Постанова

від 08.11.2006 по справі 3/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 листопада 2006 р.                                                                              Справа № 3/180

За позовом Тячівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Тячів

до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області,             м. Ужгород   

про визнання протиправними рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10.03.2006 року за № 15 та припису про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги від 10.03.2006 року за № 12 та скасування їх,                  

Суддя  господарського суду –В.В. Мокану

Секретар судового засідання –Т.В.Гурзан  

представники:

Позивача –Пацкан В.П., начальник управління ветеринарної медицини в

                    Тячівському районі, довіреність № 64 від 20.09.2006 року    

Відповідача –

СУТЬ СПОРУ: Тячівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, м. Тячів заявлено позов до Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області, м. Ужгород про визнання протиправними рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10.03.2006 року за № 15 та припису про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги від 10.03.2006 року за № 12 та скасування їх.                  

В судових засіданнях 19.10.2006 року та 31.10.2006 року брали участь також представники відповідача –Глоба О.В., заступник начальника інспекції, довіреність № 03-05/495 від 07.09.2006 року та Пітух В.І., завідуючий сектором організаційно –аналітичної роботи, довіреність № 03-02/625 від 17.10.2006 року, оголошувались перерви відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано порушенням при здійсненні перевірки п.3.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, невідповідністю проведеного в акті перевірки перерахунку 1 людино-хвилини при визначенні тарифів за ветеринарні роботи і послуги „Механізму формування тарифів за  ветеринарні   роботи  і  послуги”,   затвердженому  наказом   Мінсільгосппроду  від

продовження постанови господарського суду      Закарпатської області від 08.11.2006 року у справі № 3/180

19.02.1996 року № 51, суперечність перерахунку вимогам ст. ст.13, 29 Бюджетного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про ветеринарну медицину”, постановам Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 року № 478 та від 17.05.2002 року № 659 та п.3 наказу Державного департаменту ветмедицини від 10.07.2001 року № 23.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових поясненнях. Зокрема, спростував твердження позивача про порушення інспекцією при винесенні рішення норм статтей 13 і 29 Бюджетного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про ветеринарну медицину”, наголосив на порушенні ветлікарнею Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51. Стверджує, що ветлікарнею всупереч зазначеному Механізму застосовувались тарифи з розрахунку 2-х ветпрацівників, хоча згідно штатного розпису Тячівської районної лікарні ДВМ за рахунок спеціального фонду бюджету утримувався один офіційний ветлікар з розрахунку 30% місячного посадового окладу 439 грн. 66 коп. Завищення вартості однієї людино-хвилини при формуванні тарифів за ветеринарні послуги призвело до одержання Тячівською райветлікарнею у період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року додаткової виручки на суму 32 011 грн. 22 коп.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін справи,

суд встановив:

Актом Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області від 03.03.2006 року оформлено результати перевірки дотримання порядку встановлення, формування та застосування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються Тячівською районною лікарнею державної ветеринарної медицини. Перевіркою встановлено, що всупереч вимогам наказу Мінсільгосппроду України від 19.02.1996 року № 51 „Про затвердження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги” при формуванні цін на ветеринарні платні послуги завищено розмір вартості 1 людино-хвилини, тобто в 2005 році при розрахунках застосовувалась вартість людино-хвилини 11,6 коп., замість економічно обґрунтованої плати 3,39 коп. В результаті виявленого порушення Тячівською районною лікарнею державної ветеринарної медицини за 2005 рік отримано додаткової виручки на загальну суму 32 011 грн. 22 коп.

По результатах перевірки заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10.03.2006 року             № 15, яким вирішено вилучити в Тячівської районної лікарні державної ветеринарної медицини 96 033 грн. економічних санкцій у доход державного бюджету України.

Приписом про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги від 10.03.2006 року № 12 Тячівську районну лікарню державної ветеринарної медицини зобов'язано з врахуванням результатів перевірки, привести у відповідність з вимогами чинного законодавства тарифи на платні послуги.

Аналізуючи законність оспорюваних у справі рішення і припису Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області суд констатує наступне.

продовження постанови господарського суду      Закарпатської області від 08.11.2006 року у справі № 3/180

За нормою ч. IV ст.26 Закону України „Про ветеринарну медицину” тарифи на ветеринарні послуги затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення.

Статтею 8 Закону України „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що крім встановлення державних фіксованих та регульованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін (тарифів) Урядом можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів. Таким методом є запровадження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51, зареєстрованого в Мінюсті України 10.04.1996 року за № 176/1201 (далі „Механізм”).

Зазначеним Механізмом передбачені наступні основні положення, які сторони спору трактують неоднозначно.

? Вартість одиниці часу визначається, виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера ветеринарної медицини, лаборанта, ветеринарного санітара, оператора. При індексації заробітної плати вартість збільшується на відповідний індекс.

? Заробітна плата осіб, що здійснюють конкретні ветеринарні роботи, визначається шляхом множення одиниці часу на норму часу, необхідну для виконання цих робіт.

? Заробітна плата включається в калькуляцію виконаних ветеринарних робіт і послуг повністю при умові, коли установи ветмедицини або введені одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів, частково –в частині, що фактично виплачується працівникам за рахунок виконаних робіт та наданих послуг.

Судом встановлено, що позивач при формуванні тарифів виходив з вартості людино-хвилини, визначеної виходячи із середньомісячного посадового окладу ветлікаря, ветфельдшера, лаборанта та ветсанітара.

Положення „Механізму” щодо повного включення в калькуляцію виконаних ветеринарних робіт і послуг заробітної плати за умови, якщо установа ветмедицини або введені одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів та часткового включення –в частині, що фактично виплачується працівникам за рахунок виконаних робіт та наданих послуг, позивачем при визначенні тарифу оцінювалося як таке, що втратило чинність з огляду на ст. 13 Бюджетного кодексу України, яка складовими частинами бюджету визначає загальний і спеціальний фонди та констатує недопустимість створення позабюджетних фондів бюджетними установами.

Проте, суд погоджується з твердженням відповідача, що з прийняттям Бюджетного кодексу України Законом № 2542-ІІІ від 21.06.2001 року позабюджетні кошти стали відноситись до спеціального фонду бюджету; що до спеціального фонду Тячівської ветлікарні відносяться спеціальні кошти –доходи, які вона отримує від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовується за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів та видатків установи.

Суд вважає правомірною позицію інспекції, що при визначенні вартості одиниці часу належало виходити з фактичного середньомісячного посадового окладу тих зазначених у „Механізмі” ветпрацівників, фінансування окладів яких здійснюється за рахунок спеціального фонду.

Перевіркою констатовано, що згідно штатного розпису Тячівської районної лікарні    державної    ветеринарної    медицини   за    рахунок   спеціального    фонду

продовження постанови господарського суду      Закарпатської області від 08.11.2006 року у справі № 3/180

утримувався один офіційний ветлікар з розрахунку 30% місячного посадового окладу, заробітну плату якого враховано відповідачем при визначенні економічно обґрунтованого розміру вартості 1 людино-хвилини.

Проте, „Механізмом” передбачено врахування при визначенні тарифу заробітної плати осіб, що здійснюють конкретні ветеринарні роботи. Визначення перевіркою тарифу виходячи з частини посадового окладу офіційного лікаря суперечить зазначеній нормі „Механізму”, оскільки офіційний лікар участі у наданні платних послуг не приймає. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про ветеринарну медицину” офіційний лікар –це лікар ветеринарної медицини, функціями якого за посадою в державному органі чи установі державної медицини є здійснення контролю та нагляду за додержанням ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством. Детально обов'язки та права офіційних лікарів ветеринарної медицини регламентовано Положенням про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженим наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 року № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2000 року за № 760/4981 з наступними змінами, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 23.06.2003 року № 51, зареєстрованими в Мінюсті України 08.07.2003 року за № 562/7883.

З огляду на викладене, суд констатує, що при здійсненні Державною інспекцією з контролю за цінами у Закарпатській області перевірки дотримання порядку встановлення формування та застосування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються Тячівською районною лікарнею державної ветеринарної медицини при визначенні розміру 1 людино-хвилини перевіркою всупереч діючому „Механізму” враховано зарплату офіційного лікаря, який фінансується із спецфонду з розрахунку 30% місячного посадового окладу, але не надає платних послуг.

Порушення норми „Механізму” при здійсненні перевірки мало наслідком необґрунтоване нарахування суми одержаної додаткової виручки і прийняття оспорюваних рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін і припису про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги.

З огляду на зазначене, оспорювані у справі рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10.03.2006 року              № 15 та припис про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги від 10.03.2006 року № 12 слід визнати протиправними та скасувати їх.

Керуючись Законом України „Про ціни і ціноутворення”, Законом України „Про ветеринарну медицину”, Бюджетним кодексом України, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51 „Про затвердження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги”, „Положенням про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження”, затвердженим наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 року № 45 з наступними змінами, ст. ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

продовження постанови господарського суду      Закарпатської області від 08.11.2006 року у справі № 3/180

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними прийняті Державною інспекцією з контролю за цінами у Закарпатській області (м. Ужгород) рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10.03.2006 року № 15 та припис про усунення порушень порядку формування тарифів на платні послуги від 10.03.2006 року № 12 та скасувати їх.

3. Стягнути з Державної інспекції з контролю за цінами у Закарпатській області,                м. Ужгород, пл. Народна, 4 (код ЄДРПОУ 02745477) на користь Тячівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Тячів, вул. Польова, 2                               (р/р 35216001001656 в УДК у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 00698839) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3 (Три гривні) грн. 40 коп.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ч. ч. 1 –3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                            В.В.Мокану