Рішення

від 04.08.2008 по справі 16/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

04.08.2008                                                                                                   

Справа  № 16/95

За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю

„Максимум”, с. Підгорб, Ужгородський район

до відповідача

приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Мукачево

про

                       стягнення суми 638,51

грн.

Суддя  О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Калинюк С.С. (дов. від

24.06.08)  

Від відповідача

не з'явився   (у судовому засіданні  30.07.08 

-   ОСОБА_2          (дов. від 01.07.08)

СУТЬ СПОРУ:

товариство з обмеженою відповідальністю „Максимум”, с. Підгорб, Ужгородський

район (далі -позивач) звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Мукачево (далі -відповідач) про стягнення суми      638,51 грн., у т.ч. 600,00 грн. основної

заборгованості та 38,51 грн. трьох процентів річних за товар згідно видаткових

накладних

Позивач просить задоволити позов,

мотивуючи тим, що відповідач у повному обсязі не оплатив поставлений йому

товар, внаслідок чого в нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач позовні вимоги визнав

частково, що мотивував тим, що в нього рахується інша сума заборгованості за

поставлений йому товар згідно видаткових накладних.

У судовому засіданні 30.07.08,

відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК

України), оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представника

позивача та представника відповідача у попередніх засіданнях, розглянувши

матеріали справи, суд встановив:

На підставі видаткових накладних

№МК-0029638 від 11.04.06, №МК-0030042 від 18.04.06, №МК-0030243 від 20.04.06,

№МК-0030244 від 21.04.08, №МК-0030413 від 27.04.06, №МК-0030919 від 10.05.06,

№МК-0030920 від 10.05.06, №МК-0031292 від 17.05.06, №МК-0031489 від 23.05.06,

№МК-0032450 від 08.06.06 позивач поставив відповідачу товар в асортименті

загальною вартістю 6326,00 грн.

Даючи юридичну оцінку діям сторін

щодо передачі матеріальних цінностей, можна зробити висновок, що між позивачем

та відповідачем виникли правовідносини поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265

Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -

постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)

другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти

вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач вказує, що між ним та

відповідачем була досягнута домовленістю щодо способу здійснення платежів та

терміну розрахунку за товар, а саме відповідач зобов'язався здійснювати платежі

або шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача,

або шляхом оплати вартості поставленого товару готівковими коштами в касу позивача

на протязі 7 календарний день з моменту поставки товару на склад.

Відповідач свої зобов'язання щодо

розрахунку за товар виконав частково на суму 5726,00 грн.

Претензія позивача №07/02-08 від

06.02.08 з вимогою до 20.02.08 погасити заборгованість у сумі 600,00 грн.

залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач свої зобов'язання

щодо розрахунку за товар у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього

виникла та рахується прострочена заборгованість, яка становить 600,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового

зобов'язання по оплаті за отриманий товар за період з 11.04.06 по 30.05.08

позивач нарахував відповідачу три проценти річних від простроченої суми, розмір

яких згідно розрахунку позивача складає: 600,00 грн. х

3%:100х781 днів:365 дня = 38,51 грн.

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача

про стягнення з відповідача суми 638,51 грн., у т.ч. 600,00 грн. основної

заборгованості та 38,51 грн. трьох процентів річних,  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вказана сума заборгованості

доведена позивачем відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34  ГПК України.

Заперечення відповідача судом не

приймаються, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими

доказами.

Згідно з ст.49 ГПК України з

відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі

102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись

ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 84, 85 Господарського процесуального

кодексу України, суд

В И Р І Ш И

В:

позов задоволити  повністю

Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою

відповідальністю „Максимум”, (Ужгородський район, с. Підгорб, 50, код

32836231):

- 

суму 638,51 грн., у т.ч. 600,00 грн. основної

заборгованості та 38,51 грн. трьох процентів річних;

- суму 102,00 грн. на

відшкодування сплаченого державного мита та суму            118,00  грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили

і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85

Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                               

О.В. Васьковський