Постанова

від 13.08.2008 по справі 2-а-3657/2008

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3657/08

Справа  № 2-а-3657/08

П  О 

С  Т  А 

Н  О  В  А

Іменем

України

   м. Харків                                                                                         13 серпня 2008 року                                                                                      

            Харківський окружний

адміністративний суд  у складі:

головуючого

судді  -               Тацій Л. В.

при

секретарі           -               Андрієць М.О. 

за участю:

позивача - не

прибув

представника

відповідача  - не прибув

представник

третьої особи -  не прибув

розглянув у

відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним

позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та

соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної

адміністрації, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту

населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій

незаконними та стягнення сум,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним

позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд

визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення

Великобурлуцької районної державної адміністрації щодо недоплати позивачу суми

одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік та стягнути з Управління праці

та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної

адміністрації недоплачені суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік

в розмірі 2200,00 грн.

Позовні

вимоги позивач обґрунтовував наступним. Позивач є учасником ліквідації аварії

на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про

статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в

розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим, у 2007 році позивач

отримав вказану допомогу лише в розмірі 100,00 грн.

            В судові засідання, призначені на

16.04.2008, 03.06.2008 та 13.08.21008 року, позивач не прибув, до суду подав

заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач,

Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної

державної адміністрації, позов не визнав, надав до суду заперечення (а.с.

52-53), в яких просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі,  в обґрунтування  заперечень зазначив наступне. Фінансування

витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснюється

за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником кошів вищого рівня є

Міністерство праці та соціальної політики України. Роз'яснення порядку

застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” провадиться у порядку

визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для

виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої

влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Законами України

про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки

передбачалось, що до внесення відповідних змін до законів, у нормах яких для

розрахунків потрібен розмір мінімальної заробітної плати, не застосовувати його

як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та

інших виплат. Згідно із ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні

розміри всіх доплат, пенсій і компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів

Україні відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної

заробітної плати. Щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків

аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується на підставі Постанови Кабінету

Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення

громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні

вимоги прсив розглядати в межах річного строку позовної давності.

В судові

засідання, призначені на 16.04.2008, 03.06.2008 та 13.08.21008 року,

відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької

районної державної адміністрації,  свого

представника не направив, до суду надав клопотання про розгляд справи без

участі відповідача, за наявними в матеріалах справи письмовими доказами (а.с.

56).

Третя

особа, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської

обласної державної адміністрації,  до

суду свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи

була повідомлена належним чином, до суду надало письмові заперечення, в яких

просило в задоволенні адміністративного позову відмовити з тих самих підстав,

що і відповідач та слухати справу без участі їх представника (а.с. 49-51).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності

представника Головне управління праці та соціального захисту населення

Харківської обласної державної адміністрації, на підставі наявних у справі

доказів.

Суд,

дослідивши матеріали справи, проаналізувавши 

докази у їх сукупності, вважає, що 

позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1

є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має другу

категорію, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, видане 19.05.2005

року (а.с. 8).

Відповідно

до ч. 4 ст.  48 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону від 09.07.07 щорічна

допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії

- п'ять мінімальних заробітних плат.

Згідно з

пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до

мінімальної заробітної плати була зупинена. 

Рішенням

Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних

депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності)

положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62,

частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44,

45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від

09.07.07   пункт 30 статті 71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007

рік»  було визнано такими, що не

відповідає Конституції України (є не конституційними). 

            Пунктом 5 зазначеного Рішення

Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення

для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів,

що визнані неконституційними.

Враховуючи

викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання

щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до абзацу 4 частини 4

статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в

редакції закону від 09.07.2007,  у

розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно

до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в

редакції закону від 09.07.2007, розмір мінімальної

заробітної плати визначається на момент виплати.

Судом

встановлено, що позивачу  у 2007 році

була виплачена допомога на оздоровлення у червні в розмірі 100,00 грн., що

підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення  Великобурлуцької районної державної

адміністрації від 08.04.2008 року № 80/1048 (а.с. 54).

Згідно

зі ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено

з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць,

з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1

жовтня 2007 року - 460 гривень.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що позивачу повинна бути виплачена щорічна

допомога на оздоровлення у  2007 році в

сумі 2100 (дві тисячі сто) грн., з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат

(420 грн. х 5=2100 грн.).

Судом

встановлено, що позивачу у 2007 році була виплачена допомога на оздоровлення в

сумі 100,00 грн., таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу не

доплачено допомогу на оздоровлення у 2007 році в сумі 2000,00

грн.(2100-100=2000 грн.).

Позивачем

заявлено до стягнення 2200,00 грн. Відповідно 

до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не

інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може

виходити за межі позовних вимог. Таким чином, суд дійшов висновку про

задоволення позовних вимог позивача в сумі 2000,00 грн.

Посилання

відповідача на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в сумах відповідно до

Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу

на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

Відповідно

до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються,

зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що

єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада

України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91 має

вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над

урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення

даного спору.

Відповідно

до ч. 5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.91 в

редакції закону від 09.07.07,  щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за

місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що відмова управління праці та  соціального захисту населення

Великобурлуцької районної державної адміністрації щодо виплати позивачу

щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році в розмірі п'яти мінімальних

заробітних плат не відповідає законодавству.

Заявлене представником відповідача клопотання про відмову в задоволенні

позову у зв'язку з порушенням позивачем річного строку звернення до

адміністративного суду не підлягає задоволенню, оскільки позивачем було

уточнено позовні вимоги,  відповідно до

яких до стягнення заявлена щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік, а тому

строк звернення позивача до суду не було пропущено. 

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 92 Конституції України, 48 Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.91 в редакції закону від

09.07.07, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від

19.12.2006 р. № 489-V,  Постановою

Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на

оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Рішенням Конституційного суду України у

справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,

частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66,

пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей

98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

(справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07, ст.ст. 94,

160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163,

167, 186, 254  Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

            1.  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління

праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної

адміністрації, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту

населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій

незаконними та стягнення сум задовольнити частково.

2.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької

районної державної адміністрації  щодо

неповної виплати ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік

незаконними.

3.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької

районної державної адміністрації  (вул.

Леніна, 2, смт. Великий Бурлук, Харківська обл., 62602) на користь ОСОБА_1

(місце проживання: АДРЕСА_1) суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2007

рік в розмірі 2000,00  (дві тисячі грн.

00 коп.) грн.

4.  В іншій частині позовних вимог позивачу

відмовити.

5.  Постанова може бути оскаржена в Харківський

апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний

суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний

строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

6.  Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили

після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова,

якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

Повний

текст постанови виготовлено 15 серпня 2008 року.

Суддя                                                                                                            Л.В. Тацій