністю „Маріупольське агентство „Союздрук” значиться як юридична особа в єдиному державному реєстрі підприємств та організації України та зареєстровано за адресою: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Італійська, 9.

У зв'язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричною енергією №27эн від 22.03.2000р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами, без протоколу розбіжностей та додатків до нього.

Згідно п.2.9 Договору, його укладено на строк до 31.12.2005р. та договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Відповідно до п.п.1.1 та 2.1 Договору, електропостачальна організація (позивач) зобов'язується відпускати електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію.

Відповідно до п.2.1.1 додаткової угоди №2 до Договору, споживач зобов'язується оплачувати електроенергію шляхом передплати за графіком: до 13 числа поточного місяця – за 10 днів поточного місяця; до 23 числа поточного місяця – за другу декаду поточного місяця; остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 5 днів з дати виставлення рахунку за поточний місяць.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу у травні – вересні 2007р. та листопаді 2007р. електроенергію на суму 103 грн. 62 коп. та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав у повному обсязі, чим порушив умови договору.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за травень-вересень 2007р. та листопад 2007р. у розмірі 103 грн. 62 коп.

Таким чином, шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи суд дійшов висновку, що заборгованість за електроенергію за травень-вересень 2007р. та листопад 2007р. у розмірі 103 грн. 62 коп. доведена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивач, посилаючись на відсутність здійснення відповідачем платежів за електроенергію, просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 19,12 грн. за період з 25.06.2007р. по 21.07.2008р., 3%річних у сумі 1,83 грн. за період з 25.06.2007р. по 21.07.2008р.

3% річних нараховані позивачем відповідно до чинного законодавства, складають 1,83 грн. та підлягають стягненню у повному обсязі.

Інфляційні перераховані судом відповідно до чинного законодавства, складають 15,60 грн. та підлягають стягненню у цьому розмірі.

Вимоги в залишковій частині щодо стягнення інфляційних задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.2.2 Договору, при несплаті в установлений строк на наступний день на суму платежу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача за період з 25.06.2007р. по 21.07.2008р. 12,34 грн. пені.

Пеня перерахована судом відповідно до чинного законодавства, складає 10,86 грн. та підлягає стягненню у цьому розмірі.

Вимоги в залишковій частині стягнення пені задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст..129 Конституції України, ст.ст.258, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р.,  Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольське агентство „Союздрук” м.Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 103,62 грн., пені у сумі 12,34 грн., інфляційних у сумі 19,12 грн., 3%річних у сумі 1,83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольське агентство „Союздрук” м.Маріуполь (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 9;  87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Артема, 72, ЄДРПОУ 24799092) на користь Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26003306360035 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ м.Маріуполя, МФО 334389) суму боргу у розмірі 103,62 грн., пеню у сумі 10,86 грн., інфляційні у сумі 15,60 грн., 3% річних у сумі 1,83 грн., державне мито у сумі 98,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,70 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.