Рішення

від 27.06.2008 по справі 31/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/283

27.06.08

За позовом          Київської міської ради, м. Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Автозалізнич

Постачсервіс», м. Київ

Про                    визнання будівель та металевих конструкцій, що розташовані на  

земельних ділянках самочинно побудованими

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача           не з'явився

Від відповідача          Кругорогов А.С. пред. по довір.

Обставини справи:

Позивач заявив позовну заяву про визнання будівель та металевих конструкцій (тіньової навіси), що розташовані на земельних ділянках Ленінградської площі у Дніпровському районі міста  самочинно побудованими.

Ухвалою Господарським судом  міста Києва від 11.06.2008р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  25.06.2008р.

В судовому засіданні 25.06.2008р. було оголошено перерву до 27.06.2008р., в порядку ст.77 ГПК України.

Позивач  у  судове засідання не з'явився, проте від позивача через канцелярію суду надійшло  клопотання про розгляд  справи за його відсутності.

Суд  визнав  клопотання обґрунтованим та  таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити та надав суду письмовий відзив на позовну заяву. У відзиві пояснив, що земельні ділянки було передано у тимчасову оренду для подальшого будівництва. 11.11.2007р. на підставі рішення від 26.04.2007р.  укладено договір проте дозвіл на проведення будівельних робіт не отримувався.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року  № 516 1177 Товариству  з обмеженою відповідальністю «Автозалізнич Постачсервіс»було передано земельні ділянки в  короткострокову оренду терміном на  5 років, загальною площею 0,54 га  та 0,66 га для  будівництва ,  експлуатації та  обслуговування торгівельно-офісного центру з  паркінгом на  Ленінградській  площі у Дніпровському районі  міста Києва.

          Пунктом 4.2 зазначеного вище  рішення Позивач зобов'язаний був  звернутись до Головного  управління земельних ресурсів  виконавчого органу Київради  (київської міської державної адміністрації) із  клопотанням  щодо організації робіт по  винесенню меж земельної ділянки  в  натуру ( на  місцевість) та  виготовленню документації , що посвідчує право  користування  зазначеними земельними  ділянками .

          Пунктом 5  вказаного вище рішення Позивач був попереджений, що використання  землі не за  цільовим призначенням тягне за  собою припинення права  користування нею відповідно до ст.. 141, 143 Земельного кодексу України.

          11 листопада 2007 року на  підставі рішення  Київської міської ради від 26.04.2007 року  № 516/1177 між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Автозалізнич Постачсервіс» (Орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок. Відповідно до якого позивач  у справі  Київська  міська рада  передала в  оренду відповідачу земельні ділянки,  загальною площею 0,54 га та 0,66 га, які знаходяться на  Ленінградській  площі у Дніпровському районі  міста Києва з  цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного центру з паркінгом.

          Однак, незважаючи на  встановлене цільове призначення земельних ділянок «для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного центру з паркінгом», на  них розташована стоянка з спорудженою цегляною будівлею та металевими конструкціями(тіньові навіси). Ці об'єкти будувалися без згоди власника земельної ділянки, тобто позивача у  справі Київської міської ради,  беез належного дозволу  та  відповідно без затвердженого проекту.

          Відповідно до ст. 5.1 Договору оренди  на земельних ділянках не дозволяється  діяльність не пов'язана  із  цільовим призначенням земельних ділянок. Зміна  цільового призначення земельних ділянок можлива лише в разі прийняття  Київською міською радою рішення про затвердження  проекту  землеустрою щодо відведення земельних ділянок  у зв'язку зі  зміною цільового призначення земельних ділянок на  внесення  відповідних змін до Договору.

          Відповідно до ст.. 8.1. цього договору  Орендодавець має право вимагати від орендаря  використання  земельних ділянок  за  цільовим призначенням згідно з цим Договором.

          Відповідно до ст.8.4. Договору оренди Орендар зобов'язаний приступати до використання земельних ділянок в  строк, встновлений цим договором, та після  підписання  цього Договору  і  Акту приймання-передачі земельних ділянок та його державної реєстрації Договору; використовувати земельні ділянки відповідно до його цільового призначення.

          Оскільки вказані земельні ділянки за цільовим призначенням не були відведені   під   будівництво   будівель,  дозвіл на проведення  будівельних робіт  не видавався, проект не затверджувався, у  встановленому порядку  ці  споруджені  металеві та цегляні  будівлі, як  об'єкти нерухомості, не зареєстровані відповідно до чинного законодавства України, до того ж  наявні  об'єкти нерухомості, не зареєстровані  відповідно до чинного законодавства України, то вони вважаються такими, що   побудовані без належних підстав на  земельних ділянках Ленінградської  площі у Дніпровському  районі  міста Києва. а тому є нічим іншим як  самочинним будівництвом.

          Відповідно до вимог ст.6 та  ст..27 ЦК України, сторони є вільними в  укладені  договору, вибору  контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законів, інших актів цивільного законодавства.

          Укладання зазначеного орендного  договору було спрямовано на  встановлення конкретних зобов'язань та  виникнення за певних умов  правових наслідків настання  яких бажали обидві сторони договору.

          Згідно приписів ст.. 638 ЦК України , та  ч. 2 ст. 180 ГК України , договір вважається  укладеним, оскільки сторони в  передбаченому законом порядку та  належній  формі досягли згоди з усіх істотних умов  договору .Одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст..525 ЦК України)

          Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житлові  будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме  майно вважається  самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була  відведена  для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із  істотним порушенням будівельних норм.

          Особи, що здійснили самовільне спорудження цегляної будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси) на  земельних ділянках, які знаходяться на Ленінградській  площі у  Дніпровському  районі  міста Києва, не є власниками цих об'єктів нерухомості. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України, особи які не здійснили або здійснюють самовільне будівництво нерухомого майні, не набувають права власності на нього.

          Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник  (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права  власності на  нерухоме  майно за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на  його земельній  ділянці, або якщо не порушує права інших осіб, майно  підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

          Вказані  вище будівлі є самовільно збудованими та  знаходження  вищезазначених будівель  на  земельній  ділянці, фактично є неналежним виконанням умов Договору оренди земельної ділянки з боку орендаря .

          Таким чином, порушення  відповідачем  умов договору оренди земельних ділянок суттєво порушує права та охоронювані законом  інтереси  позивача, як  власника вказаних земельних ділянок, що знаходяться на Ленінградській площі у  Дніпровському  районі міста Києва.

          Вимогами ч.1 ст. 193 ГК України, щодо загальних умов виконання господарських зобов'язань законодавець встановив, що суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин. Повинні  виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Також ч. 7 ст. 193 ГК України, законодавець визначив неприпустимість  односторонньої відмови від виконання зобов'язань за договором. Позивач акцентує увагу суду  на тому, що неналежне  виконання  відповідачем вимог Договору оренди земельних ділянок  є прями порушенням вимог ст. 193 ГК України.

          25 червня 2008 року до Господарського  суду міста Києва  надійшов  відзив на позовну  заяву Київської міської ради з боку  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автозалізнич Постачсервіс», в  якому  відповідач  просив  відмовити в задоволені  позову  повністю, у зв'язку із тим, що відповідач  у справі ніяким чином не порушував умов  договору оренди з Київською міською радою, так  як дозвіл, на проведення будівельних робіт він не отримував, тож відповідно не здійснював будь-якого будівництва на  земельній ділянці за адресою: на Ленінградській  площі .

Київська міська рада 26.04.2007 року прийняла рішення  № 516/1177 про передачу  Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОЗАЛІЗНИЧ ПОСТАЧСЕРВІС» земельних ділянок для  будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру  з паркінгом  на  Ленінградській  площі у  Дніпровському районі м. Києва.

Київська  міська рада  відповідно до вищезазначеного акту вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення  земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОЗАЛІЗНИЧ ПОСТАЧСЕРВІС»для  будівництва, експлуатації та  обслуговування торговельно-розважального центру з паркінгом на Ленінградській площі у  Дніпровському  районі  міста Києва, а також передати Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОЗАЛІЗНИЧ ПОСТАЧСЕРВІС», за  умови виконання  обов'язків зазначених у цьому рішенні  у короткострокову  оренду на  5 років земельної ділянки загальною площею 0,60 га для  будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру  з паркінгом на Ленінградській площі у Дніпровському  районі  м. Києва, в тому  числі:

-          ділянку  № 1 площею 0,54 га –за  рахунок міських земель, не наданих у  власність чи користування;

-          ділянку №2 площею 0,06 га, в  межах  червоних ліній за рахунок, - міських земель не наданих у власність чи користування.

За  умови, якщо Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЗАЛІЗНИЧ ПОСТАЧСЕРВІС»у  місячний  термін звернеться до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в  натуру (на  місцевість) та  виготовленню документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.Земельну  ділянку в  межах червоних ліній використовуватиме з обмеженнями відповідно до вимог законодавства.

Виконати  вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та  дизайну міського середовища від 26.02.2007 № 19-1577 та  від 16.03.2007 № 09-2372, дочірнього підприємства «Інститут  генерального плану міста  Києва»від 06.03.2007 № 665, Інституту «Київдормістпроект»АТ «Київ проект»від 07.04.2007 № 06-382/КДМП, Київської міської санепідемстанції від 22.03.2007 №1901, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в  місті  Києві від 11.04.2007 № 06-6-25/1993, Головного управління охорони культурної спадщини від 06.04.2007 № 2142.

