Рішення

від 05.11.2008 по справі 14/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/153

05.11.08  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                      Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

04 листопада 2008р.                                                                                                  справа №14/153

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія ЕСО”, вул.Недрянська,25, м. Березань, Київська обл., 07541

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Лан”, вул.Партизанська,69, с.Жадове, Семенівський р-н, 15461

Про  стягнення  17212грн. 50коп.  

                                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  не з'явився

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11475,00грн. за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №23/04-2 від 23.04.08р. та 5737,50грн. штрафних санкцій згідно п.5.2. договору.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.08р. надав довідку головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/5831 від 14.10.08р., згідно якої Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Лан” (ідентифікаційний код 30849631) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою вул.Партизанська,69, с.Жадове, Семенівський р-н, 15461

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи.

          Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

23.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №23/04-2. Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач по справі) зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач по справі) зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

У п.3.1 сторони встановили, що кількість товару: загальна кількість товару є сума всіх поставок згідно видаткових накладних. Остаточна загальна вартість договору за умовами п.2.1 договору буде визначена на підставі виданих видаткових накладних протягом строку дії цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу замінник цільного молока ЕСО „Силач” по видатковим накладним №28/05 від 26.05.08р. на суму 3825грн. та №12/07 від 10.07.08р. на суму 7650грн., а всього на суму 11475грн. Факт отримання товару підтверджується вказаним накладними, довіреностями НБМ №948560 від 26.05.08р. і НБМ №948577 від 10.07.08р., та товарно-транспортними накладними №034529 від 26.05.08р. і №034548 від 10.07.08р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3.1. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання товару, покупець сплачує 100% передплати.

Позивачем не подано доказів отримання відповідачем рахунків №24/05 від 19.05.08р. на суму 3825,00грн. та №12/07 від 10.07.08р. В матеріалах справи відсутні докази здійснення покупцем 100% передоплати.

Враховуючи умови договору та вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був розрахуватися за отриманий товар по видатковій накладній №28/05 від 26.05.08р. у строк –29.05.08р. та по видатковій накладній №12/07 від 10.07.08р. у строк –15.07.08р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар своєчасно не розрахувався. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 11475грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 11475грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, посилаючись на п.5.2 договору, просить стягнути з відповідача 5737,50грн. штрафу –у розмірі 50% від суми заборгованості.

Умовами договору –пункт 5.2. передбачено, що за порушення строків платежу передбачених цим договором або додатками до нього покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі за затримання платежу на строк до двох тижнів 10% від суми заборгованості; за затримку платежу на строк від двох тижнів 20% від суми заборгованості, за затримку платежу на строк більше ніж чотири тижні 50% від суми заборгованості.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не подано суду доказів оплати отриманого товару, відсутності своєї вини щодо несвоєчасної оплати отриманого у позивача товару по договору №23/04-2 від 23.04.08р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повній сумі 5737,50грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 11475,00грн., в частині стягнення штрафу в сумі 5737,50грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 172,13грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 627, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Лан” (вул.Партизанська,69, с.Жадове, Семенівський р-н, р/р 2604130014103 в ВАТ „Ощадбанк” МФО 343176, код 30849631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія ЕСО” (вул.Недрянська,25, м. Березань, Київська обл., р/р 26000013844801 в КБ „Фінанси та кредит” МФО 300937, код 33225188) 11475грн.00коп. боргу, 5737грн. 50коп. штрафу, 172грн.13коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш