Рішення

від 04.11.2008 по справі 49/155-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/155-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2008 р.                                                            Справа № 49/155-08

вх. № 5550/3-49

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Зінченко О.С., дор. від 22.09.2008 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Трансфарм Плюс", м. Київ  

до  ТОВ ВП "Квант" м. Х-в  

про стягнення 40000,00 грн.

та зустрічним позовом ТОВ ВП "Квант", м. Харків

до ТОВ "Трансформ Плюс", м. Київ

про стягнення 41359,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 40000 грн. у рахунок платежу за простим векселем № 80351566031561. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на вимогу позивача від 20.05.2008 року про погашення частини грошового зобов'язання за простим векселем відповідач не сплатив, відповіді на претензію не надав.

19.09.2008 року від ТОВ ПП "Квант" до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява,  в який позивач по зустрічному позову просить суд стягнути з ТОВ "Трансфарм Плюс" суму по відшкодуванню збитків у розмірі 41359,00 грн. Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до провадження та продовжений розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача по первісному позову в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача по первісному позову в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, відзив відповідно до ст. 59 ГПК України до суду не надав, прохав суд задовольнити зустрічні вимоги. Через канцелярію суду відповідач надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке задовольняється судом.

Суд в ухвалах від 23.09.2008 року та від 07.10.2008 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача по первісному позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

30.12.2005 року ТОВ Виробниче підприємство "Квант" (відповідач по первісному позову) видав простий вексель № 80351566031561, відповідно якого за наказом ТОВ "ДС" відповідач повинен був сплатити 120000,00 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ч. 2 ст.76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі запроваджений Женевською Конвенцією 1930 року (далі Уніфікований закон) простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

ТОВ "ДС" право вимоги за вказаним векселем передав ТОВ "ТрансфармПлюс" (позивач по первісному позову) шляхом здійснення індосаменту.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовують такі ж положення, що стосуються і переказних векселів, у тій мірі, у який вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення стосовно: індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); позовної давності (статті 70,71).

Відповідно ст. 14 Уніфікованого закону індосамент переносить усі права, що випливають із переказного (простого) векселю. Отже, внаслідок здійснення індосаменту, позивач по первісному позову отримав права векселедержателя, а відповідач продовжував нести обов'язки векселедавця.

Відповідно до ст. 34 Уніфікованого закону переказний (простий) вексель строком за пред'явленням  підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Як свідчать матеріали справи, 19.10.2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 19/10/3 про оплату простого векселю № 80351566031561.

Відповідач не здійснив оплату векселю після пред'явлення його до платежу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, листом від 28.11.2007 року № 28/11 знов звернувся до відповідача з вимогою оплатити вексель.

У зв'язку з цим, платіжним дорученням № 4683 від 17.12.2007 року відповідач перерахував позивачеві 80000,00 грн. в погашення спірного векселю, в платіжному дорученні в графі "призначення платежу" зазначено: повернення кредиторської заборгованості за листом 28/11 від 28.11.2007 року.

20.05.2008 року позивач направив відповідачеві претензію № 1 про сплату 40000,00 грн. залишку грошового зобов'язання за простим векселем.

Відповідач відповіді на претензію не надав, 40000,00 грн. коштів не перерахував.

Відповідно до ч.1 ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Статтею 70 Уніфікованого закону передбачено, що позовні вимоги векселедержателя до векселедавця припиняються по закінченню трьох років, які вираховуються від дати настання строків платежу.

Отже позивачем не пропущений трирічний строк давності встановлений для звернення векселедержателя до суду з позовом про стягнення заборгованості з векселедавця простого векселя, що обраховується з відповідної дати наступного після його видачі року.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача по первісному позову 40000,00 грн. коштів в рахунок платежу за простим векселем № 80351566031561 законними,  обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України , у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача по первісному позову витрати по сплаті державного мита у розмірі 400 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Щодо зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Трансфарм Плюс" суми по відшкодуванню збитків у розмірі 41359,00 грн., суд встановив наступне.

25.09.2004 року ТОВ "Діагностичні системи" (ТОВ "ДС") (Покупець) та ТОВ ВП "Квант" (Виробник) склали проект договору поставки № 2508, умовами якого була передбачена поставка позивачем по зустрічному позову апарату рентгено - флюорографічного перевізного "Індіарс-П" на авто шасі "Богдан А-091 Isuzu" на адресу замовника ТОВ "ТрансфармПлюс". Зазначений проект був підписаний з боку ТОВ ВП "Квант", зі сторони ТОВ "ДС" підпис в договорі відсутній, а отже є неукладеним відповідно до приписів ч.8.ст. 181 Господарського кодексу України. До проекту договору сторони склали додаток № 1 - специфікація на суму вартості обладнання - 380000,00 грн. Додаток №1 підписаний також лише ТОВ ВП "Квант".

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "ДС" платіжним дорученням провело часткову оплату вищезазначеного обладнання в сумі 120000,00 грн., на підставі рахунку № Кв-000017 від 07.10.2004 року.

Проте, листом № 13/07-3 від 13.07.2005 року у зв'язку із скороченням фінансування відмовилось від придбання обумовленого обладнання та прохало повернути перерахований авансовий платіж в розмірі 120000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "ДС".

Як вже зазначалось судом, 30.12.2005 року ТОВ Виробниче підприємство "Квант" видало простий вексель № 80351566031561, відповідно якого за наказом ТОВ "ДС" відповідач повинен був сплатити 120000,00 грн. Право вимоги по векселю № 80351566031561 в подальшому перейшло шляхом індосаменту до ТОВ "ТрансфармПлюс".

Як свідчать матеріали справи, 30.12.2005 року між ТОВ ВП "Квант" та ТОВ "ТрансфармПлюс" був укладений договір № 30/12-05 поставки медичного обладнання, відповідно якого позивач по зустрічному позову згідно специфікації, яка є додатком № 1 до договору, зобов'язався поставити відповідачеві по зустрічному позову апарат рентгено - флюорографічний перевізний "Індіарс-П", вартість якого складає 380000,00 грн.

Відповідно до розділу 3 договору "Порядок розрахунків", покупець - ТОВ "ТрансфармПлюс" здійснює попередню оплату в розмірі 260000,00 грн. на розрахунковий рахунок "виробника" - ТОВ ВП "Квант". Остаточна оплата в розмірі 120000,00 грн. проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі.

Позивач по зустрічному позову вказує, що по домовленості між сторонами вексель № 80351566031561 від 30.12.2005 року вважався передплатою за цим договором.

Наведені твердження позивача за  зустрічним позовом судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити в обумовлений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).  Тобто вексель № 80351566031561 є за своєю суттю грошовим зобов'язанням ТОВ ВП "Квант" по сплаті ТОВ "ТрансфармПлюс" визначеної  грошової суми, тому, навіть якщо б договором було передбачено форму розрахунку шляхом передачі векселів він не може бути прийнятий як виконання ТОВ "ТрансфармПлюс"зобов'язанняя щодо попередньої оплати за виконання позивачем по зустрічному позову договору щодо поставки медичного обладнання.

Інших доказів проведення попередньої оплати, як того вимагає п. 3.1 договору, сторони до матеріалів справи не надали.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка обладнання здійснюється "виробником" протягом 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати за обладнання.

Позивач по зустрічному позову зазначає, що у відповідності до специфікації, ТОВ ВП "Квант" виконало роботи з виготовлення апарату рентгено - флюорографічного перевізного "Індіарс-П" (заводський № 3034) на авто шасі "Богдан", в підтвердження чого посилається на протокол приймально - здавальних випробувань № 02/01-06 від 30.01.2006 року.

Відповідно вказаного протоколу приймально - здавальних випробувань № 02/01-06 від 30.01.2006 року, був випробуваний апарат рентгено - флюорографічний перевізний "Індіарс-П" (заводський № 3034) по всіх необхідних показниках. Але цей протокол не містить посилань, що вказане медичне обладнання випробувалось та було виготовлено на виконання зобов'язання ТОВ ВП "Квант" відповідно договору від 30.12.2005 року для ТОВ "ТрансфармПлюс".

