11/36-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 р. № 11/36-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Подоляк О.А.
суддів :Барицької Т.Л.,Губенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"
на постановувід 23.06.2008 р. Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 11/36-08
за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"
доДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів"Харківтрансгаз"
треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача
ЗАТ з газопостачання та газифікації "Харківмісьгаз";ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України";ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО"
провизнання права на отримання природного газу
за участю представників:
від позивача- не з'явились
від відповідача- Жирний О.С., Бєлячкова О.В.
третя особа-1- Зубрич Д.О.
третя особа-2- Лебедюк Ю.А., Левченко О.Є.
третя особа-3- не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2008 р. (суддя Черленяк М.І.), зокрема, з посиланням на ст.ст. 66, 67 ГПК України за заявою ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" вжито заходи до забезпечення позову, а саме заборонено ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" а також будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо припинення або обмеження постачання природного газу на ВАТ "Харківська ТЕЦ-5".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. (судді: Істоміна О.А., Пуль О.А., Гончар Т.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2008 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять ухвалу і постанову скасувати, мотивуючи скарги порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвала місцевого господарського суду в частині вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає, оскільки остання винесена з порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов'язаними із предметом спору, бути співрозмірними заявленим вимогам та направленими на забезпечення виконання судового рішення.
Застосувавши вищевказані заходи до забезпечення позову суди фактично задовольнили позовні вимоги позивача у даній справі, тобто здійснили дії, направлені на вирішення спору, що є неправомірним на стадії порушення провадження у справі.
При цьому судами не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.
Також, не можна погодитись із наведеними судами мотивами в обґрунтування вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки виносячи ухвалу та приймаючи постанову господарські суди першої та апеляційної інстанцій передчасно надали оцінку фактичним обставинам справи та зробили висновки про права і обов'язкам сторін, що стосуються предмета спору, у відсутності правових підстав, оскільки справа по суті заявлених вимог судами не розглядалась, а на розгляді перебувала заява про вжиття заходів до забезпечення позову.
За таких обставин, висновки судів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, є необґрунтованими та неправомірними.
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду Харківської області від 25.04.2008 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі господарському суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі № 11/36-08 скасувати.
Справу передати для розгляду господарському суду Харківської області.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Т. Барицька
Н. Губенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2008 |
Оприлюднено | 18.11.2008 |
Номер документу | 2322016 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Подоляк О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні