Постанова

від 13.04.2012 по справі 20-4/025-03

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2012 року Справа № 20-4/025-03

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД";

відповідач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

розглянувши апеляційну скаргу виробничо-комерційного товариства "Аркадія ЛТД" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 20 грудня 2011 року у справі № 20-4/025-03

за позовом виробничо-комерційного товариства "Аркадія ЛТД" (вул. Пушкіна, 16, кв. 1,Севастополь,99011)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про стягнення 63186,26 грн.

ВСТАНОВИВ :

Виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД" просить стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за договором №5 від 01 січня 1996 року заборгованість за отриманий товар у розмірі 51439,00 грн., збитки від інфляції за період із травня 2000 року по жовтень 2002 року у розмірі 7797,70 грн. та 3% річних, розрахованих за період із 01 травня 2000 року по 20 листопада 2002 року у розмірі 3948,76 грн. (т.1. а.с. 8-9).

Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору №5 від 01 січня 1996 року в частині оплати отриманої продукції, та на положення загальних норм Цивільного кодексу України про належне виконання зобов'язань, позивач просив задовольнити позов.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України вийти за межі позовних вимог і здійснити індексацію суми боргу за період із листопада 2002 року по листопада 2011 року і нарахувати на вказану суму заборгованості 3% річних і таким чином винести рішення про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексації у сумі 165007,44 грн. та процентів у сумі 17845,53 грн. (т.1. а.с. 137-138).

Відповідач позов відхилив на тих підставах, що частину товару він оплатив, а частину повернув. Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, викладеними у відзиву на позовну заяву та додатку до нього.

Відповідач також заперечує факт отримання від позивача товару по накладним №24 на суму 1251,85 грн.; №127 на суму 8330,46 грн.; №128 на суму 1013,70 грн. (т 1, ас.115, 118, 125).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20 грудня 2011 рок у справі №20-4/025-03 у задоволені позовних вимог -відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та зазначив, що суд не приймає наявні накладні в якості належних доказів відвантаження товару позивачем відповідачу, оскільки частина вказаних накладних підписана неповноважною особою, інша частина накладних також оформлена з порушенням.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк здійснення між сторонами розрахунку, по вказаних у позові накладних, не настав.

Не погодившись із зазначеним рішенням виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 20 грудня 2011 року у справі №20-4/025-03 скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги та клопотання про вихід за межі позовних вимог - задовольнити у повному обсязі, стягнувши з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 182852,97 грн.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Так, згідно апеляційної скарги та пояснень представника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що строк оплати товару не настав, а належні докази отримання товару відповідачем -відсутні.

Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, які не мають суттєвого значення для розгляду справи.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони 01 січня 1996 року уклали договір №5 на постачання товарів (т.1. а.с. 120).

Відповідно до пункту 3.1. зазначеного договору виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД", як постачальник товару, обов'язується здійснити поставку товару, кількість та ціна товару зазначається в накладній.

Так, позивач наполягає на тому, що на виконання зазначеного договору була здійснена поставка товару на загальну суму 81209,30 грн., з яких проведена оплата за отриманий товар на суму 29770,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість за відповідачем складає 51439,30 грн.

Відповідач не заперечує факт отримання від позивача товару за договором №5 від 01 січня 1996 року, проте наполягає на тому, що між сторонами проведений взаєморозрахунок. Крім того, відповідач не заперечує того, що в період здійснення поставки товару ОСОБА_2 знаходилась у трудових відносинах з позивачем, на посаді товарознавця, а тому видаткові накладні від імені виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД" заповнені самим відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається із наявних матеріалів справи ОСОБА_3, який діє від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на підставі довіреності від 20 жовтня 1999 року (т1. а.с. 12) за договором №5 від 01 січня 1996 року повернув на адресу позивача товар на загальну суму 23176,04 грн. а саме:

за накладною №21 від 20 жовтня 1999 року повернуто товар на суму 15172,21 грн.;

за накладною №20 від 20 жовтня 1999 року повернуто товар на суму 11003,83 грн. (т. 1 а.с. 15).

Крім того, відповідач заперечує факт отримання товару по накладним на суму 10595,31 грн., а саме:

за накладною №127 від 26 жовтня 1997 року на суму 8330,46 грн. (т.1 а.с. 125),

№128 від 26 жовтня 1997 року на суму 1013,70 грн. (т.1 а.с. 118),

№24 від 24 березня 1998 року на суму 1251, 85 грн.(т.1 а.с. 115).

Дослідивши копії зазначених накладних судова колегія встановила, що по вказаним накладним товар було отримано не відповідачем, а іншою особою. Проте, в матеріалах справи відсутні довіреності від імені відповідача на отримання матеріальних цінностей по зазначеним накладним.

За такими обставинами, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 36772,05 грн. необґрунтовані, оскільки товар на суму 23176,04 грн. повернено на адресу позивача, що підтверджується накладними №20 та 21 від 20 жовтня 1999 року, втім накладні №24, 127, 128 не є належним доказом отримання по ним товарну саме відповідачем.

Отже, на розгляд суду залишилась заборгованість в сумі 14666,95 грн., яка сплачена не була та підлягає стягненню, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічна правова позиція міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 14666,95 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про погашення даної заборгованості суду не надані.

Стосовно стягнення з відповідачів 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вимоги про стягнення 3% річних правомірні та підлягають задоволенню за період із 01 травня 2000 року по 20 листопада 2002 року у розмірі 1126,00 грн.; вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню за період із травня 2000 року по жовтень 2002 року підлягають задоволенню у розмірі 2223,50 грн.

Судова колегія відмовляє позивачу у задоволенні клопотання щодо застосування частини 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що позивач не був позбавлений можливості збільшити розмір позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуюче викладене та керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виробничо-комерційного товариства "Аркадія ЛТД" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 20 грудня 2011 року у справі № 20-4/025-03 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

3.1. Позов задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, ЄДРПО НОМЕР_1) на користь виробничо-комерційного товариства "Аркадія ЛТД" (вул. Пушкіна, 16, кв. 1,Севастополь,99011, ЄДРПО 19013117) 14666, 95 грн. основної заборгованості, збитки від інфляції у розмірі 2223,50 грн., 3% річних у розмірі 1126,00 грн. та 360,32 грн. судового збору, у т.ч. 180,16 грн. за звернення із апеляційною скаргою.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Севастополя.

3.2. В іншій частині позову - відмовити.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Виробничо-комерційне товариство "Аркадія ЛТД" (вул. Пушкіна, 16, кв. 1,Севастополь,99011)

2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3)