cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.12 Справа № 5008/1316/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
при секретарі судового засідання Федечко Р.І.
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна", м. Київ б/н від 10.01.2012 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011 року
у справі № 5008/1316/2011
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна", м. Київ
до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю іноземного підприємства "Біо-Вет-Фарма" с. Велика Добронь, Ужгородський район, Закарпатська область
про стягнення солідарно суми 120 372,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області віл 17.11.2011 року у справі № 5008/1316/2011 (суддя Васьковський О.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Україна"(надалі -ТОВ "КСК Україна") задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна"(надалі - ТОВ "Агровет Трейд Україна") на користь ТОВ "КСК Україна" 120 372,98 грн. заборгованості та відшкодовано судові витрати, в задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивне тим, що на виконання умов Договору поставки №06/10 від 06.10.2010р. укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, на підставі специфікацій та видаткових накладних ТОВ "КСК Україна" поставив ТОВ "Агровет Трейд Україна" продукцію на загальну суму 832 038,10 грн. Відповідач-1 оплатив товар частково на суму 711 665,12 грн., внаслідок чого в нього перед Позивачем утворилася заборгованість в сумі 120 372,98 грн. Докази, що підтверджують належне виконання Відповідачем-1 свого зобов'язання щодо оплати поставленої продукції в повному обсязі в матеріалах справи відсутні. Виконання зобов'язань Відповідачем-1 за договором забезпечено Договором поруки від 06.10.2010р., який укладений між ТОВ "КСК Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю іноземним підприємством "Біо-Вет-Фарма"(надалі ТОВ ІП "Біо-Вет-Фарма", Відповідач-2), відповідно до умов якого Відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед Позивачем за виконання всіх зобов'язань, що виникнуть із основного договору. Оскільки, договір поруки від 06.10.2010р. припинив свою дію 31.12.2010р., то місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про солідарне стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 суми 120 372,98 грн. підлягає задоволенню частково, лише в частині вимог до Відповідача-1.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Відповідач-1 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна" звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, без номера від 10.01.2012р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011р.. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що він на підставі ч. 2 ст. 692 ЦК України та пп. 4.4. Договору, має право оплатити товар з відстрочкою або до повного розрахунку зі своїми клієнтами. Крім цього, зазначає, що видаткова накладна № 4(5а) від 09.11.2011р. на загальну суму 6 578 грн. не містить підпису повноважної особи Відповідача-1, а тому не може розцінюватися як належний доказ заборгованості ТОВ "Агровет Трейд Україна" перед ТОВ "КСК Україна" на вказану суму.
Позивач вимоги ухвали суду від 23.01.2012 року в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав, однак його представник в судовому засіданні 22.02.2012р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011р. по справі № 5008/1316/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач-2 -ТОВ ІП "Біо-Вет-Фарма" своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. та від 21.03.2012р.
В дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р, про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї ухвали та поштове повідомлення № 06008090. Тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представника Позивача дані ним в попередньому судовому засіданні, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011 року у справі № 5008/1316/2011 -залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що 06 жовтня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСК Україна"(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна" (покупець) укладено Договір поставки № 06/10, відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник доручив, а покупець взяв на себе зобов'язання по розповсюдженню і продажу преміксів та концентратів для тваринництва та птахівництва за цінами передбаченими в специфікації(додаток № 1).
Пунктами 1.2.-1.3. Договору передбачено, що поставка продукції проводиться за попередніми заявками покупця в яких вказано кількість і асортимент продукції (а.с.12).
Передача продукції здійснюється по накладних. Покупець зобов'язується приймати продукцію і оплачувати її в порядку та в строки, передбачені цим Договором(п.1.4. Договору).
На виконання умов вище вказаного Договору Позивач на підставі специфікацій № 1 від 11.10.2010р., № 2 від 13.10.2010 р., № 3 від 14.10.2010р., № 4 від 09.11.2010р., № 5 від 12.11.2010р., № 6 від 26.11.2010р., № 7 від 29.11.2010р., №8 від 03.02.2011р., № 9 від 22.02.2011р., № 10 від 28.03.2011р., № 11 від 24.05.2011р. та видаткових накладних № 1 від 11.10.2010р., № 2 від 13.10.2010р., № 3 від 14.10.2010р., № 4 від 09.11.2010р., № 4(5а) від 09.11.2010р., № 10 від 26.11.2010р., № 11 від 28.11.2010р., № 4 від 02.02.2011р., № 14 від 22.02.2011р., № 20 від 28.03.2011р., № 36 від 25.05.2011р. поставив Відповідачу-1 продукцію на загальну суму 832 038,10 грн., яку останній прийняв без жодних зауважень та заперечень(а.с. 18-39).
Пунктом 4.4. Договору поставки передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем на умовах 100% оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або іншим передбаченим законом способом за домовленістю сторін. Покупець по договору має можливість оплати за товар із відстрочкою платежу до 40 днів або до повного розрахунку зі своїми клієнтами.
Поставлену Позивачем продукцію Відповідач-1 оплатив частково на суму 711 665,12 грн., внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 120 372,98 грн., яка підтверджується матеріалами справи та не спростована Відповідачем-1 належними і допустимими доказами.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за даним договором, між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСК Україна"(Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо-Вет-Фарма" було укладено Договір поруки від 06.10.2010р., відповідно до якого Відповідач-2 виступив майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "Агровет Трейд Україна" за Договором поставки № 06/10 та взяв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником його зобов'язань. При цьому сторони обумовили, що у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право протягом 10 днів, але в будь -якому випадку не пізніше 31.12.2010р. звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя. У випадку якщо така вимога у встановлений даним пунктом строк не буде пред'явлена, порука вважатиметься припиненою (п. 4.1 Договору поруки). Крім того, строк дії Договору поруки відповідно до п. 6.1 його сторони визначили до 31.12.2010р. (а.с. 16-17).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частини 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачють, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У ч. 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор -ТОВ "КСК Україна" не подав суду належних доказів виконання п. 4.1. договору поруки від 06.10.2010 року та пред'явлення вимоги до поручителя про виконання зобов'язань.
У відповідності до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Як вбачається з п.6.1. Договору поруки термін його дії визначено до 31.12.2010р., за таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до Відповідача-2.
Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Докази, що підтверджують виконання Відповідачем-1 зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав Кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем-1 в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача-1 120 372,98 грн. грн. боргу за поставлений товар згідно Договору поставки № 06/10.
Крім цього зазначає, що посилання скаржника на ту обставину, що строк оплати за поставлений йому товар може бути розстрочений або відтермінований до повного розрахунку з його клієнтами не можна вважати доказом визначення строку згідно діючого законодавства з урахуванням слідуючого: оскільки, перша частина п. 4.4 Договору поставки передбачає 100% оплату шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а друга частина, якою передбачено можливість оплати за товар із відстрочкою або до повного розрахунку зі своїми клієнтами є зобов'язанням під умовою. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане, а якщо в договорі вказується подія, яка може настати, а може і ні, то настання такої події буде не стільки терміном виконання, скільки умовою виникнення зобов'язання в цілому. Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перевіривши покликання скаржника про те, що видаткова накладна № 4(5а) від 09.11.2011р. на загальну суму 6 578 грн. не містить підпису повноважної особи Відповідача-1, судова колегія зазначає, що на вказаній видатковій накладній (а.с. 33) міститься відтиск печатки ТОВ "Агровет Трейд Україна", а факт отримання товару по цій накладній не оспорюється та визнається скаржником.
Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2011 р. у справі № 5008/1316/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Трейд Україна", м. Київ б/н від 10.01.2012 р. - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І..
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.
повний текст постанови складно та підписано 13.04.2012р.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23541013 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Мельник Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні