Постанова

від 07.10.2008 по справі 26/364

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/364

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2008 р.                                                                                    № 26/364  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

прокуратуриРудак О.В. –прокурор відділу Генеральної прокуратури України

позивача

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідача

Білоусько І.В. –довіреність від 18.07.2008 р.;Воронін В.О. - довіреність від 05.10.2007 р.

Яременко С.С. - довіреність від 28.11.2007 р.

третіх осібПогорілко Н.М. - довіреність від 15.09.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги - Фонду державного майна України;

- Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест"

на постановувід 26.06.2008 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 26/364 господарського суду м. Києва

за позовомRECROM HOLDING LIMITED

до                          Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест"

треті особи- Фонд державного майна України;

- Київське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс –реєстратор"

за участюПрокуратури міста Києва

про визнання рішення позачергових загальних зборів недійсними

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2007 р. RECROM HOLDING LIMITED (Рекром Холдінгс Лімітед) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", за участю третьої особи –ФДМ України про визнання позачергових зборів акціонерів відповідача, що відбулися 17.07.2007 р. незаконними, а рішення, прийняті на даних загальних зборах акціонерів недійсними, посилаючись на приписи статей 10, 41, 43 Закону України "Про господарські товариства".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2005 р. є акціонером відповідача. Позивач є юридичною особою - нерезидентом України, тому єдиним джерелом інформації щодо проведення загальних зборів акціонерів є саме персональне повідомлення, оскільки своєчасне ознайомлення з українськими виданнями, які публікують оголошення про проведення зборів є неможливим.

Позивач дізнався про скликання зборів тільки  22.06.2007 р., тобто за 25 днів до дати проведення зборів, при цьому мінімальний термін повідомлення акціонера про збори становить 45 днів. За таких умов відповідач фактично позбавив позивача права приймати участь у зборах.

Крім того, позивач на підтвердження свого порушеного права посилався на рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2007 р. у справі № 33/158.

Проте, позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" 17.07.2007 р. відбулися з порушенням норм чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву представник ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" Чупрун О.С., що діє на підставі довіреності від 28.11.2007 р., виданої за підписом голови правління товариства Куликовичем О.М., просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючи, зокрема, на те, що згідно положень статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»та статті 41 Закону України «Про господарські товариства», права на участь в управлінні товариством, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів можуть бути реалізовані лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідно до довідки реєстратора - ВАТ "Комекс - реєстратор" від 01.10.2007 р. позивач станом на 17.07.2007 р. не був акціонером ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест".

Крім того, представник відповідача звертав увагу суду на те, що в підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано сертифікат акцій від 28.12.2005 р., посвідчений печаткою, яка визнана недійсною рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2005 р., а тому вказаний сертифікат не може бути належним доказом, що підтверджує наявність позивача в реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест".

В запереченнях на позовну заяву ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" за підписом в.о. голови правління Колгана О.А., визнав позовні вимоги.

Фонд державного майна України в поясненнях на позовну заву просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ФДМ України є найбільшим акціонером ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" з часткою, яка дорівнює 50,0792 % статутного фонду та брав участь у проведенні загальних зборів акціонерів зазначеного товариства, які відбулися 17.07.2007 р.

Відповідно до довідки незалежного реєстратора власників іменних цінних паперів ВАТ "КОМЕКС –реєстратор", позивач акціонером ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" на момент проведення загальних зборів 17.07.2007 р. не був, а виписка та сертифікат, наданий позивачем, які посвідчені не встановленою особою та скріплені печаткою, яка визнана недійсною рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2005 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2008 р. (суддя Пінчук В.І.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", що відбулися 17.07.2007 р. незаконними, а рішення, прийняті на зазначених зборах акціонерів, недійсними, з огляду на обґрунтованість позовних вимог, посилаючись на порушення відповідачем вимоги статей 116, 159 Цивільного кодексу України, статей 10, 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" з недопущення позивача до участі у загальних зборах 17.07.2007р.

ФДМ України та ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" оскаржили рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2008 р. до апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку  та ТОВ "Комекс –реєстратор".

Київський апеляційний господарський суд (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.06.2008 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ФДМ України подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням  судами норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі посилається на те, що виписка та сертифікат, надані компанією RECROM HOLDING LIMITED на підтвердження своїх позовних вимог, посвідчені не встановленою особою та скріплені печаткою, яка визнана недійсною рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2005 р.

Крім того, у касаційній скарзі зазначається, що компанія RECROM HOLDING LIMITED не зверталась до реєстратора та не вносила відомості щодо себе в реєстр ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", а тому реєстратор та особи, які займались організацією повідомлень про проведення загальних зборів 17.07.2007 р. не мали ні підстав, ні можливості повідомити акціонерів, відомості про яких не були внесені в реєстр ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест".

Також, заявник звернув увагу на те, що рішення господарського суду від 05.07.2007 р. у справі № 33/158 за позовом RECROM HOLDING LIMITED до ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" про визнання порушеним його права, на яке посилався позивач, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2008 р. та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Представник ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" Яременко С.С., що діє за довіреністю від 28.11.2007 р., підписаною головою правління Куликовичем О.М., також подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судами абзацу 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", оскільки позивачем не було надано суду жодного належного документа, який би підтверджував, що після придбання акцій ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест"  позивач звернувся з вимогою внести відповідні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів та такі зміни були внесені, а відтак право позивача на персональне повідомлення за його відсутності у реєстрі товариства не можна вважати порушеним.

Судами, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не було надано оцінки тому факту, що на момент скликання оскаржуваних загальних зборів акціонерів, позивач був відсутній у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", що підтверджується довідкою ВАТ "Комекс –реєстратор" від 01.10.2007 р.                  № 17/178.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідно з оголошенням "Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" №104 від 01.06.07 р. на 17 липня 2007 року об 11:00 годині були скликані позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Лізингова компанія "Украґромашінвест" за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, зал засідань Фонду державного майна України.

Позивач RECROM HOLDING LIMITED звернувся до господарського суду з вимогою про визнання незаконними позачергових зборів акціонерів відповідача, що відбулися 17.07.2007 р., а рішення, прийняті на даних загальних зборах акціонерів недійсними, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є акціонером відповідача, власником 24,95 % пакету акцій, і як нерезидент України інформацією щодо проведення загальних зборів акціонерів може бути персональне повідомлення, проте, про скликання оскаржуваних загальних зборів позивач дізнався лише за 25 днів до їх проведення, чим фактично був позбавлений права приймати участь у загальних зборах акціонерів товариства.

Статтею 159 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

За приписами статті 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, у яких  мають право брати участь усі акціонери. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів. При цьому, реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів.       

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Отже, право на участь в управлінні тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані особою, яка має відповідний сертифікат, виписку з рахунку у цінних паперах та яка віднесена до реєстру власників іменних цінних паперів.

Пунктом 1.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішення ДКЦПФР № 60 від 25.06.1998 р., передбачено, зокрема, що реєстр власників іменних цінних паперів –перелік за станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів, які обліковуються на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів. На дату обліку повинна складатися паперова копія реєстру, до якої включається інформація про всіх власників іменних цінних паперів, в тому числі тих, які обліковуються у номінальних утримувачів.

З набранням чинності Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" акціонерне товариство має право розміщувати тільки іменні акції.

Згідно з нормами чинного законодавства, право участі у загальних зборах мають акціонери, що є власниками акцій на день проведення загальних зборів, у зв'язку з чим реєстр власників іменних цінних паперів та зведений обліковий реєстр повинні бути складені саме станом на день проведення загальних зборів.

Чинне законодавство встановлює порядок отримання емітентом для проведення загальних зборів реєстру власників іменних цінних паперів та зведеного облікового реєстру, зокрема, обов'язкові реквізити запиту емітента на складання цих реєстрів.

Ідентифікація акціонерів, що прибувають для участі у зборах, здійснюється саме на підставі реєстру власників іменних цінних паперів, який повинен відповідати вимогам Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та зведеного облікового реєстру, який повинен відповідати вимогам розділу 8 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 61 від 25.06.1998 р.                     

За приписами статті 43 Закону України "Про господарські товариства"  про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд судам першої та апеляційної інстанції необхідно:

- з'ясувати обставини справи стосовно наявності чи навпаки порушеного корпоративного права позивача як акціонера ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест";

- з'ясувати та встановити обставини щодо набуття RECROM HOLDING LIMITED права акціонера ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" у встановленому законом порядку на підставі належних доказів;

- надати правову оцінку доводам відповідачів, залишеним поза увагою судів під час розгляду справи, стосовно того, що на підтвердження того, що RECROM HOLDING LIMITED було акціонером товариства, представником надано сертифікат акцій, посвідчений печаткою, яка визнана недійсною рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2005 р., датованого 28.12.2005 р., а також копію виписки з реєстру власників товариства, яка посвідчена невстановленою особою та посвідчена печаткою також визнаною недійсною рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2005 р.;

- встановити належного реєстратора та надати правову оцінку порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" за приписами відповідного діючого законодавства;

- надати правову оцінку доводам відповідачів стовон того, що за довідкою незалежного реєстратора власників іменних цінних паперів ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" -  ВАТ "КОМЕКС – реєстратор" компанія RECROM HOLDING LIMITED не є акціонером ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" на момент проведення загальних зборів 17.07.2007 р., станом на 17.07.2007 р. -  дату звернення до суду з позовом про захист своїх прав та станом на 28.09.2007 р. –момент звернення до реєстратора.       

Відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Згідно пункту 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 6 Постанови  від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Мотивувальна частина рішення повинна містити також посилання на Закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проте, під час здійснення судового провадження, а ні судом першої, а ні судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки правовому способу захисту порушеного права позивача під час звернення з позовом, виходячи з вимог статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 р. у справі № 26/364 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційні скарги ФДМ України та ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" - задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                                               Т. Дроботова

Судді:                                                                                                      Н. Волковицька

                                                                                                        Л. Рогач