Постанова

від 04.11.2008 по справі 2/271

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/271

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.11.2008                                                                                           № 2/271

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Лобарєв Є. О. – представник за довіреністю.

від відповідача 1: Безносик А. О. – представник за довіреністю.

від відповідача 2 : Карпа В. І. - представник за довіреністю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.08.2008

 у справі № 2/271  

 за позовом                               ПП "Форсаж-100"

 до                                                   Київської міської ради

                                                  Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

 про                                                  укладення договору

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 2/271 від 14.08.2008 року позов ПП «Форсаж –100»було задоволено повністю, а саме: визнано укладеним договір оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно –складського комплексу на вул.. Волинській у Солом'янському районі м. Києва між ПП «Форсаж –100»та Київською міською радою, який підписаний ПП  «Форсаж –100»та відповідає вимогам Закону України  «Про оренду землі» та Типового договору оренди землі, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 та передано дану земельну ділянку на умовах, викладених у договорі, з моменту набрання чинності судового рішення. Також, даним рішенням було зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між Орендодавцем –Київською міською радою та орендарем –приватним підприємством «Форсаж -100»у встановленому порядку.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний факт цивільно – правового обов'язку (належне виконання обов'язку, який на нього покладено законом – стаття 526 ЦК України) щодо надання земельної ділянки в оренду, при умові виконання позивачем всіх передбачених земельним законодавством вимог (подача клопотання про надання земельної ділянки в оренду, розробка проекту відведення земельної ділянки, підписання та надсилання договору оренди земельної ділянки, що відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі»та Типового договору оренди землі, до відповідача), отже, позовні вимоги щодо визнання договору оренду землі для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-складського комплексу на вул. Волинська, 42 у Солом'янському районі м. Києва укладеним є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно висновків суду, підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобов”язання відповідача 2 зареєструвати спірний договір, оскільки, відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), саме на нього було покладено обов”язок організовувати видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлювати та видавати договори оренди (суборенди) земельних ділянок, а також здійснювати реєстрацію суб”єктів права власності на землю та реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача 1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2008р. у справі № 2/271 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме, скаржник посилався на те, що Київська міська рада не приймала рішення про передачу позивачу земельної ділянки по вул. Волинській у Солом'янському районі, а отже відсутні підстави для укладення договору оренди земельної ділянки.   Отже, на думку скаржника, судом першої інстанції було  порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: ст. ст. 82, 116, 123 та 124 ч. 1 ЗК України, а також ст. ст. 16 та 20 Закону  України “Про оренду землі” (далі –ЗУ “Про оренду землі”), що є підставами для скасування такого судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2008 року порушено апеляційне провадження у справі № 2/271 та розгляд справи призначено на 04.11.2008 року.

Представник позивача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2008р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього відповідачем 1 апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав вимоги відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2008р. у справі № 2/271 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Згідно реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 15.06.2007р. на вул. Волинській, 42 у Солом'янському районі м. Києва розташований майновий комплекс торгової бази, який зареєстрований на праві власності приватним підприємством «Форсаж-100».

В наступному, 13 липня 2007 року позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про виділення в оренду земельної ділянки на вул. Волинська, 42 у Солом'янському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-складського комплексу.

На підставі клопотання позивача, відповідно до рішення Київради від 15 липня 2004 року N 457/1867 було отримано згоду Київського міського голови від 06.09.2007 року Д-3243 на розроблення проекту відведення земельної ділянки на вул. Волинська, 42 у Солом'янському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-складського комплексу.

Також, на підставі зазначеної згоди позивач забезпечив розробку відповідного проекту відведення, відповідно до технічних умов, що були видані Головним управлінням земельних ресурсів.

Землевпорядною організацією ТОВ «Геометікс», яку було залучено позивачем, було забезпечено передачу проекту відведення зазначеної земельної ділянки в установленому порядку до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) (ст. 20 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 р. N 457/1867).

Далі, приватне підприємство «Форсаж-100»письмово звернулось до Київради про укладення договору оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно - складського комплексу на вул. Волинська, 42 у Солом'янському районі м. Києва, надіславши два примірники підписаних з свого боку договору оренди вказаної земельної ділянки.

Як видно з матеріалів справи, на вказане звернення, за дорученням заступника Київського міського голови-секретаря Київради від 05.06.2008 року № 22330, було отримано відповідь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (№ 05-358/27153 від 14.07.2008 року) про те, що Київрада не розглянула питання про передачу приватному підприємству «Форсаж-100»вказаної земельної ділянки в оренду, а тому підстав для укладання договору немає.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

В той же час, згідно ст. 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі –ЗК України) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міський голова укладає договори від імені територіальної громади.

Як видно з матеріалів справи, на розгляд пленарної сесії Київради проект рішення про надання земельної ділянки приватному підприємству «Форсаж»не надходив, у зв'язку з цим,  Київська міська рада не приймала рішення про передачу позивачу земельної ділянки на вул. Волинська у Солом'янському районі м. Києва. Таким чином, відсутні правові підстави для укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.

Пунктом 5 статті 93 ЗК України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Зокрема, договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для використання на обумовлений договором строк.

Разом з тим, як було зазначено вище, відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі»у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі»та статті 126 ЗК України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі»також передбачено, що договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін. Згідно ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім право чином є погоджена дія двох сторін.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Вимогам ч. 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочинну в момент його вчинення   є підставою недійсності правочинну.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В той же час, статтею 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України) визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

При цьому, частиною 3 вказаної ст. 181 ГК України також передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні, а відповідно до частини 4 цієї ж статті, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що Київська міська рада не надавала свого погодження на укладення відповідного договору оренди землі. Крім того, надання такої згоди є правом Київської міської ради, а не обов'язком.

Крім того, необхідно зазначити, що  Господарським судом м. Києва не було взято до уваги, що з 01.01.2008 Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяк законодавчих актів України»внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», згідно з правовими нормами яких набуття права оренди вільних земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, а порядок проведення аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

Отже, дану земельну ділянку, відповідно до чинного законодавства, не можна передати в оренду без проведення аукціону.

Що стосується позовних вимог, заявлених до Відповідача 2 по даній справі, про зобов”язання зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є невід”ємними частинами цього договору, то такі, на думку колегії суддів також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення КМР № 433/593 від 29.05.2003р. “Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві”, про яке згадувалось вище, ГУЗР ВО Київради було доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, які посвідчують право власності та право користування земельною ділянкою, відповідно до п. “з” ст. 9 та п. “є” ст. 184 ЗК України.

Частиною 2 ст. 126 ЗК України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 125 ЗК України, також визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

В той же час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998р. “Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі” та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1014 від 24.06.1999р. “Про порядок державної реєстрації договорів оренди землі” відповідну державну реєстрацію договорів оренди землі у м. Києві проводить саме Відповідач 2.

Згідно п. 3.13. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затв. рішенням Київради №182/342 від 19.12.2002р., ГУЗР ВО Київради організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та здійснює реєстрацію суб”єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі.

Разом з тим, судова колегія констатує, що оскільки Київська міська рада не надавала згоди  на укладання відповідного договору оренди землі, отже, позовні вимоги ПП «Форсаж –100»до ГУЗР ВО Київради (КМДА) про зобов”язання зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід”ємними частинами, запропонований Позивачем, є не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції були зроблені за неповного з”ясування обставин, що мають значення для справи і з неправильним застосуванням норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (п.п. 1 і 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України), що є підставами для скасування в цій частині оскаржуваного судового рішення.

У зв”язку з цим, апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду –його скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Держмито стягується зі сторін у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Скасувати рішення  Господарського суду міста Києва від 14.08.2008 року у справі № 2/271 .

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Форсаж – 100» в позові до Київської міської ради  та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про укладання договору - повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Форсаж – 100» ( 03121, м. Київ, вул.. Волинська, ідентифікаційний код 33233749) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 44) 42,50 (сорок дві гривні п'ятдесят копійок) державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 2/271повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді