Рішення

від 13.11.2008 по справі 2/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.08                                                                                           Справа№ 2/67

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Кунтого Н.О., представника відповідача Войтовича О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафін-Україна”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м. Трускавець про стягнення 9467 грн. 05 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аквафін-Україна”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м. Трускавець про стягнення 9467 грн. 05 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.09.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 25.09.2008р.

Представник позивача в судове засідання 25.09.2008р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач по накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р. передав відповідачу товар на загальну суму 9467 грн. 05 коп. На вимогу позивача, відповідач добровільно заборгованість не оплатив.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2008р. з'явився, позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що заборгованість перед позивачем становить 7739 грн., для уточнення суми заборгованості необхідно провести звірку розрахунків. Ухвалою суду від 25.09.2008р. розгляд справи відкладений на 09.10.2008р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Представник позивача в судове засідання 09.10.2008р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2008р. з'явився, позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що заборгованість перед позивачем за поставку по накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р. становить 7739 грн. 05 коп., оскільки борг з 9467 грн. 05 коп. зменшився на 1728 грн. 00 коп., які були перераховані 29.02.2008р. як передоплата за інший товар, який однак не був поставлений. Ухвалою суду від 09.10.2008р. розгляд справи відкладений на 28.10.2008р.

Позивач в судове засідання 28.10.2008р. явку представника не забезпечив, надіслав клопотання за вих. №59 від 23.10.2008р., яким просив долучити до матеріалів справи копію банківської виписки від 29.02.2008р., рахунок-фактуру №СФ-0000034 від 18.02.2008р. та рахунок-фактуру №СФ-0000051 від 13.03.2008р., а також просив слухати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2008р. з'явився, позовні вимоги визнав частково в розмірі 7739 грн. 05 коп. Долучив до матеріалів справи платіжне доручення №1168 від 28.02.2008р. Ухвалою суду від 28.10.2008р. розгляд справи відкладений на 13.11.2008р.

Представник позивача в судове засідання 13.11.2008р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. Пояснив, що твердження представника відповідача про зарахування 1728 грн. 00 коп. в рахунок поставки по накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р. є необґрунтованими, оскільки товар, за який була проведена передоплата, був поставлений. На підтвердження подав копію довіреності, отриманої факсимільним зв'язком, повідомлення експедиційного підприємства про доставку вантажу відповідачу. Повідомив також, що оригінал довіреності та накладна з підписом відповідача про отримання товару на суму 1728 грн. 00 коп. на адресу позивача відповідачем не були повернуті.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2008р. з'явився, позовні вимоги визнав частково в розмірі 7739 грн. 05 коп. Долучив до матеріалів справи копію сторінки Журналу реєстрації довіреностей.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

13 березня 2008р. позивач поставив відповідачу по видатковій накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р. на підставі довіреності серії ЯОЛ №810683 від 10.03.2008р. товар (Аквафін-2К) на загальну суму 9467 грн. 05 коп. Факт отримання даного товару підтверджується і представником відповідача в судовому засіданні.

За вихідним №38 від 1 липня 2008р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав оплатити заборгованість в сумі 9467 грн. 05 коп. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дану вимогу залишив без розгляду, вартість товару не оплатив, отриманий товар не повернув.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9467 грн. 05 коп., яка на день розгляду справи не була оплачена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується накладною та довіреністю, копії яких є в матеріалах справи. Таким чином позивач вчинив дії щодо передачі товару та передав такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом на накладній та передачею довіреності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена останнім  без відповіді  і задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.   

Стаття 598 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Посилання представника відповідача на те, що 1728 грн. 00 коп., які перераховані позивачу 29.02.2008р. і зараховані відповідачем як оплата за поставку по накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р., до уваги судом не беруться. Як вбачається з поданих сторонами доказів, відповідач 29.02.2008р. платіжним дорученням №1168 перерахував позивачу 1728 грн. 00 коп. як “плату за фікс згідно рахунку №34 від 18.02.08…”. З рахунку-фактури №СФ-0000034 від 18.02.2008р. видно, що позивач зобов'язувався поставити відповідачу “Фікс-10-С” кількістю 120 кг. Замовленням на транспортно-експедиційні послуги, які надавалися позивачу ТзОВ “Міст Експрес”, передбачено, що ТзОВ “Міст Експрес” зобов'язувалося доставити на адресу відповідача “Фікс-10S загальною масою 120 кг”, номер відправлення - LV0056816. Факт доставки вантажу підтверджується реєстром адресної відправки від 06.03.2008р., де в графі номеру відправлення LV0056816 стоїть підпис представника відповідача. Також в судовому засіданні представник позивача повідомив, що факсимільним зв'язком було отримано копію довіреності серії ЯОЛ №810669 від 28.02.2008р. на ім'я Юрків А.П. На підставі цієї довіреності вказаний представник мав отримати від позивача товар, обумовлений в рахунку-фактурі №34 від 18.02.2008р. Вказана довіреність зазначена у видатковій накладній №РН-0000028 від 03.03.2008р., яка була направлена разом з вантажем на адресу відповідача. Однак ні підписаної видаткової накладної №РН-0000028, ні оригіналу довіреності ЯОЛ №810669 відповідач не повернув. З наданої представником відповідача копії сторінки Журналу реєстрації довіреностей видно, що 28.02.2008р. на ім'я Юрків А.П. для отримання матеріальних цінностей від позивача по рахунку №34 від 18.02.2008р. видавалася довіреність №810669. Відмітка про анулювання даної довіреності відсутня. Також представником відповідача не подано жодних доказів того, що відповідач звертався до позивача про поставку недопоставленого зі слів представника відповідача товару по рахунку-фактурі №СФ-0000034 від 18.02.2008р., за який була проведена передоплата в розмірі 1728 грн. 00 коп. Не подано також доказів звертання до позивача про повернення передоплати або зарахування її за товар, поставлений по накладній №РН-0000033 від 13.03.2008р. Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність твердження представника відповідача про зарахування 1728 грн. 00 коп. за товар по видатковій накладній  №РН-0000033 від 13.03.2008р., оскільки така сума зарахована за поставку товару по накладній, яка не є предметом спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  позовні  вимоги обґрунтовані поданими доказами, і  підлягають до  задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 218, 509, 526, 530, 598 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м. Трускавець, вул. Суховоля, 61, Львівська область (ідентифікаційний код 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафін-Україна”, м. Львів, вул. Наукова, 5 (ідентифікаційний код 32970494) 9467 грн. 05 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.