Постанова

від 11.04.2012 по справі 5015/7214/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.12 Справа № 5015/7214/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді - Юркевича М.В.

суддів - Желіка М.Б.

Малех І.Б.

розглянув апеляційну скаргу Присліпської сільської ради с. Присліп Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2012 р.

у справі № 5015/7214/11

за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»м. Львів

до відповідача Присліпської сільської ради с. Присліп Львівської області

про стягнення 160 641,95 грн.

за участю представників :

від прокуратури: Тарас С.Б. -старший помічник прокурора

від позивача: Боровий І.М. -заступник начальника юридичного відділу

від відповідача: Ляхович О.С. -сільський голова, Баранкевич А.Я. -представник

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.2012 р. (суддя Ділай У.І.) у справі № 5015/7214/11 частково задоволено позов прокурора Шевченківського району м. Львова заявлений в інтересах держави особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»м. Львів, стягнувши з Присліпської сільської ради с. Присліп Львівської області на користь позивача107 403,60 грн. основного боргу, 22 554,76 грн. інфляційних втрат та 7 388,78 грн. -3% річних, всього 137 347,14 грн. за виконані підрядні роботи по будівництву розподільчого газопроводу в с. Присліп.

Присліпська сільська рада не погоджується з прийнятим рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі та в доповненні до неї просить переглянути його в порядку апеляційного провадження та скасувати з огляду на наступні обставини і підстави:

· Згідно вимог ст. ст. 51, 78 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на час укладення договору) будь-які зобов'язання взяті юридичною особою за бюджетними коштами без відповідного бюджетного асигнування не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. На час укладення договору і станом на сьогоднішній день в бюджеті сільської ради не були передбачені кошти на будівництво розподільчого газопроводу. Фінансування підрядних робіт по газифікації повинні здійснюватись за рахунок коштів НАК «Нафтогаз Україна»та субвенцій з державного бюджету;

· Місцевий господарський суд не взяв до уваги того, що власних коштів в сільської ради не має, так як її бюджет є дотаційним на 80 %. Вини сільської ради у невиконанні умов договору підряду від 02.09.2008 р. немає. Крім того, в умовах укладеного договору не вказано за рахунок яких джерел фінансування буде здійснюватись оплата будівництва розподільчого газопроводу;

· Позовна заява прокурора Шевченківського району в силу приписів п. 1 ст. 81 ГПК України підлягає залишенню без розгляду. Оскільки, прокурором Шевченківського району в супереч приписам п. 2 ст. 121 Конституції України та ч. 1 ст. 2 ГПК України заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійної юридичної особи -господарюючого суб'єкта. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення інтересів держави, а прокурором не доведено необхідність їх захисту.

Позивач та прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечили з підстав і мотивів наведених у відзиві, рішення місцевого господарського суду просять залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 р. направленою рекомендованою кореспонденцією.

На вимогу судової колегії Львівського апеляційного господарського суду відповідачем долучено до матеріалів справи докази надіслання копії доповнення до апеляційної скарги позивачу -ПАТ «Львівгаз»(пояснення до апеляційної скарги від 29.03.2012 р.).

Судовою колегією за клопотанням представників позивача та прокурора додатково було надано час для ознайомлення з поданим відповідачем доповненням до апеляційної скарги.

Безпосередньо в судовому засіданні позивачем було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості останньому надати суду письмові спростування доводів поданого доповнення до апеляційної скарги.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку відмовити в його задоволенні та продовжити розгляд апеляційної скарги по суті. При цьому, судова колегія виходили з того, що по-перше, доповнення до апеляційної скарги було надіслано за адресою позивача 29.03.2012 р., відтак останній мав можливість ознайомитись із такими доповненням до апеляційної скарги та подати свої заперечення щодо них. По-друге, доводи викладені відповідачем в доповненні до апеляційної скарги зводяться лише до питання правомірності з'явлення прокурором позову в інтересах позивача -ПАТ «Львівгаз». До того ж, прокурором у відзиві на апеляційну скарги наведено доводи щодо правомірності заявлення ним позову в інтересах ПАТ «Львівгаз».

В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:

02.08.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 14, на умовах якого позивач взяв на себе зобов'язання на власний ризик виконати роботи по будівництву розподільчого газопроводу в с. Присліп Турківського району Львівської області, а відповідач -прийняти виконані роботи на підставі актів форми КБ-2 та КБ-3.

Як прослідковується із наявних матеріалів справи, в зв'язку з тим, що виконані позивачем роботи відповідачем не були оплачені, ПАТ «Львівгаз»23.03.2009 р. та 01.07.2011 р. були надіслані на адресу відповідача претензії про сплату коштів за виконані підрядні роботи в сумі 107 403,60 грн.

З огляду на те, що претензії залишені відповідачем без задоволення, прокурором Шевченківського району м. Львова 01.12.2011 р. заявлено позов в інтересах держави в особі ПАТ «Львівгаз»про стягнення з Присліпської сільської ради 107 403,60 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 37 054,24 грн. інфляційних втрат, 7 480,00 грн. пені та 8 704,11 грн. -3% річних.

Як на підставу правомірності звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі ПАТ «Львівгаз», прокурор у своїй позовній заяві покликається на те, що держава володіє часткою ПАТ «Львівгаз», яке створене відповідно до Державного комітету по нафті та газу від 11.03.1994 р. шляхом перетворення з державного підприємства. При цьому, прокурор звертає увагу суду на те, що позивач несе великі збитки за несвоєчасну сплату відповідачем послуг, а відповідно не може забезпечувати своєчасну сплату податків, внесків до цільових фондів, а також виплати заробітної плати, що завдає значної шкоди інтересам держави.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу -задоволити. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

Господарський суд в силу приписів ч. 1 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття державні інтереси розкрито в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р.

Так, Конституційним Судом України встановлено, що інтереси держави можуть відрізнятись від інтересів суб'єктів господарювання, оскільки діяльність останніх, відповідно до п. 1 ст. 3 ГК України, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. В основу ж діяльності держави покладено здійснення загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної та іншої безпеки, охорону землі як національного багатства тощо.

Таким чином, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися взагалі з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності підприємств та товариств інших, відмінних від державної, форм власності.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурором Шевченківського району міста Львова при поданні позовної заяви не було подано належного обґрунтування того, в чому ж саме полягало порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду в даній справі.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду також звертає увагу і на правову позицію судової палати у господарських справах Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 22.02.2005 р. у справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах Міністерства палива та енергетики в особі акціонерної компанії "Харківобленерго" до СТОВ ім. Г. С. Сковороди про стягнення 76162,20 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії. Правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади. Якщо позов подано в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, порушення провадження у такій справі є безпідставним.

Виходячи з наведеного та відсутності обґрунтування прокурором Шевченківського району міста Львова наявності порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, саме представництво прокурором інтересів суб'єкта господарювання ПАТ «Львівгаз»є безпідставним та необґрунтованим.

Разом з цим, господарський суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А отже, ПАТ «Львівгаз»за наявності передбачених законом підстав, не позбавлено права самостійно звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи зміст позовної заяви апеляційним господарським судом з'ясовано, що порушення прав та інтересів держави у розглядуваних правовідносинах відсутнє. ПАТ «Львівгаз»є юридичною особою, має відокремлене майно, також може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем в суді. Позивач володіє достатньою правоздатністю і дієздатністю для заявлення позову про порушення його законних прав та інтересів.

Більше того, держава не виступає акціонером ПАТ «Львівгаз», як це прослідковується із наданої відповідачем довідки про дані акціонерів ПАТ «Львівгаз»станом на третій квартал 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку обґрунтованості доводів апеляційної скарги та наявності правових підстав для скасування оскарженого рішення

Керуючись п. 1 ст. 81 та ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Присліпської сільської ради с. Присліп Львівської області задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2012 р. у справі №5015/7214/11 скасувати.

3. Позов прокурора Шевченківського району м. Львова залишити без розгляду.

4. Відповідно до ст. 49 ГПК України стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(м. Львів, вул. Золота, 42 Код ЄДРПОУ 03349039) на користь Присліпської сільської ради (Львівська область, Турківський район, с. Присліп Код ЄДРПОУ 22417551) судовий збір по розгляду апеляційної скарги в сумі 1 373,47 грн.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи № 5015/7214/11 повернути в господарський суд Львівської області, зобов'язавши видати наказ.

Повний текст постанови складено 13.04.2012 р.

Головуючий-суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.