Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-3913/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/24182/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О. секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача не з'явився

представник відповідача Гаврилюк М. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет" (далі - ТОВ "Дабл-Ю Нет") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Дабл-Ю Нет" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Дабл-Ю Нет" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2011 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Дабл-Ю Нет" задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2011 року.

ТОВ "Дабл-Ю Нет" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами, однак суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що господарські операції мали реальний характер.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Дабл-Ю Нет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 31 березня 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 23 липня 2009 року № 1329/23-03/30603588.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1 ст. 5 , п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 , п.п 7.4 ст. 7 , п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0005382303/0 від 14 серпня 2009 року про сплату 928927,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій 772447,00 грн. та №0005392303/0 від 14 серпня 2009 року про сплату 700912,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій 350456,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження скаргу позивача задоволено частково, а саме залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року №005382303/0, а податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року №0005392303/0 скасовано у частині 41931, 00 грн. донарахованого податку на додану вартість та 20966, 00 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Щодо порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет» вимог передбачених п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 , п. 7.4 ст. 7 , п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Між ТОВ «Дабл-Ю Нет» та СП ТОВ «Метроком Ел.Ел.Си.» було укладено договір від 01 червня 2008 року №ДК-01-06.08 на надання телекомунікаційних послуг. В акті перевірки вказано, що отримання телекомунікаційних послуг підтверджено податковими накладними, в яких зазначено надання телекомунікаційних послуг, але не зазначено перелік наданих телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону , то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом апеляційної інстанції встановлено отримання телекомунікаційних послуг згідно договору від 1 червня 2008 року №ДК-01-06.08. Зазначене отримання послуг підтверджено податковими накладними та актами виконаних робіт. Первинні документи по зазначеному договору відповідають вимогам передбачених законодавством України.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет» вимог передбачених п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 , п. 7.4 ст. 7 , п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Щодо порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет» п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1 ст. 5 , п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що отримання позивачем телекомунікаційних послуг було підтверджено належним чином оформленими податковими накладними та актами виконаних робіт, при цьому, як вбачається із вказаних вище норм, законодавством не встановлено окремого переліку документів для підтвердження витрат на телекомунікаційні послуги.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Дабл-Ю Нет» (Споживач) в особі директора Павлової Євгенії Валентинівни та ПП «Фішкаріш» (Виконавець) в особі директора Каменчук Людмили Василівни було укладено Договір від 4 лютого 2008 року №0204/1 на надання телекомунікаційних послуг доступу до глобальної мережі Інтернет. Отримання вищевказаних послуг було підтверджено актами виконаних робіт надання (послуг) згідно переліку. Розрахунки між суб'єктами господарювання за наведені послуги проводилися у безготівковій формі. Крім того, ТОВ «Дабл-Ю Нет» за рішенням НКРЗ від 28.09.2006 року №384, внесено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що в матеріалах справи наявні податкова накладна, акти виконаних робіт, розрахункові документи, що свідчить про реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видані позивачу податкові накладні контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість, а також надані докази подальшої реалізації отриманих послуг.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність порушення ТОВ «Дабл-Ю Нет» п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1 ст. 5 , п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Дабл-Ю Нет" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров