Постанова

від 03.11.2008 по справі 5/305

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/305

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

03.11.08 р.                                                                                          № 5/305          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Фаловської  І.М.

                                                  Жук Г. А.

при секретарі судового засідання Салякіній М.І.,

за участю:

від позивача: не з'явились,

від відповідача 1:  Проценко В.О. –представник за дов. №4/10 від 31.10.2008 року,

від відповідача 2: Безпалько М.М. - голова сільської ради, посвідчення № 64 дійсне до травня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року,

у справі          №5/305 (суддя Гетя Н.Г.),

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», с. Гиряві Їсківці Лохвицького району Полтавської області,

до                    1. товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс», с. Гиряві Їсківці Лохвицького району Полтавської області,

                    2. Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, с. Гиряві Їсківці Лохвицького району Полтавської області,

про                    стягнення грошових коштів, -

встановив:

21.05.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога»(позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»(відповідач 1) про стягнення 171 762,40 грн. (а.с. 2-4).

29.05.2007 року позивачем до господарського суду Полтавської області подано доповнення до позовної заяви, в яких додано вимогу про визнання нікчемним договору довічного управління майном, укладеного 01.02.2005 року між позивачем та відповідачем 1 (а.с. 20-21).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.06.2007 року до участі у справі №5/305 у якості іншого відповідача залучено Гирявоїсковецьку сільську раду Лохвицького району Полтавської області (відповідач 2, а.с. 55).

20.09.2007 року позивачем до господарського суду Полтавської області подано заяву про часткову зміну позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 1 збитки від втрати майна, переданого в управління, в сумі 272 434,88 грн., доходи від користування майном в сумі 113 021,81 грн., 3 854,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 105-106).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»до товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»та Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області про стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»збитки від втрати майна, переданого в управління, в сумі 272 434,88 грн., доходи від користування майном в сумі 113 021,81 грн., 3 854,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.07.2008 року у справі №5/305 було виправлено допущену в рішенні господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 описку шляхом виключення з п. 2 резолютивної частини фрази «доходи від користування майном в сумі 113 021,81 грн.»(а.с. 163).

При прийнятті рішення, місцевий господарський суд, визнавши право власності на спірне майно за позивачем та відсутність юридичних підстав передачі відповідачем 1 відповідачеві 2 спірного майна, яке було включено ліквідатором позивача до ліквідаційної маси, керуючись ст. ст. 1040 та 1044 ЦК України, ст. ст. 23 та 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Постановою Кабінету Міністрів України №1253 від 13.08.2003 року «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери», задовольнив позовні вимоги частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, другий відповідач, Гирявоїсковецька сільська рада Лохвицького району Полтавської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 та прийняти нове рішення, яким в відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 2 посилається на те, що місцевим господарським судом не надано оцінку свідоцтвам про право власності на спірне майно та невірно встановлено власника спірного майна. Крім цього, як стверджує скаржник, посилання місцевого господарського суду на те, що перелік майна соціальної сфери, визначений у Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, затвердженому Постановою КМУ №1253 від 13.08.2003 року, містить саме вичерпний перелік майна соціальної сфери, –є невірним.

Одночасно, скаржник зазначає, що стягнення місцевим господарським судом з відповідача 1 на користь позивача збитків як міри відповідальності на підставі договору від 01.05.2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем 1 і який не посвідчений нотаріально, є порушенням ст. ст. 215, 220 та 1031 ЦК України.

Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевий господарський суд, зазначивши в описовій частині про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача доходів від користування майном у сумі 113 021,81 грн., зазначив про таке стягнення в резолютивній частині рішення.

Позивач не скористався своїм правом відповідно до ст. 96 ГПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У своєму відзиві відповідач 1 підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі та звертає увагу колегії суддів на невідповідність рішення, наданого відповідачеві 1, та рішення, що розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У своїх поясненнях відповідач 1 вважає оспорюване рішення незаконним та необґрунтованим, переконаний, що позивачем не надано жодного доказу про право власності на спірне майно, яке він вважає своєю власністю і яке було ним втрачене з вини відповідача 1.