Позивач по зустрічному позову  посилаючись на листи № 19/10/3 від 149.10.2006 року та № 28/11 від 28.11.2007 року ТОВ "ТранфармПлюс" вважає що відповідач за зустрічним позовом односторонньою відмовився від виконання зобов'язань за договором.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, оскільки зазначені листи не містять посилань на укладений між сторонами договір № 30/12-05 від 30.12.2005 року, а містять посилання на перерахування 23.07.2004 р. на розрахунковий рахунок ТОВ ВП "Квант" 120000,00 грн. попередньої оплати та вимогу провести погашення векселя № 80351566031561 від 30.12.2005 року на суму 120000,00 грн.

Згідно умов договору  № 30/12-05 від 30.12.2005 року, укладеним  між ТОВ ВП "Квант" та ТОВ "ТрансфармПлюс", ТОВ ВП "Квант" зобов'язався поставити спірне обладнання, а ТОВ "ТрансфоармПлюс" зобов'язався сплатити його вартість. Посилання позивача по зустрічному позову на виконання з його сторони своїх зобов'язань за договором не знайшли документального та письмового підтвердження, оскільки до матеріалів справ не додано жодного доказу в обґрунтування позиції позивача, що апарат рентгено - флюорографічний перевізний "Індіарс-П" (заводський № 3034), який випробувався відповідно протоколу приймально - здавальних випробувань № 02/01-06 від 30.01.2006 року, був виготовлений на виконання договору, укладеного з ТОВ "Трансфармплюс".

Позивач в зустрічному позові просить суд стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 41359,00 грн. До позовної заяви доданий розрахунок позовних вимог, відповідно якого до заявленої до стягнення суми увійшли: витрати на заробітну плату працівників щодо виготовлення обладнання, загальновиробничі витрати, витрати на соціальне страхування щодо монтажу обладнання, пуско - налагоджувальних робіт та демонтажу обладнання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Притягнення до цивільно - правової відповідальності можливе лише за наявності визначених законом умов, а саме: протиправної поведінки особи; шкідливого результату такої поведінки; причинного зв'язку між поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Їх сукупність складає склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно - правової відповідальності. Тобто закон пов'язує можливість відшкодування збитків саме у разі вчинення цивільного правопорушення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона спирається як на підставу своїх вимог та заперечень.

До матеріалів справи не додано доказів, в підтвердження того, що визначені позивачем по зустрічному позову в розрахунку суми були дійсно сплачені у зв'язку з виготовленням медичного обладнання на замовлення ТОВ "ТрансфармПлюс". Факт їх наявності та розмір не підтверджений належними доказами та не знаходиться у необхідному зв'язку з діями відповідача у вигляді неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором № 30/12-05 від 30.12.2005 року.

Крім того, матеріалами справи та позивачем не доведено наявності протиправної поведінки відповідача по зустрічному позову та взагалі будь яких протиправних дій відповідача, які б могли привести до шкідливого для ТОВ ВП "Квант" результату, правомірності віднесення цієї суми до категорії збитків,  факт їх наявності та розмір. Тобто суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 41359,00 грн. збитків, які позивач зазнав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором  № 30/12-05 від 30.12.2005 року необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та не підлягаючими задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання ТОВ ВП "Квант" про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Позовні вимоги ТОВ "ТрансфармПлюс"  задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Квант" ( адреса: 61047, м. Харків, вул. Плиткова, 1-В, р/р 26008060012251 в Харківському ГРУ ПриватБанка, м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 25461966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансфармПлюс" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, р/р 26008001092 в АБ "Експрес-банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 31451597) - 40000,00 грн. коштів в рахунок платежу за простим векселем, 400 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ТОВ ВП "Квант" повністю.

Повний текст рішення підписаний 10.11.2008 року.

Суддя