Рішення

від 02.11.2006 по справі 6/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/273

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.11.06 р.                                                                               Справа № 6/273                               

Господарського суду Донецької області у складі головуючого судді ___Подколзіной Л.Д.

при секретарі  Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом    Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної компанії “ТрастКом-Агро” м.Донецьк

третьої особи

про стягнення    5 968грн. 51коп.  

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –        Бугаєнко С.О. -  представник по довіреності № 1860 від 13.07.2006р.

від відповідача –  Афанас”єв Г.Н. – директор на підставі наказу №1-К від 14.07.2005р.,

                              Гужвенко Н.Н. – представник по довіреності від 02.11.2006р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної компанії “ТрастКом-Агро” м.Донецьк  заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 5 132грн. 39коп., пені у сумі 521грн. 22коп., 3% річних  у сумі 104грн. 23коп. та  інфляційних у сумі 210грн. 67коп.  відповідно договору №74338 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. (Усього 5 968грн. 51коп.).

Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та непредставленням ним відзиву на позовну заяву.

У процесі слухання справи позивач надав заяву у порядку ст.22 ГПК України, в якій збільшив суму позову та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної компанії “ТрастКом-Агро” м.Донецьк  заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 5 132грн. 39коп., пеню у сумі 568грн. 07коп., 3% річних  у сумі 122грн. 47коп. та інфляційні у сумі 210грн. 67коп.  відповідно договору №74338 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. (Усього                 6 033грн. 60коп.). Суд приймає  до уваги дане уточнення та розглядає справу по суті.

          Відповідач відзив на позов не надав, але у судовому засіданні  заперечив проти позовних вимог, оскільки йому необгрунтовано нарахована сума боргу за отриману теплову енергію та стверджує, що не визначений обсяг теплопостачання, оплата за який повинна здійснюватися відповідно до п.2.5, 2.5.1, 2.5.2 та 3.5 (в) договору. Також відповідач стверджує, що не вся площа, яка зазначена у договорі 344,5м 2   повинна враховуватись при нарахуванні суми оплат, так як в деяких кімнатах приміщення температура не відповідає встановленим нормам. Відповідач вказує, що вказана у п.2.6 договору площа 344,5м 2   загальна і вона не вся є опалювальною і що при укладанні даного договору це питання залишилося неврегульованим. Крім того відповідач стверджує, що договір №74338 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р.  не відповідає вимогам чинного законодавства, не містить істотних умов для даного виду договорів. А також відповідач зазначив, що йому не виставлялися рахунки для оплати за спожиту теплову енергію.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

 1 жовтня 2005р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “ТрастКом-Агро” м.Донецьк  був укладений договір №74338, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання  постачати відповідачу  теплову енергію для опалення нежилого приміщення за адресою: м.Донецьк, вул.Щорса,2а,  загальною площею 344,5 кв.м, а відповідач зобов'язався  здійснювати оплату за отриману теплову енергію з урахуванням діючих тарифів.

         З 01.08.2005р. рішенням Донецької міської ради № 20/1 від 24.06.2005р. тариф затверджений на опалення для усіх споживачів (крім  населення) – у розмірі 3,68грн. за 1кв.м з ПДВ та 119, 99грн. за 1Гкал з ПДВ, на гаряче водопостачання – у розмірі  7, 65грн. за 1куб.м з ПДВ.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання  своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де  він у виконання умов договору у період з 15.10.2005р. по 15.04.2006р.  здійснив постачання відповідачу теплової енергії для опалення нежилого приміщення за адресою: м.Донецьк,  вул.Щорса,2а,  загальною площею 344,5 кв.м на суму                   7 667грн. 91коп.  та для сплати відпущеної теплової енергії  виставив платіжні вимоги-доручення. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази подачі теплової енергії, а саме:  платіжні вимоги-доручення та банківські реєстри.

Пунктом 3.2 договору № 74338 від 01.10.2005р. сторони встановили, що подача теплової енергії позивачем відповідачу здійснюється на умовах 100% передплати або не пізніш 10 числа місяця, наступного за звітнім, згідно встановлених тарифів.  Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково, у сумі 2 535грн. 52коп. В результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “ТрастКом-Агро” м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі  5 132грн. 39коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті  поставленої  теплової енергії своєчасно  не виконав.

          Відповідно до ст.530 ЦК України, боржник  повинен  виконати зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Такі вимоги були пред”явлені у платіжних вимогах-дорученнях. Але відповідач заборгованість  повністю не погасив.

У пункті 4.4. укладеного договору  сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України та нараховується позивачем на протязі одного року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови  договору № 74338 від 01.10.2005р. і своєчасно не сплатив  спожиту теплову енергію,  суд вважає вимоги позивача щодо стягнення   пені у сумі  568грн.07коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону              відповідачу нараховані інфляційні у сумі у сумі  210грн. 67коп. та 3% річних у сумі  122грн. 47коп., які  підлягають стягненню у повному обсязі.

 Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу спожита теплова енергія не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Суд відхиляє ствердження відповідача, що йому необгрунтовано нарахована сума боргу за отриману теплову енергію, тому що не визначений обсяг теплопостачання (п.2.6), оплата за який повинна здійснюватися відповідно до п.2.5, 2.5.1, 2.5.2 та 3.5 (в) договору № 74338 від 01.10.2005р. з наступних підстав.

Пунктом 2.3 договору №74338 від 01.10.2005р. передбачено, що при відсутності приладів обліку теплової енергії, оплата за теплопостачання  здійснюється на підставі затверджених тарифів.

Рішенням Донецької міської ради № 20/1 від 24.06.2005р.  затверджений тариф на опалення для усіх споживачів (крім  населення) з 01.08.2005р. – у розмірі 3,68грн. за 1кв.м з ПД, копія якого знаходиться у матеріалах справи. Даний тариф зазначений у п.3.5  а) договору № 74338 від 01.10.2005р. і застосовується відповідно до вказаної  у п.2.6 договору площі приміщень, що опалюється – 344,5 м2 .

Таким чином нарахування позивачем сум оплат за спожиту теплову енергію були виконані вірно з урахуванням діючих тарифів відповідно до вказаної  у договорі площі, так як прилад обліку теплової енергії у відповідача відсутній.

Суд також не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що не вся площа, яка зазначена у договорі 344,5м 2   повинна враховуватись при нарахуванні суми оплат, так як в деяких кімнатах приміщення температура не відповідає встановленим нормам, оскільки відповідач не довів суду, що звертався до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк з приводу незадовільного стану температурного режиму у приміщеннях і з вимогою здійснити перерахунок суми  оплат, а також зз вимогою скласти відповідні акти про розмір температури у приміщенні.

Таким чином суд не може прийняти до уваги, твердження відповідача про незадовільний стан надання послуг з теплопостачання, тому як при наявності відхилень температури приміщень від встановлених норм, що підтверджується двостороннім актом,  ККП “Донецькміськтепломережа” здійснює перерахунки суми оплати. Ніяких звернень від відповідача з приводу незадовільного стану послуг теплопостачання до “Донецькміськтепломережа” суду представлено не було та нарахування здійснювалися відповідно умов договору № 74338 від 01.10.2005р.

Доводи відповідача, що вказана у п.2.6 договору площа 344,5м 2   загальна і вона не вся є опалювальною і що при укладанні даного договору це питання залишилося неврегульованим суд відхиляє, оскільки як вбачається з договору                 № 74338 від 01.10.2005р. він підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Відповідно п.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони  визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При наявності непогоджень з окремими умовами договору складається протокол розбіжностей, що передбачено п.4 ст.181 ГК України. При підписання спірного договору непогоджень  з умовами договору у сторін не було і договір підписаний без протоколу розбіжностей.

Законодавством передбачено право сторін за договором на внесення змін у договір (ст. 188 ГК України) шляхом підписання додаткової угоди. Але від відповідача на адресу позивача не надходило пропозицій щодо внесення змін у договір № 74338 від 01.10.2005р.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про те, що договір №74338 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить істотних умов для даного виду договорів та не може прийматися до уваги як підстава для стягнення богу за теплопостачання. Оскільки договір №74338 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. містить усі істотні умови передбачені для даного виду договорів згідно із ст. 180 ГК України та відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про теплопостачання” та Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Ствердження відповідача про те, що позивачем не виставлялися йому рахунки для оплати за спожиту теплову енергію необгрунтовані та не відповідають дійсності, оскільки до матеріалів справи додані платіжні вимоги-доручення  від 17.01.2006р., 10.02.2006р., 10.03.2006р.,  19.04.2006р., 21.12.2005р., які були пред”явлені через установу банку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських реєстрів.

           З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита,  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.525, 526, 530, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85 ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

           Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної компанії “ТрастКом-Агро” м.Донецьк   про стягнення   6 033грн. 60коп.    задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельної компанії “ТрастКом-Агро” (83054, м.Донецьк, пр.Київський,17, к.6, р/р    № 26007010035444 в ДОД АППБ “Аваль”, ЄДРПОУ 33620590, МФО 335076)  на користь  Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,68, р/р   № 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089,  МФО 334011) заборгованість у сумі 5 132грн. 39коп., пеню у сумі   568грн.07коп., 3% річних  у сумі 122грн.47коп., інфляційні у сумі 210грн. 67коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

    Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   02.11.2006р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.