Крім цього, відповідач 1 вважає, що договір довічного управління майном від 01.02.2005 року є нікчемним відповідно до ст. ст. 220 та 1031 ЦК України. Одночасно, відповідач 1 переконаний, що позивачем не обґрунтовано вартості спірного майна.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року у справі №5/305 апеляційну скаргу Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

В судовому засіданні представники відповідачів 1 та 2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві відповідача 1 на неї. Представники позивача в судове засідання не з'явились втретє, позивач про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи неодноразову неявку представників позивача та обмежений ГПК України строк розгляду справи в господарському суді, колегією суддів апеляційного господарського суду відповідно до ст. 75 ГПК України було вирішено розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідачів 1 та 2, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Загальними зборами співвласників (пайовиків) колишніх членів АФ «Чиста криниця», нині «ТОВ «Перемога»(протокол №2 від 11.12.2003 року, а.с. 40-42), було вирішено, серед іншого, затвердити перелік активів соціальної сфери та майна, що не підлягає паюванню, та затвердити умови договору про передачу основних засобів в безоплатне користування ТОВ «Перемога»на суму 1 443 852,61 грн. терміном на 5 років.

Перелік активів соціальної сфери та майна, що не підлягає паюванню, колишньої АФ «Чиста криниця»(правонаступник –ТОВ «Перемога») на дату паювання (01.01.2000 року) та на дату врегулювання майнових відносин (01.07.2003 року) (а.с. 43-45) містить, серед іншого, наступне майно:

-          автомобіль АЦУ 16-63;

-          готель реконструйований;

-          адмінбудинок;

-          будинок розвантаження;

-          готель на 20 місць;

-          будинок ветеранів;

-          водний комплекс.

Загальними зборами засновників ТОВ «Перемога», на порядку денному яких були питання про передачу соціальної сфери у комунальну власність та передачу частини соціальної сфери ТОВ «Перемога-Плюс»(протокол №14 від 01.12.2004 року, а.с. 7), було вирішено передати об'єкти соціальної сфери у комунальну власність, а частину об'єктів соціальної сфери вирішено передати відповідачеві 1. Крім цього, було вирішено укласти договір на довічне управління майном між ТОВ «Перемога»та ТОВ «Перемога-Плюс»терміном на 50 років та передати майно згідно акта приймання-передачі майна в довічне управління від позивача відповідачеві 1.

На виконання рішення загальних зборів ТОВ «Перемога»було укладено договір від 01.02.2005 року довічного управління майном між ТОВ «Перемога»(довіритель) та ТОВ «Перемога-Плюс»(повірений), згідно умов якого позивач доручає відповідачеві 1 безоплатне довічне управління належним йому майном (договір довічного управління, а.с. 8-9).

Згідно акту передачі-приймання майна в довічне управління від 01.02.2005 року (додаток №1 до договору довічного управління, а.с. 10) позивач передав відповідачеві 1 наступне майно:

-          готель реконструйований, інв. №406, залишкова вартість 169 823,44 грн.;

-          адмінбудинок, інв. №418, залишкова вартість 47 804,52 грн.;

-          будинок розвантаження, інв. №420, залишкова вартість 13,00 грн.;

-          готель на 20 місць з магазином-баром, інв. №439, залишкова вартість 77 796,40 грн.;

-          водний комплекс, інв. №491, залишкова вартість 52 681,64 грн.

Додатком від 01.02.2006 року до договору довічного управління позивач передав відповідачеві 1 наступне майно:

-          автомобіль АЦУ 16-63, інв. №254, залишкова вартість 2 112,28 грн.;

-          будинок ветеранів, інв. №463, залишкова вартість 47 586,16 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 06.07.2006 року у справі №18/157 ТОВ «Перемога»визнано банкрутом та призначено Штепенка Є.О. ліквідатором товариства (а.с. 18).

31.10.2006 року ліквідатор позивача звернувся до відповідача 1 з повідомленням №251 про припинення договору управління майном з вимогою передати належне ТОВ «Перемога»майно по акту приймання-передачі для включення такого майна до ліквідаційної маси (а.с. 12).

Вимоги ліквідатора позивача, викладені у вказаному повідомлені, відповідачем 1 не виконано, спірне майно не передано.

Рішенням Гирявоїсковецької сільської ради від 09.11.2006 року (а.с. 46) прийнято в комунальну власність територіальної громади об'єкти соцкультпобуту згідно акту від 03.11.2006 року (а.с. 50) приймання-передачі майна ТОВ «Перемога-Плюс»без урахування будинку ветеранів та автомобіля АЦУ-10, зокрема, наступне майно:

-          готель реконструйований;

-          адмінбудинок;

-          будинок розвантаження;

-          готель на 20 місць;

-          водний комплекс.

Рішенням Гирявоїсковецької сільської ради від 04.01.2007 року (а.с. 51) прийнято в комунальну власність територіальної громади автомобіль АЦУ-10 і будинок ветеранів відповідно до акту від 04.01.2007 року (а.с. 62) приймання-передачі майна.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.08.2003 року (а.с. 69) право власності на спірний водний комплекс зареєстроване за позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Гирявоїсковецької сільської ради №117 від 28.07.2003 року «Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти, які знаходяться на балансі ТОВ «Перемога».

Вказане рішення було відмінено рішенням Гирявоїсковецької сільської ради від 24.05.2007 року в частині передачі у власність ТОВ «Перемога», зокрема, водного комплексу по вул. Леніна, 8 в с. Гиряві Їсківці (а.с. 96).

Згідно витягу №14148680 від 05.04.2007 року з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 82) право власності на спірний готель-бар-магазин зареєстроване за позивачем.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.06.2007 року (а.с. 36) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2007 року (а.с. 37) право власності на спірні адміністративний будинок та водний комплекс зареєстроване за відповідачем 2.

Підставами для звернення до суду стало те, що відповідач 1 не повернув на вимогу позивача передане в управління майно, а тим більше втратив його в зв'язку з передачею відповідачеві 2, що призвело до понесення позивачем збитків на суму втраченого майна у розмірі 272 434,88 грн. та неотриманих доходів від користування майном у розмірі 113 021,81 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час розгляду апеляційної скарги Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області апеляційному господарському суду було надано копію рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2007 року у справі №5/305 між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав, роздруковану з интернет-сайту www.reyestr.court.gov.ua (Єдиний державний реєстр судових рішень). Зазначена копія рішення містить іншу мотивувальну та резолютивну частини ніж рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305, яке міститься в матеріалах справи.

Колегією суддів при перевірці зазначених обставин встановлено, що интернет-сайт www.reyestr.court.gov.ua та програмно-апаратний комплекс «Автоматизована система «Діловодство»дійсно містять рішення господарського суду Полтавської області саме від 02.08.2007 року у справі №5/305 між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав (копії зазначеного рішення роздруковані та долучені до матеріалів справи апеляційним господарським судом).

Однак, матеріали справи не містять рішення господарського суду Полтавської області у справі №5/305 від 02.08.2007 року. Натомість, за змістом апеляційної скарги та пояснень представників відповідачів 1 та 2, останні не погоджуються з рішенням господарського суду Полтавської області у справі №5/305 саме від 03.07.2008 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 160-162), та оскаржують саме це рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про оскарження відповідачем 1 рішення господарського суду Полтавської області у справі №5/305 саме від 03.07.2008 року, яке і переглядається в даному апеляційному провадженні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, скасовуючи рішення господарського суду, виходить з наступного.

Позивачем, після подання позову до господарського суду, неодноразово змінювались позовні вимоги, зокрема:

-          про зобов'язання відповідача 1 повернути позивачеві отримане від останнього майно;

-          про визнання договору довічного управління майном від 01.02.2005 року нікчемним;

-          про стягнення з відповідача 1 на користь позивача доходів від користування переданим майном та амортизаційних відрахувань;

-          про стягнення з відповідача 1 на користь позивача збитків від втрати переданого майна тощо.

Колегія суддів, враховуючи позовні вимоги та їх неодноразову зміну позивачем, зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 215 ЦК визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 1031 ЦК України регламентовано, що договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Як вбачається з договору довічного управління майном від 01.02.2005 року (нерухомим майном), останній не містить відомостей про його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що договір довічного управління майном від 01.02.2005 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога»та товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»є нікчемним, а визнання його недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з положеннями ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 року №1060 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності»зазначено таке: встановити, що об'єкти соціальної сфери та житлового фонду разом з об'єктами інженерної інфраструктури підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності, за рішенням загальних зборів членів підприємства чи зборів уповноважених колективних сільськогосподарських підприємств або за рішенням органів, уповноважених розпоряджатися майном підприємств інших форм недержавної власності, передаються безоплатно у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць (за згодою органів місцевого самоврядування).