          Питання пайової участі вирішить до початку будівництва  відповідно до рішення  Київради  від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову  участь (внески)  інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

          При цьому відповідно до  даного рішення  Київська  міська рада попередила  землекористувача, що використання землі не за  цільовим призначенням тягне за  собою припинення права  користування  нею відповідно до вимог статей  141,143 Земельного кодексу  України.

          Відповідно до акту Управління з  контролю за  використанням та  охороною земель у  м. Києві та Київській області Державного комітету  України по  земельних ресурсах ДЕРЖЗЕМІНСПЕКЦІЇ України від 29 лютого 2008 року, який залучений  до  матеріалів  справи при перевірці додержання земельного законодавства  при використанні  земельної ділянки  на  Ленінградській площі у  Дніпровському районі  міста Києва було встановлено, що станом на  29.02.2008 року на  земельній ділянці (кад. № 63; 085; 0057) площею близько 5267 кв. м. було розміщено автостоянку Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»що є порушенням ст. 53 КУпАП (не за  цільовим призначенням). Теж  саме підтверджується і  Приписом Управління з  контролю за  використанням та охороною земель у  місті Києві та Київській області  Державного комітету України по земельних ресурсах Держземінспекції України.

          Судом приймається до уваги , що ТОВ «Автозалізнич Постачсервіс»було повідомлено 29 лютого про  розгляд справи про адміністративне правопорушення по факту  нецільового  використання земель.

          Відповідно до вимог ст. 6 та  ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, вибору  контрагента та  визначенні  умов договору з у рахуванням вимог законів, інших актів  цивільного законодавства.

          Укладання договору оренди  було спрямовано на  встновлення  конкретних зобов'язань та виникнення певних правових наслідків настання  яких планували  обидві  сторони договору.

          Згідно приписів ст. 638 ЦК України, та  ч. 2 ст. 180 ГК України, договір вважається  укладеним, оскільки сторони  в передбаченому законом порядку та належній  формі  досягли згоди з усіх істотних умов  договору.Зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору.

          Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житлові  будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме  майно вважається  самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була  відведена  для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із  істотним порушенням будівельних норм.

          Особи, що здійснили самовільне спорудження цегляної будівлі та металеві конструкції (тіньові навіси) на  земельних ділянках, які знаходяться на Ленінградській  площі у  дніпровському  районі  міста Києва, не є власниками цих об'єктів нерухомості. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України, особи які не здійснили або здійснюють самовільне будівництво нерухомого майні, не набувають права власності на нього.

          Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник  (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права  власності на  нерухоме  майно за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на  його земельній  ділянці, або якщо не порушує права інших осіб, майно  підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

          Оскільки, вказані  вище будівлі є самовільно збудованими та  знаходження  вищезазначених будівель  на  земельній  ділянці, фактично є неналежним виконанням умов Договору оренди земельної ділянки.

          Таким чином, порушення  відповідачем  умов договору оренди земельних ділянок суттєво порушує права та охоронювані законом  інтереси  позивача, як  власника вказаних земельних ділянок, що знаходяться на Ленінградській площі у  Дніпровському  районі міста Києва.

          Вимогами ч.1 ст. 193 ГК України, щодо загальних умов виконання господарських зобов'язань законодавець встановив, що суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин. Повинні  виконувати господарські зобов'язань належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Також ч. 7 ст. 193 ГК України, законодавець визначив неприпустимість  односторонньої відмови від виконання зобов'язань за договором. Позивач акцентує свою увагу на тому, що неналежне  виконання  відповідачем вимог Договору оренди земельних ділянок  є прямим порушенням вимог ст.. 193 ГК України.

          Приписами ч.2 ст.20 ГПК України, законодавець встановив способи захисту  прав суб'єктів господарювання та  визначив можливість захисту порушеного права шляхом присудження  до виконання  обов'язку в  натурі.

Відзив  позивача на  позовну заяву  є необґрунтованим.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно задоволених вимог.

З урахуванням наведеного ,  керуючись ст. ст. 20 , 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 376, 526 ЦК України, ст. ст. 1, 54, 57 ГК  України. ст.ст.44,75,82-85 ГПК України ,Господарський суд міста Києва ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в  повному  обсязі.

2.          Визнати будівлі  та  металеві конструкції (тіньові навіси), що розташовані на земельних ділянках, які  знаходяться на Ленінградській  площі у  Дніпровському районі міста  Києва  самочинно побудованими.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автозалізнич Постачсервіс» знести самовільно забудоване нерухоме  майно, що розташоване на  земельних ділянках, які  знаходяться на Ленінградській  площі у  Дніпровському  районі міста  Києва.

4.          Судові витрати покласти на  відповідача, стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автозалізнич Постачсервіс»                   ( 01021.м.Київ .вул. М.Грушевського ,28/2 Н.П. №43 .код ЄДРПОУ 33546004 ) 85 грн. держмито та 118 грн. витрати на інформаційне забезпечення судового процесу на користь позивача.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 08.07.2008р.