Рішення

від 18.04.2012 по справі 17/12/5026/962/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м. Черкаси Справа № 17/12/5026/962/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В, за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 -особисто, ОСОБА_2 -по довіреності,

відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4 -по довіреностям,

третьої особи -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/12/5026/962/2011

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК-БОКС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5

про стягнення 200 972 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК-БОКС» про стягнення 200 972 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.07.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року рішення господарського суду Черкаської області від 07.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

03.02.2012 року автоматизованою системою документообігу справу №12/5026/962/2011 передано для подальшого розгляду судді Боровику С.С.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.02.2012 року розгляд справи було призначено на 28.02.2012 року.

У судових засіданнях 03.04.2012 року та 18.04.2012 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладеній у позовній заяві та письмових поясненнях до неї (вх.№ 9119 від 07.06.2011 року, Том 1, а.с.81-83), просять позов задовольнити.

У судових засіданнях 03.04.2012 року та 18.04.2012 року представники відповідача проти позову заперечили з підстав його необґрунтованості, просять суд відмовити у його задоволенні, мотивуючи це у запереченнях на позовну заяву (вх.№8454 від 26.05.2011 року, Том 1, а.с.50,вх.№6181/2012 від 03.04.2012, Том 2, а.с.17-20) та у письмових поясненнях до нього (вх.№9090 від 07.06.2011 року, Том 1, а.с.85-86).

Третя особа - ОСОБА_5 в судові засідання 03.04.2012 року та 18.04.2012 року не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2011 року між позивачем - ОСОБА_1 та ТОВ «Діана»укладено договір №20 транспортно-експедиційного обслуговування, в якому позивач взяв на себе зобов'язання експедитора, а ТОВ «Діана»замовника. Згідно з п.п. 1.1., 2.1. цього договору, позивач, в порядку і на умовах, визначених цим договором зобов'язався перевезти автомобільним транспортом довірений йому вантажовідправником вантаж (згідно з вантажною накладною) із місця відправлення в пункт призначення, який зазначено в заявках замовника, і видати вантаж уповноваженій на його отримання особі, указаній в Заявці (вантажоотримувачу), а замовник зобов'язався оплатити послуги. Для виконання умов цього договору експедитор має право залучити любу третю особу на свій розсуд (а.с.8-15).

На виконання умов договору №20 від 04.01.2011 року, за Заявкою №1-1503 від 15.03.2011 року ТОВ «Діана»(Том 1, а.с.84), позивач зобов'язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Іркліїв-Луганськ, адреса розвантаження -м. Луганськ, пер. Переездный,1а .

За правовою природою даний договір є договором на перевезення вантажу, згідно з яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (стаття 909 Цивільного кодексу України).

16.03.2011 року, шляхом обміну факс-копіями, позивач уклав договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом (Том 1, а.с.16) з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_7 за маршрутом Іркліїв - Луганськ, місце розвантаження -м.Луганськ, пер. Переездный,1а.

16.03.2011 року, шляхом обміну факс-копіями, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_7 уклав договір-заявку №51 з відповідачем - ТОВ «ВОК-БОКС»на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: - Іркліїв, Черкаської обл. - Луганськ, Єнакієво (Том 1, а.с.91).

На виконання умов договору з СПД ОСОБА_7, відповідач - ТОВ «ВОК-БОКС», згідно з наказом від 16.03.2011 року №40 (Том 1, а.с.106), відрядив свого працівника ОСОБА_5, прийнятого на роботу за наказом від 16.08.2010 року №37 (Том 1, а.с.89), для перевезення вантажу з пгт. Іркліїв (Іркліївський Маслосирзавод) в м. Луганськ/м. Єнакієве (СПДФО ОСОБА_7) на автомобілі ISUZU NQR 71, реєстраційний № НОМЕР_1.

Із видаткової накладної №РН-0000553 від 16.03.2011 року (Том 1, а.с.18) і товарно-транспортної накладної №9 від 16.03.2011 року (Том 1, а.с.94), виданих ВАТ «Іркліївський маслосирзавод», вбачається, що останній відпустив і видав для перевезення автомобілем №СА9063АК, водій ОСОБА_5, товар (вантаж) -сир в кількості 5024 кг, загальною вартістю 200972 грн., від вантажовідправника - ВАТ «Іркліївський маслосирзавод»с. Іркліїв Черкаської області до вантажоотримувача - ТОВ «Діана», пункт розвантаження м.Луганськ.

ПАТ «Іркліївський маслосирзавод»своїм листом від 07.06.2011 року №538/04 (Том 1, а.с.111) підтвердив факт відвантаження товару відповідно до видаткової накладної №РН-0000553 від 16.03.2011 року на суму 200972 грн. на підставі заявки ТОВ «Діана»в автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_5

Із письмових пояснень водія ОСОБА_5 (Том 1, а.с.107) вбачається, що отриманий ним для перевезення товар був розвантажений в м. Єнакієво за розпорядженням ФОП ОСОБА_7, всі перевізні документи на вантаж він передав представнику ОСОБА_7, з якими той зник.

ТОВ «Діана», як Замовник по договору №20 від 04.01.2011 року транспортно-експедиційного обслуговування, звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 209 500,58 грн. вартості не отриманого товару (сиру).

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2011 року у справі №4/70/2011 позов ТОВ «Діана» до ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 вартість втраченого товару у розмірі 200 972 грн. (Том 1, а.с.79-80).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування позадоговірної шкоди в порядку частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, спричиненої йому працівником відповідача під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Юридичною підставою відповідальності в даному випадку має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до частин 1,2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач як експедитор, який відповідає перед Замовником за зберігання вантажу (пункт 2.1 договору №20), вважає, що ТОВ «ВОК-БОКС»як перевізник повинен відшкодувати завдану його працівником (водієм) ОСОБА_5 шкоду -вартість втраченого вантажу.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (частина 2 статті 308 Господарського кодексу України) і припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення (частина 3 статті 310 Господарського кодексу України).

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди , якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 918 Цивільного кодексу України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 року №401, який є чинним, встановлено, що завантаження і розвантаження вважається закінченим після вручення шоферу відповідно оформлених товарно-транспортних документів на навантажений або вивантажений вантаж.

За правилами статті 919 Цивільного кодексу України перевізник - ТОВ «ВОК-БОКС»повинен був доставити вантаж (сир) до пункту призначення: м. Луганськ як того вимагає товарно-транспортна накладна №9 від 16.03.2011 року (Том 1, а.с.94); повідомити одержувача (ТОВ «Діана»), а не ПП ОСОБА_7 про прибуття вантажу (пункт 1 статті 310 ГК України); одержувач зобов'язаний був прийняти вантаж (пункт 2 статті 310 ГК України); якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник мав право залишити вантаж у себе на зберігання повідомивши про це одержувача (пункт 2 статті 310 ГК України).

Водій ОСОБА_5 повинен був отримати при завантаженні вантажу інформацію щодо Вантажовідправника -ПАТ «Іркліївський маслосирзавод»та Вантажоодержувача - ТОВ «Діана»у разі їх відсутності у ТТН №9 від 16.03.2011 року.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що його водій ОСОБА_5 мав право за вказівкою ПП ОСОБА_7 розвантажити товар в іншому місці, ніж зазначено в ТТН №9 від 16.03.2011 року.

Суд зазначає, що право зміни вказаного в перевізному документі Одержувача вантажу належить виключно Вантажовідправнику, яким не є ПП ОСОБА_7, і в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами (пункт 1 статті 309 ГК України), а не за допомогою телефонного зв'язку.

Не знання водієм ОСОБА_5, який перебуває у трудових відносинах з перевізником - ТОВ «ВОК-БОКС», законодавства про перевезення вантажів, не звільняє ТОВ «ВОК-БОКС»від обов'язку відшкодувати позивачу завдану його водієм ОСОБА_5 шкоду -вартість втраченого вантажу, тому суд задовольняє позов повністю.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 200 972 грн. вартості втраченого товару.

Позивач подав суду заяву від 03.04.2012 року про відшкодування відповідачем судових витрат: 1 004,86 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 2 009,72 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - державне мито в сумі 2 009,72 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 004,86 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 2 009,72 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК-БОКС»(м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра,б.59,оф.28, ІПН 340770023017, Свідоцтво ПДВ № 32158310, код ЄДРПОУ 34077008) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 індентифікаційний номер НОМЕР_3) -200 972 грн. вартості втраченого товару, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 2 009,72 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи у суді першої інстанції, 1 004,86 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 2 009,72 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 18.04.2012 року.

Суддя С.С.Боровик