Відповідно до п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом а) п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 року №1253 «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та переданні на баланс підприємств –правонаступників»визначено, що об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:

- об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва:

- житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, та гуртожитки;

- навчальні заклади (заклади дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної освіти тощо);

- заклади охорони здоров'я - лікувально-профілактичні заклади, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії тощо (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек);

- заклади культури - клуби, будинки культури тощо (крім кінотеатрів);

- заклади фізичної культури та спорту (стадіони, спортивні зали, інші об'єкти та споруди, призначені для занять фізичною культурою і спортом);

- заклади побутового обслуговування (перукарні, лазні тощо);

- зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування об'єктів соціальної сфери, житлового фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо);

- сільські дороги.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що майно, яке було передано позивачем відповідачеві 1 на підставі договору довічного управління від 01.02.2005 року, який є нікчемним, за своїм характеристиками підпадає під дію переліку об'єктів передачі згідно з вказаним Порядком, тобто спірне майно повинно було бути передане у комунальну власність, що і зроблено відповідачем 1.

Крім цього, з протоколу №14 загальних зборів засновників ТОВ «Перемога»від 01.12.2004 року вбачається, що майно товариства, яке є об'єктами соціальної сфери, передано у комунальну власність, а частина майна, яке передано відповідачеві 1, належить саме до об'єктів соціальної сфери.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що у позивача не виникло права власності на спірне майно, а тому відсутні підстави для задоволення позову про повернення переданого майна або відшкодування його вартості.

Одночасно, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання позивача на свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.08.2003 року (а.с. 69), згідно якого право власності на спірний водний комплекс зареєстроване за позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Гирявоїсковецької сільської ради №117 від 28.07.2003 року «Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти, які знаходяться на балансі ТОВ «Перемога», як на доказ права власності на майно. Оскільки вказане рішення, на підставі якого видавалось свідоцтво, було відмінено рішенням Гирявоїсковецької сільської ради від 24.05.2007 року в частині передачі ТОВ «Перемога», зокрема, водного комплексу по вул. Леніна, 8 в с. Гиряві Їсківці (а.с. 96).

Також, позивач, змінивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача заподіянні збитки від втрати переданого в управління майна та доходи від користування майном, яке не належить позивачеві на праві власності або іншому речовому праві, що встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду.

В силу ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення є предметом доказування у даній справі з урахуванням змін позовних вимог.

Одним із елементів складу правопорушення є протиправність поведінки. Заявляючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договору довічного управління майном від 01.02.2005 року, який є нікчемним, шляхом неповернення отриманого майна.

Однак, колегія суддів вважає, що відповідач 1 не повинен був передавати позивачеві спірне майно, оскільки зазначене майно відноситься до об'єктів соціальної сфери і, відповідно до діючого законодавства, повинно передаватися до комунальної власності, а тому і відсутня протиправна поведінка відповідача 1.

Крім цього, позивачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33 та 34 ГПК України на підтвердження розміру понесених ним збитків та розміру доходів від користування майном, оскільки розрахунки ним проводились на підставі залишкової вартості майна на момент його передачі (01.02.2005 року), а не на підставі експертної оцінки вартості майна на момент звернення до суду з позовом. Таким чином відсутній склад господарського правопорушення, а саме протиправна поведінка відповідача  1 та розмір збитків, що в свою чергу виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, скасовує рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 та, керуючись п. 2 ст. 103 ГПК України, приймає нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовляє повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегія суддів апеляційного господарського суду розподіляє судові витрати.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.          Апеляційну скаргу Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»до товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»та до Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2008 року у справі №5/305 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»до товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»та до Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області про стягнення грошових коштів скасувати повністю.

3.          Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»до товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»та до Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області про стягнення грошових коштів відмовити повністю.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»(Полтавська область, Лохвицький район, с. Гиряві Їсківці, код ЄДРПОУ 31327709) на користь Гирявоїсковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області (Полтавська область, Лохвицький район, с. Гиряві Їсківці, код ЄДРПОУ 21048592) 1 927,29 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Матеріали справи №5/305 повернути до господарського суду Полтавської області.

6.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Агрикова  О.В.

Судді:

                                                                                                    Фаловська  І.М.

                                                                                                    Жук Г. А.

Дата відправки  12.11.08