Ухвала

від 01.03.2012 по справі 2а-1870/2260/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/2260/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1870/2260/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень- рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по справі - позивач) звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по справі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0007801711/0 від 09.12.2010року (повторно направлене податкове повідомлення-рішення №0007801711/1 від 12.01.2011 року) та №0007791711/0 від 09.12.2010 року (повторно направлене податкове повідомлення-рішення №0007791711/1 від 12.01.2011 року) а також податкову вимогу від 27.04.2011 року №593.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року зазначений позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007801711/0від 09.12.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 33972,13 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007791711/0 від 09.12.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45296,17 грн. та застосованих штрафних санкцій - 22648,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 16.09.2010 року №0171-608, від 15.11.2010 року №0171-772, Конотопською МДПІ була проведена виїзна планова перевірка фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої був складений Акт від 29.11.2010 року за №467/17-1/2386812338/500 (далі Акт перевірки т.1 а.с. 18-56). На підставі матеріалів перевірки Конотопською МДПІ 9 грудня 2010 року були прийняті повідомлення - рішення №0007801711/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 43470,68 грн. та № 0007791711/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 86256 грн., у тому числі основного платежу в сумі 57504 грн. та штрафних санкцій у розмірі 28752 гривень (т.1. а.с. 77-78).

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями скористався процедурою адміністративного оскарження передбаченою п.п. 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але рішеннями Конотопської МДПІ та ДПА в Сумській області його скарги були залишені без задоволення.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлені порушення вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого позивачем завищено валові витрати за 2009 - 2010 роки на суму 289804,51 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2009 рік на суму 33972,13 грн., за І півріччя 2010 року на суму 9498,55 грн., а всього на суму 43470,68 гривень. Також перевіркою встановлено, що внаслідок порушення ФОП ОСОБА_2 вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість на загальну суму 57504 гривень.

Зокрема, перевіркою встановлено, ФОП ОСОБА_2 було укладено з приватним підприємством «Еліт-Агро-Транс» (код ЄДРПОУ 35972541, м. Харків) договір без номера від 2 березня 2009 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та договір надання транспортних послуг без номера від 19 червня 2009 року. Загальна вартість витрат відображених підприємцем ОСОБА_2 в складі валових по зазначених договорах з ПП «Еліт-Агро-Транс» за 2009 рік склала 226480,83 грн., у тому числі по придбанню товарів - 148322,50 грн., по придбанню автопослуг - 78158,33 гривень, та віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 45296,17 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про нікчемність зазначених угод, при цьому відповідач зазначає, що у ПП «Еліт-Агро-Транс» відсутні необхідні умови для виконання задекларованих та визначених видів діяльності та укладених угод, а саме: відсутні трудові ресурси, основні фонди та обладнання, ухилення від проведення перевірок та надання документів, а також згідно акта перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 28 травня 2010 року №987/23-03-05/35972541 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Еліт - Агро - Транс» (код 35972541) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 7 липня 2008 року по 29 квітня 2010 року», угоди, укладені протягом указаного періоду ПП «Еліт-Агро-Транс» із покупцями товарів, у тому числі з ФОП ОСОБА_2, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому визнані нікчемними відповідно статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу від 02.03.2009 б/н продавець - ПП «Еліт-Агро-Транс» здійснює продаж, а покупець ФОП ОСОБА_2 приймає та оплачує товар: сільськогосподарська продукція (люпин, пшениця, кукурудза, жито) (т.1.а.с. 142). Відповідно до договору про надання транспортних послуг б/н від 19.07.2009, перевізник - ПП «Еліт-Агро-Транс» приймає на себе обов»язок по наданню послуг по транспортуванню вантажів Замовника - ФОП ОСОБА_2 автомобільним транспортом. (т.1.а.с. 143)

Виконання договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ПП «Еліт-Агро-Транс» підтверджується податковими накладними № 292 від 08.07.09, № 329 від 24.07.09, № 116 від 02.03.09, № 291 від 03.07.09, № 305 від 23.06.09 (т.1. а.с. 129-134), видатковими накладними, Актом приймання-передачі робіт від 23.06.09 та квитанціями до них. Виконання договору про надання транспортних послуг від 19.06.2009 року підтверджується актами приймання-передачі робіт від 19.06.09 та від 31.08.09, податковими накладними № 299 від 19.06.09, б/н від 31.08.09 (т.1. а.с. 135. 138), та квитанціями до них.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що документи (видаткові, податкові накладні, акти приймання товару та послуг) щодо операцій купівлі - продажу та надання транспортних послуг між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Еліт-Агро-Транс» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

У відповідності до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Пункт 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Колегія суддів, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Крім того, як вбачається з довідки про результати невиїзної позапланової перевірки СПД ОСОБА_2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Еліт-Агро-Транс», розбіжностей з відомостями отриманими від ПП «Еліт-Агро-Транс» не встановлено (т.1. 57-58), як не було встановлено і розбіжностей по Додатку 5 до декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами,

Колегія суддів зауважує, що витрати по придбанню товарів та транспортних послуг у ПП «Еліт-Агро-Транс», що віднесені ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат, підтверджені належним чином оформленими розрахунковими та платіжними документами (платіжними дорученнями, видатковими накладними), а отже, суд вважає, що ці дії позивача є такими що відповідають вимогам законодавства. Також, суд зазначає, що санкції, передбачені ст. 208 ГК України не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Посилання відповідача на акт перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 28 травня 2010 року №987/23-03-05/35972541 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Еліт - Агро - Транс» (код 35972541) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 7 липня 2008 року по 29 квітня 2010 року» (т.1. а.с. 94-104) колегія суддів вважає безпідставним, так як висновки цього акту зроблені податковим органом лише на підставі того, що ПП «Еліт - Агро - Транс» не надало документів для перевірки а також на тому, що підприємство «проводило транзитні фінансові потоки».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що законодавством саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегія суддів вважає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про нікчемності договорів між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Еліт-Агро-Транс» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України.

Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Згідно, ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган не довів суду правомірність висновків викладених в акті перевірки щодо нікчемності укладеного позивачем правочину, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1870/2260/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. П'янова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2012 р.