Ухвала

від 17.04.2012 по справі 16/8/2011/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"17" квітня 2012 р. Справа № 16/8/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаріцької А.О., суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач), Міщенка П.К., перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2012 року, та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15 грудня 2011 року, за скаргою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", на дії Вишенського Відділу Державної виконавчої служби Вінницького міжрайонного управління юстиції, у справі№ 16/8/2011/5003, за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Київ), в особі Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (м. Вінниця), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарнет" (м. Вінниця), про стягнення 28 644,29 доларів США заборгованості за Кредитним договором № 394 від 25.05.2006 року, - в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.06.2011 року у справі № 16/8/2011/5003 позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (далі за текстом -ПАТ "ВТБ Банк") задоволено; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарнет" (далі за ТзОВ "Гарнет") 27 439,05 доларів США -заборгованості за кредитом, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1 156,48 доларів США, 3% річних у розмірі 48,76 доларів США, пеню в розмірі 574,23 грн. 00 коп., 102 грн. 00 коп. -в якості відшкодування державного мита та 236 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.11.2011 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Вінницької області зі Скаргою на дії Вишенського Відділу Державної виконавчої служби Вінницького міжрайонного управління юстиції (далі за текстом -Вишенський ВДВС), у якій позивач просив скасувати накладений арешт на вантажний самоскид КАМАЗ 55111, 2006 р.в., шасі (кузов, рама, коляска): ХТС 55111С62268405, ДНЗ: АВ 1826 АІ, що належить ТзОВ "Гарнет" (підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 568791, виданим Вінницьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 19.07.2006 року).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.12.2011 року у справі № 16/8/2011/5003 (суддя -Нешик О.С.) скаргу ПАТ "ВТБ Банк" відхилено.

Постановою апеляційного господарського суду від 06.02.2012 року у справі № 16/8/2011/5003 (головуючий суддя -Дужич С.П., судді: Юрчук М.І., Василишин А.Р.) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.12.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" -без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.12.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 року у справі № 16/8/2011/5003 скасувати повністю, прийняти нове судове рішення, яким скасувати накладений арешт на вантажний самоскид КАМАЗ 55111, 2006 р.в., шасі (кузов, рама, коляска): ХТС 55111С62268405, ДНЗ: АВ 1826 АІ, що належить ТзОВ "Гарнет" (підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 568791, виданим Вінницьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 19.07.2006 року).

Розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Норми Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року, визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Таким чином, при зверненні із касаційною скаргою у господарській справі після набрання чинності Законом України "Про судовий збір", заявнику слід керуватись положеннями цього Закону щодо порядку та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у господарській справі.

При цьому, за приписами п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року, встановлені ст. 4 названого Закону ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього -подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 8) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме -0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідне положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких приймаються відповідні ухвали (наведене узгоджується і з приписами п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року).

Однак, заявником, в порушення вказаних вище норм законодавства, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (що підтверджується, зокрема, переліком додатків до касаційної скарги).

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про недотримання ПАТ "ВТБ Банк", при поданні касаційної скарги, приписів ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що, за приписами ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4) ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в особі Відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2012 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15 грудня 2011 року у справі № 16/8/2011/5003 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.О. Заріцька

судді: В.Ю. Поліщук

П.К. Міщенко