Рішення

від 09.04.2012 по справі 3/310-09/12-11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р. Справа № 3/310-09/12-11/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр „Макс-Велл", м. Бориспіль

до Відкритого акціонерного товариства „Прометей", м. Бориспіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Євразія - Фінанс", м. Київ

2) Бориспільського РЕМ закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго", м. Бориспіль

про стягнення 353392,06 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність №21 від 20.06.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2-довіреність б/н від 12.01.2012 р.;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 - довіреність №77 від 11.05.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2010 року ТОВ "Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр "Макс-Велл" звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "Прометей" про стягнення 353 392,06 грн. збитків, понесених внаслідок відключення позивача від електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вини відповідача електричне постачання позивача було відсутнє більш ніж 12 годин, що завдало збитків позивачу у вигляді знищення майна

Дана справа неодноразово розглядалась судовими інстанціями.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 23 травня 2008 року між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі третя особа 1), був укладений договір оренди №2008-05/01 (далі договір оренди), згідно з умовами якого третя особа 1 зобовязувалась передати у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме головний виробничий корпус 2а, для виробництва фармацевтичних препаратів, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 (далі приміщення), а позивач зобовязувався вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

16 квітня 2007 року між позивачем та закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» був укладений договір про постачання електричної енергії №1427 (далі договір про постачання електроенергії), згідно з умовами якого закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»зобовязувалось продавати електроенергію позивачу для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю 6000 кВт, а позивач зобовязувався оплачувати вартість використаної ним електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені цим договором.

15 грудня 2006 року між відповідачем та третьою особою 1 був укладений договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача №14 (далі договір про спільне використання технологічних мереж), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин дозволених третій особі 1, а третя особа 1 зобовязувалась своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

02 липня 2009 року з 15 год. 38 хв. внаслідок аварійної ситуації, що виникла через спрацювання захисту вимикача В-10 Т-12 на ПС 110/35/10 «Бориспіль», постачання електроенергії позивачу було припинено. Після усунення аварійної ситуації о 22 год. 00 хв., представник відповідача не допустив працівників позивача до комірок позивача №16, №20, №23, встановлених в РП-9 (розташованого на території відповідача), для відновлення постачання електричної енергії позивачу. Відповідач відновив постачання електроенергії позивачу лише 03 липня 2009 року. Таким чином, електропостачання на підприємстві позивача було відсутнє більше, ніж 12 годин, що призвело до знищення майна позивача.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки, завдані останнім, у розмірі 353392,06 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр «Макс-Велл»до відкритого акціонерного товариства «Прометей» був задоволений.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2010 року, відкрите акціонерне товариство «Прометей» звернулось з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яка постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року залишена без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 30.11.2010 року без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року, відкрите акціонерне товариство «Прометей»звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, яка постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 року задоволена, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року та рішення господарського суду Київської області від 30.11.2010 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України звернув увагу суду на те, що вина відповідача належним чином не доведена, оскільки притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення. Такими складовими правопорушення є субєкт та обєкт правопорушення, а також його субєктивна та обєктивна сторони. При цьому, субєктом цивільного правопорушення є боржник, а обєктом правопорушення зобовязальні правовідносини кредитора та боржника. Субєктивну сторону становить вина боржника, а обєктивну - протиправна поведінка боржника, наявність збитків у майновій сфері кредитора та наслідково-причиновий зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора.

Крім цього, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що на час виникнення спору правовідносин між сторонами не існувало.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Київської області від 27.09.2011 р. позовні вимоги задоволенні повністю. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Прометей" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр „Макс - Велл" збитки у розмірі 353392,06 грн., 3533,92 грн. витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 року рішення місцевого господарського суду від 27.09.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012р. у справі №3/310-09/12-11 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Прометей" задоволено частково, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 р. та рішення господарського суду Київської області від 27.09.2011 р. скасовано.

Матеріали справи №3/310-09/12-11 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу господарського суду Київської області справу №3/310-09/12-11 передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою від 29.02.2012 р. справа № 3/310-09/12-11 прийнята суддею Наріжним С.Ю. до свого провадження, присвоєно їй номер №3/310-09/12-11/13.

В судове засідання 26.03.2012 р. відповідач, третя особа 1 та третя особа 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча відкрите акціонерне товариство „Прометей", товариство з обмеженою відповідальністю „Євразія - Фінанс", Бориспільський РЕМ закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго" належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.04.2012 р.

09.04.2012 р. до суду надійшли додаткові пояснення позивача до позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи 1 не з'явився, пояснення по справі не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

23 травня 2008 року муж товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр «Макс-Велл»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія - Фінанс» (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1) був укладений договір оренди №2008-05/01 (далі договір оренди), згідно з умовами якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі третя особа 1) зобовязувалась передати у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме головний виробничий корпус 2а, для виробництва фармацевтичних препаратів, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 (далі приміщення), а позивач зобовязувався вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №2 від 01.12.2008 року, строк оренди обєктів складає 35 календарних місяців з дати підписання даного договору.

16 квітня 2007 року між позивачем та закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»був укладений договір про постачання електричної енергії №1427 (далі договір про постачання електроенергії №1427), згідно з умовами якого закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»зобовязувалось продавати електроенергію позивачу для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю 6000 кВт, а позивач зобовязувався оплачувати вартість використаної ним електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені цим договором.

П. 9.4 договору про постачання електричної енергії від №1427 передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.11.2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

15 грудня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Прометей»(далі відповідач) та третьою особою 1 був укладений договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача №14 (далі договір про спільне використання технологічних мереж №14), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин дозволених третій особі 1, а третя особа 1 зобовязувалась своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Фінанс»до відкритого акціонерного товариства «Прометей» про розірвання договору про спільне використання технологічних мереж №14 даний договір було розірвано.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2009 року, відкрите акціонерне товариство «Прометей»звернулось з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яка постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року залишена без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 30.06.2009 року без змін.

02 липня 2009 року о 15 год. 38 хв. відбулось аварійне відключення електропостачання на підприємстві позивача внаслідок спрацювання захисту вимикача В-10 Т-12 на ПС 110/35/10 року, у звязку з чим була виведена в ремонт ІІ секція шин 10кВ.

Роботи по відновленню електропостачання від ІІ секції шин 10 кВ ПС «Бориспіль» були закінчені 02.07.2009 року о 22 год. 00 хв., що підтверджується листом Бориспільського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»№38/1399 від 14.07.2009 року (далі лист №38/1399).

Як зазначає позивач 02 липня 2009 року о 23 год. 20 хв. представник відкритого акціонерного товариства «Прометей»не допустив працівників позивача до комірок №16, №20 та №23 (далі комірки), що належать позивачу, проте знаходяться в РП-9, розташованому на території відповідача, для відновлення електропостачання. 03 липня 2009 року о 08 год. 30 хв. представник відповідача знову відмовився допустити працівників позивача до комірок, що підтверджуються листом Бориспільського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»№38/1390 від 03.07.2009 року. Крім цього, у вказаному листі Бориспільський районний підрозділ закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»звернувся до відповідача з вимогою поновити постачання електроенергії для позивача. Відповідач поновив постачання електроенергії для позивача лише 03 липня 2009 року близько 10 год. 00 хв. Так, електропостачання на підприємстві позивача було відсутнє 18 годин і 20 хвилин.

Крім цього, у листі №38/1399 зазначено, що в червні 2009 року відповідач відключив КЛ-10кВ Л94 РП-9, внаслідок чого резервування електропостачання для позивача від І секції шин 10 кВ ПС 110/35/10 «Бориспіль» не відбувалось.

Представник позивача також долучив до матеріалів справи листи закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»№38/1282 від 12.03.2009 року, №20-1-103 від 02.04.2009 року та №38/1325 від 07.05.2009 року, з яких вбачається, що відповідач неодноразово звертався до закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» щодо припинення електропостачання третій особі 1 через те, що остання не відшкодовує витрат на спільне використання технологічних мереж. З приводу зазначених звернень, закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» неодноразово розяснювало, що відповідачу необхідно привести у відповідність до чинного законодавства договірні відносини щодо спільного використання технологічних мереж, після чого субспоживачами буде здійснюватись оплата за спільне використання технологічних мереж. Крім цього, повідомляло, що закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»згоду на відключення електропостачання третій особі 1 не давало.

Під час припинення електропостачання на фармакологічних складах позивача знаходилась значна кількість субстанцій, що потребують особливих або спеціальних умов зберігання.

Так, для довгострокового зберігання субстанцій Інтерферон альфа 2а (ліофільний порошок), Інтерферон альфа 2а (заморожена рідина), Інтерферон ГАММА 1b (далі субстанції) необхідний температурний режим -20 єС, що підтверджується сертифікатами аналізів, долученими до матеріалів справи.

Як вбачається з акту №03 від 10 липня 2009 року, складеного членами комісії, створеної згідно з наказом генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр «Макс-Велл»№195-ОД від 06.07.2009 року, внаслідок припинення електропостачання на підприємстві позивача відбулось розмороження холодильників до температури +18…+20 єС, що призвело до псування товарно-матеріальних цінностей.

Керуючись п. 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" від 22.01.96р. №116, яким закріплено механізм визначення розміру збитків, що узгоджується з ч. 6 ст. 225 ГК України щодо затвердження Кабінетом Міністрів України методик визначення розміру збитків у сферах господарювання, позивачем було здійснено розрахунок розміру збитків (в матеріалах справи), що склали 353392,06 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача збитки, завдані йому відповідачем у розмірі 353392,06 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.

Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну -протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

У постанові Вищого господарського суду України від 22.02.2012р. у справі №3/310-09/12-11 колегія суддів зазначила, що суди попередніх інстанцій під час нового розгляду порушили приписи статті 111-12 ГПК України, оскільки не виконали вказівки суду касаційної інстанції, що містяться в постанові суду від 29.06.2011 року.

Зокрема, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків не встановили наявність всіх елементів цивільного правопорушення, на встановлення яких вказував суд касаційної інстанції.

Суди попередніх інстанцій не врахували і тієї обставини, що позивач отримує електричну енергію на підставі договору про постачання електричної енергії від 16.04.2007 року №1427, укладеним з ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" через використання електричних мереж РП-9, що належить відповідачу. Власником комірок №16, №20, №23 до яких не було допущено позивача відповідачем 02.07.2009 року є ТОВ "Євразія-Фінанс".

При вирішенні даного спору, судами також не було враховано, що позивач не знаходиться в будь-яких договірних правовідносинах (оренди, постачання електричної енергії, спільне використання електричних мереж, тощо) із відповідачем.

Не врахування зазначеної обставини призвело до помилкового застосування до відповідача умов договору №14, укладеного між ВАТ "Прометей" і ТОВ "Євразія-Фінанс" (в якому позивач не є стороною договору) та відповідальності, передбаченої п.п. 11.2, 11.4 ПКЕЕ.

Зазначені обставини мають істотне значення для встановлення всього складу цивільного правопорушення, особливо наявності вини відповідача у завданні позивачу збитків і їх не врахування призвело до прийняття поспішного висновку про наявність правових підстав для застосування саме до відповідача цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, встановити наявність всіх елементів цивільного правопорушення, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто обов'язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов'язковою передумовою деліктної відповідальності, покладений на позивача.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Правил користування електричною енергією абз. 2 п. 5.1, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 р. №28 (зі змінами) (надалі - Правила користування електроенергією), споживання електричної енергії без договору не допускається .

Пунктом 7.16. Правил користування електроенергією передбачено, що у разі недостатності виробничої потужності, виникнення аварійної ситуації відповідно до нормативно-правових актів законодавства України застосовуються графіки обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальні графіки аварійних відключень. Порядок введення і тривалість їх дії, величини зниження зазначаються в договорі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як вже встановленго судом касаційної інстанції станом на 02.07.09 р. жодних договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем щодо постачання електричної енергії не існувало.

Таким чином, суд вважає, що в діях відповідача відсутні будь-які ознаки протиправної поведінки, виходячи із наступного.

Твердження позивача про порушення відповідачем п. 7.5. Правил користування електричною ергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання ектроенергетики від 31.07.1996 року № 28, є безпідставним, оскільки, як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2011р. по справі № 3/310-09, висновок про порушення відповідачем п. 7.5. Правил користування електричною енергією, затверджених становою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року 28, є помилковим, оскільки зазначений пункт встановлює порядок припинення повністю або частково постачання електричної енергії (передача або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. Водночас, як було встановлено попередніми судовими інстанціями, відключення позивача від електроенергії відбулось внаслідок аварійного вимкнення РП-9.

Відповідно до п.4.5 Правил користування електричною енергію, відносини сторін в умовах виникнення аварійних ситуацій та дефіциту паливно-енергетичних ресурсів, а саме: рівні споживання електричної енергії та потужності, участь споживача у графіках обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень та порядок їх застосування визначаються нормативними документами та умовами договору.

Щодо порушення відповідачем вимог законодавства, а саме, абзацу 2 п. 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28, яким передбачено обов'язок відповідача укласти договори про спільне використання електромереж з електропередавальною організацією - ЗАТ «Київобленерго», то на думку суду, дані доводи позивача не мають ніякого відношення до даної справи, оскільки такі відносини мають місце лише між відповідачем та електропередавальною організацією - ЗАТ «Київобленерго», та жодним чином не стосуються позивача.

При цьому суд враховує, що станом на 02.07.2009 р. жодних договірних взаємовідносин між відповідачем та позивачем не існувало, оскільки договір №14 про спільне використання електричних мереж основного споживача, був укладений між ТОВ «Євразія-Фінанс»(субспоживач) та позивачем (основний споживач), відповідно до умов якого основний споживач забезпечує передачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії між субспоживачем та постачальником електричної енергії Бориспільським РЕМ ЗАТ «А.Е.С Київобленерго». Згідно п. 1.1 договору основний споживач зобов'язувався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги.

Відповідно до Правил користування електричною енергією абз. 2 п. 5.1, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 р. №28 (зі змінами), споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно із рішенням господарського суду м. Києва по справі №14/024-09 від 28.04.2010р., встановлено, що РП-9, в яких знаходяться комірки №16,20,23 через які відбувається подача електроенергії на об'єкти (приміщення, які орендувалися розивачем) ТОВ «Євразія-Фінанс», належить на праві власності відповідача. На момент виникнення спірних правовідносин, ані ТОВ «Євразія-Фінанс, ні позивачем не надавалися жодні документи, які б підтверджували право користування позивачем комірками №16,20,23, які належать ТОВ «Євразія-Фінанс.

До того ж вина відповідача у заподіянні позивачу матеріальних (майнових) шкоди (збитків) відсутня зважаючи на наступні обставини.

Відключення подачі електроенергії Позивачу 02.07.2009р. о 15 год. 38 хв., відбулося через аварійне вимкнення РП-9 Бориспільським РЕМ ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»м. Бориспіль, Київської області. Даний факт підтверджується листом від 17.07.2009р. №38/1399 (а.с. 77 том. І), пояснення третьої особи 2) наданим Бориспільським РЕМ ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»м. Бориспіль, Київської області.

Тобто, 02.07.2009р. о 15 год. 38 хв. відбулося відключення подачі електроенергії Позивачу Бориспільським РЕМ ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»м. Бориспіль, Київської області, і ніяк не умисне припинення відповідачем її подачі на об'єкт Позивача.

Відповідач не міг самостійно провести підключення до електроенергії такого споживача, як Позивач, оскільки комірки № 16,20,23, належать на праві власності третій особі - ТОВ «Євразія-Фінанс». Тобто, Позивач не має жодного відношення до даних комірок. Отже, Скаржник підставно не допустив працівників Позивача до вказаних комірок. Разом із цим, Скаржник вважає, що саме представниками Позивача умисно були вчинені протиправні дії, які полягають у силовому захваті комірок № 16,20,23, які розміщені у РП - 9, що належить на праві власності Скаржнику. Даний факт чітко засвідчується доказами, які були долучені судом до справи № 3/310-09 (копії фотокарток /а.с. 33 том II/), а також, поясненнями самого Позивача.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

За переконанням суду, розглядаючи спір про стягнення збитків повинні бути встановилені всі елементи цивільного правопорушення, зокрема, наявність вини відповідача.

Як було встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідач отримує електричну енергію згідно договору №146 від 14.04.2009 року про постачання електричної енергії, укладеним з ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", в особі Бориспільського РП, яку у подальшому передає через РП-9 (що знаходиться на балансі відповідача) іншим споживачам, зокрема, позивачу. Позивач, в свою чергу, отримує електричну енергію на підставі договору про постачання електричної енергії від 16.04.2007 року №1427, укладеним з ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", з комірок №16, №20, №23 (які належать на праві власності ТОВ "Євразія-Фінанс") в РП-9.

Взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі-продажу електроенергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28.

Згідно з п.1.2 Правил, терміни та визначення вживаються в таких значеннях:

договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії;

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

споживач - споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;

електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

Відповідно до п.5.15 Правил, (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.

Передача електричної енергії, виробленої на блок-станції або когенераційній установці споживача, до електроустановок цього споживача та/або інших споживачів мережами інших суб'єктів господарської діяльності здійснюється на підставі договору про передачу (транзит) електричної енергії або договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який укладається між власником електричної енергії, виробленої на блок-станції (когенераційній установці), та відповідним власником електричних мереж.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем, ТОВ "Євразія-Фінанс" та відповідачем, а також між відповідачем та ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" не існувало договірних відносин передбачених п. 5.15 Правил, (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (договір про спільне використання технологічних електричних мереж або договір про технічне забезпечення електропостачання), що також підтверджується листами Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії та самими сторонами під час розгляду справи не заперечувалось.

Суд поряд з цим зазначає, що факти скоєння протиправних дій щодо майна ТОВ "Євразія-Фінанс" (комірок №16, №20, №23) з боку відповідача, які полягають у недопуску позивача до цих комірок з метою перешкоджання відновити електропостачання у спірний період належним чином не доведена.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували саме вину відповідача у складі цивільно правопорушення що призвело до понесення позивачем збитків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя С.Ю. Наріжний