Рішення

від 04.11.2008 по справі 26/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

04.11.08                                                                                           Справа№ 26/239

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”, с. Іванковичі Васильківського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод теплогазової апаратури”, м. Львів

про визнання незаконними дій                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Кравчук В.М. –адвокат (довіреність б/н від 20.10.2008 р.)

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”, с. Іванковичі Васильківського району Київської області звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод теплогазової апаратури”,           м. Львів про визнання незаконними дій.

Ухвалою суду від 05.09.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2008 р. Ухвалою суду від 21.10.2008 р. розгляд справи відкладався до 04.11.2008 р.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивачем придбана будівля, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 38. До даної будівлі примикала будівля відповідача, що знаходиться по вул. Газовій, 30-30Б у м. Львові. Відповідачем розпочато будівництво торгово-офісного комплексу, стіна якого примикатиме до стіни будівлі, власником якої є позивач. Для будівництва торгово-офісного комплексу відповідачем вже демонтовано існуючу будівлю, що примикала до будівлі позивача та завезено будівельні матеріали для нового будівництва. Позивач вважає, що вказаними діями відповідача, порушуються його законні права та інтереси, так як обмежується його право на використання прибудинкової території, що прилягає до будівлі позивача. Крім того, будівництво торгово-офісного комплексу проводиться відповідачем без відповідних дозволів та погодженої проектної документації, а тому таке будівництво може викликати пошкодження або повне руйнування будівлі, що належить позивачу.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3745416.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав заперечення від 20.10.2008 р. проти позовних вимог, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивачем подано:

-          витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19516637 від     14.07.2008 р., відповідно до якого будівля по вул. Джерельна, 38 у м. Львові належить йому на праві приватної власності;

-          витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4821509 від 22.09.2004 р. та № 18094219 від 14.03.2008 р. відповідно до яких нежитлові приміщення (будівлі) по вул. Газова, 30 та 30Б належать відповідачеві на праві приватної власності;

-          припис інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 11.07.2008 р. відповідно до якого встановлено, що існуючу споруду по вул. Газова, 30 у м. Львові демонтовано без відповідного дозволу органу влади та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та запропоновано відповідачу припинити виконання будь-яких будівельних робіт та представити в інспекцію ДАБК до 01.08.2008 р. підтверджуючі документи на виконання робіт.

Проте, в судовому засіданні представником відповідача подано належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу від 05.08.2008 р. за яким ТзОВ „ВВС ЛТД” (позивач) продав, а ТзОВ „Будівельна Українська спілка” купило будівлю, що знаходиться у м. Львові по вул. Джерельній, 38. Таким чином на день пред'явлення позову (03.09.2008 р.) вказана будівля була відчужена позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За вказаних обставин позивачем не доведено наявності порушення його суб'єктивного права як власника, яке б підлягало захисту в судовому порядку.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 386, 391 ЦК України та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Суддя