Рішення

від 20.04.2012 по справі 41/12-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.12р. Справа № 41/12-09

За позовом Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна", м. Київ

до Приватного підприємства "Дніпровська Пивна Гільдія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 133 221, 91 грн.

За зустрічним позовом Приватного підприємства "Дніпровська Пивна Гільдія", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна", м. Київ

про визнання договору недійсним

Головуючий колегії Соловйова А.Є

Судді : Красота О.І., Суховаров А.В.

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 7-С від 20.12.11р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 01.03.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «САН ІнБев Україна» (м. Київ) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Дніпровська Пивна Гільдія»(м. Дніпропетровськ) про стягнення 2 133 221,91 грн., з яких 1 804 882,71 грн. -заборгованості, 328 339,20 грн. -штрафу за договором дистрибуції №4/08 від 01.01.2008.

Розпорядженням в.о. голови суду від 25.01.2012 розгляд справи призначено колегіально в складі трьох суддів: головуючий суддя - Єременко А.В., суддів: Красоти О.І. та Суховарова А.В.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2012 № 1085 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Єременко А.В. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого визначено головуючого суддю та справу № 41/12-09 передано для розгляду судді Соловйовій А.Є.

За вказаних обставин, справа розглядалась колегіально в складі трьох суддів: головуючий суддя - Соловйова А.Є., суддів: Красоти О.І. та Суховарова А.В.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків повернення тари та оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір дистрибуції №4/08 від 01.01.2008 з додатками №№1-8, товарно-транспортні накладні за період з 25.01.2008 по 18.09.2008, повідомлення про припинення дії договору вих. №287/10 від 26.09.2008, вимогу про сплату боргу вих. №744 від 04.11.2008

Позивач керуючись п.п. 9.3., 10.4., 11.9 названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 1 804 882,71 грн., штраф у сумі 328 339,20 грн.

Додатково позивач надав суду пояснення вих. №290 від 29.062011, №297 від 13.07.2011, №42 від 20.02.2012, №57 від 05.03.2012, №ЮВ-95 від 29.03.2012, №77 від 03.04.2012, №89 від 10.04.2012.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Надав суду відзив на позовну заяву вих. б/н від 16.12.2008, доповнення до відзиву вих. б/н від 09.01.2009, відзив на позовну заяву вих. б/н від 14.07.2011, пояснення у справі вих. б/н від 21.02.0212, пояснення у справі вих. б/н від 02.04.2012, пояснення у справі вих. б/н від 11.04.2012. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність вини в своїх діях, оскільки не отримував повідомлення про припинення дії договору, та відповідно у відповідача не виникло обов'язку з повернення всієї зворотної тари; стверджує, що позивачем не вірно визначено вартість тари, що застосовувалась ним під час здійснення розрахунку заборгованості, що відповідач повернув позивачу весь обсяг поворотної тари, вимоги позивача про сплату суму боргу та штрафу у повному обсязі є безпідставними, оскільки не відповідають ч.1 ст. 232 Господарського кодексу України, тара (як товар) фактично не була передана відповідачу оскільки йому не були надані податкові накладні. Крім того, відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості перед позивачем за поставлений товар є невірним, оскільки відповідачем здійснювалась оплата поставленого товару на суму 30 000,00 грн.

11.03.2009 Приватне підприємство «Дніпровська Пивна Гільдія» звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» про визнання недійсним договору дистрибуції №4/08 від 01.01.2008.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2009 зустрічний позов прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на відсутність повноважень у генерального директора ВАТ «САН ІнБев Україна» ОСОБА_4 на підписання спірного договору, вважає, що договір підписано невстановленою особою.

Позивач заперечує щодо визнання недійсним договору дистрибуції №4/08 від 01.01.2008, надав відзив на зустрічний позов вих. №87 від 10.04.2012, в якому вважає його безпідставним в зв'язку з тим, що право генерального директора на підписання договору дистрибуції №4/08 від 01.01.2008 передбачено статутом ВАТ «САН ІнБев Україна», вважає, що відповідач не має матеріального права заперечувати дійсність Договору з підстав підписання його тією чи іншою посадовою особою ВАТ «САН ІнБев Україна».

21.02.2012 відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування звукозапису під час розгляду справи, яке відповідно до ч.6 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України було задоволено судом. На підставі клопотання відповідача здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач 27.12.2010 звернувся до суду з Заявою про здійснення заміни сторони її правонаступником (про здійснення процесуального правонаступництва) посилаючись на здійснення державної реєстрації внесення змін до установчих документів ВАТ «САН ІнБев Україна», які полягали у зміні найменування Відкрите акціонерне товариство «САН ІнБев Україна»на Публічне акціонерне товариство «САН ІнБев Україна».

В судовому засіданні 04.04.2012 суд розглянув заяву про здійснення заміни сторони її правонаступником та залишив її без задоволення, оскільки сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Приведення діяльності у відповідності із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням (п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства»). Суд ухвалив здійснити заміну найменування позивача з Відкрите акціонерне товариство «САН ІнБев Україна»на Публічне акціонерне товариство «САН ІнБев Україна».

В судових засіданнях оголошувалась перерва з 30.03.2012 до 04.04.2012, з 04.04.2012 до 11.04.2012, з 11.04.2012 до 18.04.2012.

В судовому засіданні 18.04.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 Відкрите акціонерне товариство «САН ІнБев Україна»(Компанія, позивач) та Приватне підприємство «Дніпровська Пивна Гільдія»(Дистриб'ютор, відповідач) уклали договір дистрибуції №4/08 (надалі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати відповідачу у власність та/або на зберігання Товар, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а відповідач зобов'язався приймати Товар, оплачувати його вартість, повертати (у випадках, передбачених цим договором -придбавати) Тару, в терміни та на умовах, передбачених цим Договором.

Сторони погодили, що Товар -це пиво, слабоалкогольні напої, безалкогольні та енергетичні напої, вода, а також тара за відповідних умов, передбачених п.10.1. цього Договору (п.1.1. Договору). Тарою є склопляшки -тип BNR 173Г-КП2-500, ТУ У 64.00 333 888.001-95; без щербин, технічного запаху, сторонніх включень, в чистому вигляді; ящики -поліетиленові ящики № 5 ДСТ 1016-92 -в чистому стані без пошкоджень; палети -1200х1000 мм ГОСТ 9557-87 (палети транспортні для харчових продуктів та скляної тари); КЕГи ємкістю 50, 30 та 20 л -в робочому стані (без дефектів, пошкоджень, у чистому вигляді) з логотипом завода-виробника товару, який передано за цим договором або без жодного логотипу, але з фітінгом, що використовується Компанією (фітінг тип RS-SR DIN-KEГ 50л, фітінг тип RS-SR- DIN-KEГ 30л, фітінг тип RS-AR-КЕГ 20л); вуглекислотні балони 5, 7, 10 кг, укомплектовані запобіжними кільцями (п.1.6. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору товар за цим Договором поставляється за вільними відпускними цінами, зазначеними у прайс-листі Компанії, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 2). Ціна на товар кожної окремої партії узгоджується сторонами шляхом оформлення замовлення згідно прайс-листами Компанії, що є чинними на дату формування такого замовлення. Для формування замовлення Дистриб'ютор має право ознайомитись з чинними прайс-листами Компанії (п.6.4. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що кількість та асортимент кожної партії товару, визначається згідно з Замовленням та визначається в рахунках фактурах та товарно-супровідних документах на таку партію товару.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в гривнях. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється Дистриб'ютором шляхом попередньої 100% оплати її вартості, яка має бути зарахована на поточний рахунок Компанії не пізніше дня відвантаження такої партії товару (п.9.1., 9.2. Договору).

Згідно з п.9.3. Договору, за рішенням Компанії поставка партії Товару може бути здійснена й до моменту надходження передплати від Дистриб'ютора. В цьому випадку умови оплати та гранична дата оплати вартості Товару зазначаються у відповідному рахунку-фактурі та товарно-транспортній накладній Компанії.

Виходячи за наданих позивачем Договору, товарно-транспортних накладних №1000489516 від 06.09.2008, №1000492210 від 10.09.2008, №1000496718 від 15.09.2008, №1000501114 від 18.09.2008, позивач поставив відповідачу товар (пиво) загальною вартістю 185 875,44 грн. з ПДВ, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями зазначених товарно-транспортних накладних та не заперечується сторонами. Проте в товарно-транспортних накладних, в порушення п.9.3. Договору не зазначені умови оплати та гранична дата оплати вартості товару.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сплативши 13 903,29 грн. Таким чином вартість неоплаченого товару (пива) складає 171 972,15 грн.

В той же час, позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за поставлений товар (пиво) у розмірі 163 186,71 грн.

В силу положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.11.2008 позивач направив на адресу відповідача Вимогу про сплату боргу (вих. №744 від 04.11.2008), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією №5923 від 05.11.2008.

За таких обставин, відповідач мав сплатити заборгованість за поставлений товар (пиво) в строк до 12.11.2008 включно.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості за поставлений товар у заявленому до стягнення розмірі відповідачем не надано, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлений товар (пиво) в розмірі 163 186,71 грн.

Посилання відповідача на той факт, що ним здійснювалась оплата поставленого товару на суму 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №200 від 01.09.2008 є необґрунтованим, оскільки як вбачається з наданого відповідачем платіжного доручення №200 від 01.09.2008, призначення платежу: «передплата за пиво кегове, зг. дог. №9/07 від 01.01.2007 р. в т.ч. ПДВ 5000,00». В той же час, підставою виникнення спору є договір №4/08 від 01.01.2008.

Умовами Договору (п.10.1.) передбачено, що тара, визначена в п.1.6 цього Договору, є зворотною. Заставна вартість тари встановлюється Компанією на момент відвантаження товару та обов'язково зазначається в товарно-транспортній накладній. Компанія в односторонньому порядку має право змінювати перелік заставної тари на заставну вартість тари, повідомивши про це Дистриб'ютора за 5 календарних днів.

Відповідно до п. 10.2 Договору Дистриб'ютор зобов'язаний повернути 100% тари.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що для повернення тари в першу чергу використовуються зворотні рейси автомашин, які доставили товар центрозавозом. У разі, якщо Дистриб'ютор не повернув тару зворотнім рейсом, він зобов'язаний зробити відмітку про це в товарно-транспортній накладній, завірити таку відмітку підписом та печаткою. В разі неповернення тари зворотнім рейсом Дистриб'ютор повертає тару Компанії за власний рахунок і власним транспортом.

За змістом п.10.4. Договору, у випадку неповернення будь-якого виду тари за десять календарних днів до дати припинення дії цього договору, така тара стає товаром, та вважається проданою Дистриб'ютору за ціною визначеною в п.6.5 Договору, та переданою на підставі товарно-транспортних накладних, оформлених при отриманні товару. Строк оплати такої тари настає за десять календарних днів до дати припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 6.5 Договору вартість тари у випадку, коли за умовами цього договору така тара є товаром, узгоджена сторонами та наведена в Додатку № 5 до цього договору, який після його підписання стає невід'ємною частиною цього договору.

Додатком №5 до Договору сторони погодили вартість тари, зокрема: піддон дерев'яний (1200х1000 мм ГОСТ 9557-87) -60,00 грн. з ПДВ, кега 50 л (фітинг тип RS-SR DIN) -720,00 грн. з ПДВ, кега 30 л (фітинг тип RS-SR DIN) -600,00 грн. з ПДВ, кега 20 л (фітинг тип RS-AS) -600,00 грн. з ПДВ, балон (5л, 7л, 10л) -276,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 16.2.2. Договору встановлено, що дія договору може бути припинена достроково в односторонньому порядку на вимогу Компанії шляхом відправлення Дистриб'ютору повідомлення про припинення дії цього договору за двадцять календарних днів до дати такого припинення (п. 16.2.2 Договору).

Умовами Договору (п.16.3.) сторони передбачили, що відправлення повідомлення у відповідності до п.п.16.1 та 16.2.2. цього Договору є скасувальною умовою цього Договору за винятком обов'язків Дистриб'ютора щодо оплати товару та тари, визнаної товаром відповідно до 10.5. цього Договору, повернення зворотної тари та сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вих. №287/10 від 26.09.2008) про припинення дії Договору з 19.10.2008 та про повернення за власний рахунок та власним транспортом всієї неповернутої тари не пізніше, ніж за 10 днів до зазначеної в цьому повідомленні дати припинення дії цього Договору. Направлення зазначеного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією №6811 від 26.09.2008. Таким чином, дія Договору була припинена достроково в односторонньому порядку на вимогу позивача з 19.10.2008, згідно з п.16.2.2. Договор.

Як вбачається з наданих позивачем Договору, товарно-транспортних накладних за період з 25.01.2008 по 18.09.2008 та , позивач передав відповідачу тару: кег DIN SANKEY STST, 50л у кількості 5 169 шт., кег DIN SANKEY STST 30л у кількості 9 432 шт., кег CBW ALUMASK 20л у кількості 338 шт., піддон дерев'яний Р20 3В 1000х1200 у кількості 2 781 шт.

В той же час за розрахунком позивача, відповідач повернув тару частково, а саме: кег DIN SANKEY STST, 50л у кількості 5 169 шт., кег DIN SANKEY STST 30л у кількості 4 425 шт., кег CBW ALUMASK 20л у кількості 253 шт., піддон дерев'яний Р20 3В 1000х1200 у кількості 1 968 шт.

Таким чином, кількість неповернутої тари складає: кег DIN SANKEY STST, 50л у кількості 7 778 шт., кег DIN SANKEY STST 30л у кількості 5007 шт., кег CBW ALUMASK 20л у кількості 85 шт., піддон дерев'яний Р20 3В 1000х1200 у кількості 813 шт.

Відповідач у визначений в повідомленні та Договорі строк, тару не повернув, а отже, відповідно до п.10.4. Договору тара стала товаром, та вважається проданою відповідачу за ціною визначеною в п.6.5 Договору, та переданою на підставі товарно-транспортних накладних, оформлених при отриманні товару. Строк оплати такої тари настав 09.10.2008 (за десять календарних днів до дати припинення дії Договору (19.10.2008)).

Позивачем заявлено до стягнення суму вартості неповернутої тари у кількості та вартістю: кег DIN SANKEY STST, 50л у кількості 1 270 шт. загальною вартістю 914 400,00 грн. з ПДВ, кег DIN SANKEY STST 30л у кількості 923 шт. загальною вартістю 553 800,00 грн. з ПДВ, кег CBW ALUMASK 20л у кількості 30 шт. загальною вартістю 18 000,00 грн. з ПДВ, піддон дерев'яний Р20 3В 1000х1200 у кількості 195 шт. загальною вартістю 11 700,00 грн. з ПДВ, 10-кілограмовий балон вуглекислотний у кількості 416 шт. загальною вартістю 114 816,00 грн. з ПДВ, 7-кілограмовий балон вуглекислотний у кількості 105 шт. загальною вартістю 28 980,00 грн. з ПДВ. Всього на суму 1 641 696,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, що стосується передачі позивачем відповідачу балонів вуглекислотних, підтверджено лише передачу балонів вуглекислотних 10-кілограмових у кількості 40 шт., що підтверджується товарно-транспортними накладними №1000300927 від 22.04.2008 та №343 від 24.05.2008.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості зі сплати вартості неповернутої тари в розмірі 1 508 940,00 грн., з яких: за кеги DIN SANKEY STST, 50л у кількості 1 270 шт. загальною вартістю 914 400,00 грн. з ПДВ, кеги DIN SANKEY STST 30л у кількості 923 шт. загальною вартістю 553 800,00 грн. з ПДВ, кеги CBW ALUMASK 20л у кількості 30 шт. загальною вартістю 18 000,00 грн. з ПДВ, піддони дерев'яні Р20 3В 1000х1200 у кількості 195 шт. загальною вартістю 11 700,00 грн. з ПДВ, 10-кілограмві балони вуглекислотний у кількості 40 шт. загальною вартістю 11 040,00 грн. з ПДВ.

Твердження відповідача про те, що оскільки він не отримував повідомлення про припинення дії договору, та відповідно у відповідача не виникло обов'язку з повернення всієї зворотної тари судом до уваги не приймається через те, що умовами Договору (п. 16.2.2.) встановлено право позивача в односторонньому порядку припинити дію договору шляхом відправлення відповідачу відповідного повідомлення (факт відправлення позивачем повідомлення підтверджено описом вкладення у цінний лист та квитанцією №6811 від 26.09.2008). Посилання відповідача на той факт, що позивачем не вірно визначено вартість тари, що застосовувалась ним під час здійснення розрахунку заборгованості є необґрунтованим, оскільки позивачем вірно визначено вартість неповернутої тари відповідно до п.п. 10.4., 6.5. Договору, додатку №5 до Договору. Також спростовується наданим позивачем розрахунком (пояснення вих. б\н від 04.04.2012) твердження відповідача, що він повернув позивачу весь обсяг поворотної тари, оскільки в розрахунку загальної кількості неповернутої тари позивачем були враховані накладні, на які посилається відповідач, як доказ повернення всього обсягу тари (накладні №123 віл 28.08.2008, №125 від 30.08.2008, №126 від 01.01.2008, №127 від 01.01.2008. №130 від 03.09.2008. №131 від 04.09.2008, №132 від 04.09.2008, №134 від 10.09.2008, №135 від 11.09.2008, №136 від 11.09.2008, №137 від 15.09.2008, №138 від 15.09.2008, №139 від 17.09.2008, №140 від 22.09.2008, №142 від 25.11.2008, №143 від 03.12.2008). Крім того, на думку відповідача тара (як товар) фактично не була передана відповідачу оскільки йому не були надані податкові накладні. Закон «Про податок на додану вартість»(що діяв на момент виникнення спірних відносин) до оподаткування зворотної (заставної) тари підходить по-особливому. Зокрема, п. 4.6 Закону встановлено, що «вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається». При цьому «у разі коли зворотна тара не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача». В той же час, виписувати податкову накладну позивачем не вимагалось. Це випливає з правила, встановленого пп. 7.2.3 Закону «Про податок на додану вартість»: податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Тож покупець тари (відповідач) повинен був скласти податкову накладну на себе, обидва примірники залишити собі і зареєструвати її у Реєстрі виданих податкових накладних. А нараховане податкове зобов'язання з ПДВ виходячи з ціни, за якою її отримано, -відобразити у рядку 1 декларації про ПДВ.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 11.9 Договору у разі порушення Дистриб'ютором п. 10.4 договору Дистриб'ютор сплачує Компанії штраф у розмірі 20% від ціни товару (тари), визначеної відповідно до п. 6.5 Договору.

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що підтверджують передачу відповідачу тари на загальну суму 1 508 940, 00 грн., позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у розмірі 301 788,00 грн.

Предметом зустрічного позову, який прийнятий судом для спільного розгляду з первісним є визнання недійсним договору дистрибуції №4/08 від 01.01.2008р.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Позивач за зустрічним позовом посилається на ті обставини, що генеральний директор Відкритого акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» ОСОБА_4, якою був підписаний договір дистрибуції №4/08 від 01.01.2008р., не мала повноважень на його підписання.

Між тим, з наданого до матеріалів справи статуту Відкритого акціонерного товариства «САН ІнБев Україна», зокрема підпункт з) пункту 9.5.10, вбачається, що до компетенції генерального директора відноситься, зокрема, прийняття рішення про укладання правочинів (угод, договорів, контрактів тощо) без обмеження їх суми та розміру, їх безпосереднє підписання. Крім того, довідкою серії АА №183517 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 02.06.2008 підтверджено, що керівником ВАТ "САН ІнБев Україна" є ОСОБА_4.

Виходячи з викладеного, зустрічні позовні вимоги заявлені неправомірно та задоволенню не підлягають.

Клопотання позивача за первісним позовом щодо вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна строна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте позивачем за первісним позовом не надано доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 ГПК України за первісним позовом слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам, судові витрати у справі за зустрічним позовом покладаються на приватне підприємство "Дніпровська Пивна Гільдія" - позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Дніпровська Пивна Гільдія» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 31793208) на користь Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В, код ЄДРПОУ 30965655) 1 672 126,71 грн. (Один мільйон шістсот сімдесят дві тисячі сто двадцять шість гривень 71 копійка) заборгованості (з яких 163 186,71 грн. -неоплаченого товару (пива), 1 508 940,00 грн. -повної вартості неповернутої тари), 301 788,00 грн. (триста одна тисяча сімсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок) штрафу, 19 732,30 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві гривні 30 копійок) - витрат по оплаті державного мита, 109,15 грн. (сто дев'ять гривень 15 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову -відмовити.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Дніпровська Пивна Гільдія» - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії А.Є. Соловйова

Суддя О.І. Красота

Суддя А.В. Суховаров

Повне рішення складено 20.04.2012