ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
05.08.08
Справа № К-6/95
Львівський
апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий
суддя
Бонк Т. Б.
судді
Бойко С. М.
Марко Р. І.
при
секретарі Гунька О.
П.
за
участю представників сторін:
від
позивачів -ОСОБА_3.
-представник
від
відповідача (скаржника) -не
з'явився
розглянув
апеляційну скаргу ТзОВ
Агроторгова фірма «Торговий комплекс», м. Рогатин б/н від 16.04.2008 р.
на
рішення
Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2008 р.
у
справі № К-6/95
за
позовом ОСОБА_1, м. Бурштин
ОСОБА_2, м. Бурштин
до
відповідача ТзОВ
Агроторгова фірма «Торговий комплекс», м. Рогатин
про
визнання недійсним протоколу № 2 зборів учасників ТзОВ АТФ «Торговий
комплекс»від 10.02.2002 р.
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду
Івано-Франківської області від 17.03.2008 р. у справі № К-6/95 задоволено позов
ОСОБА_1. та ОСОБА_2, визнано недійсним рішення зборів засновників ТзОВ АТФ
«Торговий комплекс»від 10.02.2002 р., оформлене протоколом № 2, про продовження
повноважень ОСОБА_4 на посаді директора товариства, стягнуто з відповідача на
користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2 по 42, 50 грн. в повернення витрат по сплаті
державного мита та по 59 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що у
матеріалах справи відсутні докази повідомлення учасників товариства про
проведення зборів 10.02.2002 р., а рішення про продовження повноважень ОСОБА_4
на посаді директора з подальшою пролонгацією суперечить п. 8.16 Статуту
товариства, оскільки виходить за межі повноважень учасників товариства.
У своїй апеляційній скарзі відповідач
просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись
на те, що позивачі не погоджується лише з п. 1 протоколу зборів учасників
товариства від 10.02.2002 р., а, відповідно, п. 2, яким зобов'язано директора
ОСОБА_4 підписати договір купівлі-продажу, вважають чинним, що, на думку
апелянта, суперечить одне одному. Скаржник зазначає, що господарську діяльність
товариства здійснює директор ОСОБА_4, про що свідчать довідки начальника
управління пенсійного фонду в Рогатинському районі від 03.01.2006 р.,
Рогатинського районного центру зайнятості від 03.01.2006 р., ДПІ в
Рогатинському районі від 30.12.2005 р., Відділення виконавчої дирекції фонду
соціального страхування від 04.01.2006 р. та договір купівлі-продажу земельної
ділянки від 06.06.2002 р.
Позивачі
у судових засіданнях просили залишити рішення місцевого суду без змін, а
апеляційну скаргу без задоволення, підтримуючи мотиви, викладені в самому
рішенні.
Розглянувши
наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які
містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у
судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла
висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без
змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами
справи встановлено, що засновниками ТзОВ АТФ «Торговий комплекс»є ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які володіють по 25 % статутного капіталу
товариства.
Як
вбачається з протоколу № 2, підписаного головою зборів ОСОБА_5 секретарем зборівОСОБА_4 (а. с. 6),
10.02.2002 р. відбулися збори засновників ТзОВ АТФ «Торговий комплекс», в
результаті проведення яких прийняті такі рішення:
1. Продовжити повноваження ОСОБА_4 на
посаді директора ТзОВ АТФ «Торговий комплекс»на аналогічний термін з подальшою
пролонгацією за відсутності іншого рішення загальних зборів;
2. Погодити придбання відповідної
земельної ділянки за ціною в межах 70 000 грн. Уповноважити директора
товариства ОСОБА_4 підписати договір купівлі-продажу.
При
цьому, в протоколі зазначено, що «за»проголосувало 100 % присутніх на зборах.
Згідно
даного протоколу, на зборах були присутні четверо засновників, що в сукупності
володіють 100 % статутного капіталу, а саме -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5
Відповідно
до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори
учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники
учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Учасники
зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів,
яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Згідно
ч. 5 ст. 61 вищевказаного Закону, про проведення загальних зборів товариства
учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і
місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено
не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Проте,
в матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-кого з учасників
товариства про проведення зборів 10.02.2002 р.
Натомість,
у матеріалах справи містяться нотаріально завірені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
від 25.06.2005 р. (а. с. 7, 8), у яких позивачі, як учасники ТзОВ АТФ «Торговий
комплекс», зазначають, що не приймали участі у зборах засновників 10.02.2002 р.
та не отримували повідомлень про їх проведення.
Як
вбачається з протоколу № 2 від 10.02.2002 р., всього учасників товариства
налічується четверо, двоє з яких не були повідомлені про проведення зборів
засновників, що є підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними,
оскільки їх участь могла істотно вплинути на результати голосування.
Крім
цього, передбачений Законом України «Про господарські товариства»підписаний
головою та секретарем зборів реєстр учасників із зазначенням кількості голосів,
яку має кожний учасник, у матеріалах справи відсутній. Така інформація не
міститься і в протоколі № 2 від 10.02.2002 р.
Як
вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які в сукупності володіють
50 % статутного капіталу товариства, дали пояснення, що вони не були присутні
на зборах, повідомлення про їх проведення не отримували, що не спростовано
відповідачем належними та допустимими доказами у справі. Відповідачем також не
доведено правомочності спірних загальних зборів, апеляційний господарський суд
дійшов висновку, що збори засновників ТзОВ АТФ «Торговий комплекс»проведені з
порушенням порядку їх скликання та проведення, зокрема ст. 61 Закону України
«Про господарські товариства».
Твердження
апелянта про те, що у зв'язку із поданням до суду заяви від 05.03.2008 р.
позивачами визнано сам факт проведення зборів 10.02.2002 р., суд вважає
безпідставними з огляду на те, що вказаною заявою позивачі зменшили позовні
вимоги -просили визнати недійсним рішення зборів засновників ТзОВ АТФ «Торговий
комплекс», оформлене протоколом № 2, в частині продовження повноважень ОСОБА_4
на посаді директора товариства, п. 2 протоколу, яким погоджено придбання
земельної ділянки та уповноважено ОСОБА_4 підписати договір купівлі-продажу,
позивачі не оспорюють.
Враховуючи
норми ст. 22 ГПК України, слід зазначити, що звертаючись за захистом своїх
порушених прав, позивач самостійно визначає межі та спосіб захисту. Відповідно,
зменшення позивачами своїх вимог не може вважатися підтвердженням факту
проведення зборів учасників товариства 10.02.2002 р.
Апеляційна
інстанція, як і суд першої інстанції, не приймає до уваги посилання відповідача
на довідку Рогатинського РВ УМВС від 08.12.2005 р. № 4827, як на факт самовільного захоплення адміністративного
приміщення та документів товариства, оскільки вона свідчить лише про те, що
02.03.2005 р. в чергову частину підрозділу звернувся із письмовою заявою гр.
ОСОБА_4, в якій повідомив про самовільне захоплення приміщення та документів
гр. ОСОБА_3. Матеріали перевірки направлені в прокуратуру для прийняття рішення.
Згідно
ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні
злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде
доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідачем
не подано доказів про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за
вчинений злочин чи обвинувального висновку проти нього, а тому твердження
відповідача не заслуговують на увагу.
Таким
чином, доводи щодо проведення загальних зборів є суперечливими і неоднозначними,
а згідно рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. №
04-5/14, підставою недійсності рішень загальних зборів є, зокрема, те, що
рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних
зборів встановити неможливо (п. 2.11). Крім цього, така підстава пов'язана з
порушенням прав учасників на управління товариством.
Враховуючи
наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду
першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням
норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи
скасування.
Відповідно
до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський
суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись
ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 17.03.2008 р. у справі № К-6/95 залишити без
змін, апеляційну скаргу ТзОВ Агроторгова фірма «Торговий комплекс», м. Рогатин
-без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня
її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу
місцевого господарського суду.
Головуючий
суддя Бонк
Т. Б.
Суддя
Бойко С. М.
Суддя
Марко Р. І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2008 |
Оприлюднено | 22.11.2008 |
Номер документу | 2347124 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бонк Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні