cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3913/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"14" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді -Гром Л.М.;
суддів - Денісова А.О.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання - Губі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
В березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005382303/2 від 27 січня 2010 року про сплату 928927,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій 772447,00 грн. (загальна сума 1 701 374,00 грн.) та № 0005392303/2 від 27 січня 2010 року про сплату 700912,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій 350456,00 грн. (загальна сума 1 051 368,00 грн.)
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2011 р. позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт від 23 липня 2009 року № 1329/23-03/30603588, яким встановлено порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет», зокрема:
- пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0005382303/0 від 14 серпня 2009 року про сплату 928927,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій 772447,00 грн. (загальна сума 1701374,00 грн.) та № 0005392303/0 від 14 серпня 2009 року про сплату 700912,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій 350456,00 грн. (загальна сума 1114265,00 грн.).
Позивачем, в порядку, передбаченому Законом № 2181, було оскаржено вищезазначені податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва та до Державної податкової адміністрації в місті Києві.
Рішенням ДПІ про результати розгляду первинної скарги № 7258/10/25-026 від 23 жовтня 2009 року частково задоволено скаргу ТОВ «Дабл-Ю Нет»: залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року № 005382303/0, скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року № 0005392303/0 у частині 41931 грн. донарахованого податку на додану вартість та 20 966 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.
Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві про результати розгляду скарги № 22/10/25-114 від 11 січня 2010 року скаргу ТОВ «Дабл-Ю Нет»залишено без задоволення: залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 14 серпня 2009 року № 0005382303/0 про сплату 928927,00 грн. податку на прибуток та 772447,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 14 серпня 2009 року № 0005392303/0 з врахуванням рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11 січня 2010 року № 2/10/25-026 про внесення змін до рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23 жовтня 2009 року № 7258/10/25-026 про результати розгляду первинної скарги.
27 січня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0005382303/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток/доходи/приватних підприємств»в загальному розмірі 1701374 грн. (за основним платежем -928927 грн., штрафні (фінансові санкції -772447 грн.), а також податкове повідомлення-рішення № 0005392303/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в загальному розмірі 1051368 грн. (за основним платежем -700912 грн., штрафні (фінансові) санкції -350456 грн.)
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами, а отримані в результаті їх здійснення послуги використовувались позивачем в його подальшій господарській діяльності.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Як встановлено Відповідачем в ході проведення перевірки, ТОВ «Дабл-Ю Нет»у періоді, який перевірявся (з 1 липня 2006 року по 31 березня 2009 року) здійснювало операції з реалізації інтернет-послуг, придбання послуг інтернет у постачальників для подальшої реалізації, телекомунікаційні послуги для подальшої реалізації, рекламні послуги, послуги оренди нежитлових приміщень та комунальних послуг, придбання сервісних послуг та обладнання (МШП) для виконання сервісних послуг, інформаційні послуги, придбання основних засобів та інші.
Так, між ТОВ «Дабл-Ю Нет»та СП ТОВ «Метроком Ел.Ел.Си.»було укладено Договір від 1 червня 2008 року № ДК-01-06.08 на надання телекомунікаційних послуг.
В акті перевірки вказано, що отримання телекомунікаційних послуг підтверджено податковими накладними, в яких зазначено надання телекомунікаційних послуг, але не зазначено перелік наданих телекомунікаційних послуг.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Згідно п.п. 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що отримання телекомунікаційних послуг згідно Договору від 1 червня 2008 року № ДК-01-06.08 підтверджено податковими накладними та актами виконаних робіт. Зазначені податкові накладні та акти виконаних робіт є належним чином оформленими, а тому судова колегія вважає помилковим твердження відповідача про не підтвердження права на податковий кредит.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вже зазначалось вище, отримання позивачем телекомунікаційних послуг було підтверджено належним чином оформленими податковими накладними та актами виконаних робіт, при цьому, як вбачається із вказаних вище норм, законодавством не встановлено окремого переліку документів для підтвердження витрат на телекомунікаційні послуги.
За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет»вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є такими, що підтверджуються фактичними обставинами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Стосовно податку на прибуток підприємств, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Дабл-Ю Нет»(Споживач) в особі директора Павлової Євгенії Валентинівни та ПП «Фішкаріш»(Виконавець) в особі директора Каменчук Людмили Василівни було укладено Договір від 4 лютого 2008 року № 0204/1 на надання телекомунікаційних послуг доступу до глобальної мережі Інтернет.
Отримання вищевказаних послуг було підтверджено актами виконаних робіт надання (послуг) згідно переліку, наведеного в таблиці (аркуші справи 32,33). Розрахунки між суб'єктами господарювання за наведені послуги проводилися у безготівковій формі.
Як зазначено в акті перевірки, в провадженні СВ Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 55-2616, порушена за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, за фактом фіктивного підприємництва ПП «Фішкаріш»(код ЄДРПОУ 35223905). Досудовим слідством встановлено, що згідно установчих та реєстраційних документів засновником та головним бухгалтером підприємства є громадянка ОСОБА_6 та керівником підприємства є громадянка ОСОБА_5, які за винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, зареєстрували в ДПІ у Шевченківського р-ну міста Києва ПП «Фішкаріш», всі реєстраційні та установчі документи були передані невідомим особам. З моменту реєстрації ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діяльністю підприємства не займалися, фінансово-господарських та звітних документів ПП «Фішкаріш»не підписували.
В той же час, матеріали справи містять постанову від 05.08.2009 року винесену старшим слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дуда В.Я. про закриття кримінальної справи.
У вказаній постанові зазначено, що у матеріалах кримінальної справи відсутні прямі докази, які вказують на те, що ПП «Фішкаріш»створено саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дабл-Ю Нет»за рішенням НКРЗ від 28.09.2006 року № 384, внесено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні податкова накладна, акти виконаних робіт, розрахункові документи, що свідчить про реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видані позивачу податкові накладні контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість, а також надані докази подальшої реалізації отриманих послуг.
За таких обставин, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет»пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»-задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»задовольнити повністю.
Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005382303/2 від 27 січня 2010 року та № 0005392303/2 від 27 січня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Денісов А.О.
Міщук М.С.
Постанова складена у повному обсязі 19.03.2012 року.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23543688 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Гром Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні