Рішення

від 11.04.2012 по справі 19/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/307 11.04.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південне»

до Закритого акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»

про зобов'язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-за дов. № б\н від 20.12.2011 р.

від відповідача: не з»явився

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південне»до Закритого акціонерного товариства "ЕКОСТАНДАРТ" про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору № 450230, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011р. було порушено провадження у справі № 19/307 та розгляд справи призначено на 25.01.2012р.

25.01.12 року слухання по справі не відбулось в зв"язку із знаходженням судді в іншому судовому процесі, розгляд справи призначено на 17.02.12 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.02.12 року в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 19.03.12 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року справу прийнято до провадження.

19.03.2012 року по справі оголошено перерву до 11.04.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені 11.04.2012 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 11.04.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.04.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

У судовому засіданні 11.04.2012 р, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2006 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південне»(далі -позивач), яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Торгово-виробниче підприємство «Південне» та Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», яке перейменовано -в Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»(далі -відповідач) було укладено договір № 450230 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору відповідач зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність позивачу теплову енергіє у вигляді гарячої води, а позивач зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів відповідачем, затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадку зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії, а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що всі розрахунки за договором виконуються на підставі розрахунків, які позивач отримує від відповідача, виключно у грошовій формі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2007 року (п. 10.1. договору). Згідно із п. 10.1 договору, договір вважається продовженим кожен наступний рік, якщо жодна із сторін договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач за період грудень 2008 -лютий 2009 неправомірно визначав вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662, 1663 від 27.11.2008, № 1780/1 від 25.12.2008, № 127, 128 від 05.02.2009, які були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008, № 65/2009 від 03.02.2009, № 76/2009 від 09.02.2009, у зв'язку із чим завищив вартість теплової енергії на 73 519,14 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно із наданим позивачем розрахунком, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм), Актів приймання передачі товарної продукції, за період з грудня 2008 по лютий 2009 відповідачем нарахована вартість теплової енергії на суму 121 503,16 грн. на підставі тарифів, встановлених, в тому числі - розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№1662,1663 від 27.11.2008, №1780/1 від 25.12.2008, №№127, 128 від 05.02.2009.

Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009р., №76/2009 від 09.02.2009 вищезазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

До 01.12.2008 тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження №86 від 31.01.2007р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 02.03.2009 з 10.02.2009 поновлено у дії розпорядження №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007, що, виходячи з кількості спожитої теплової енергії у вказаному періоді, становить 47 984,02 грн.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, судом відхиляються з вищенаведених підстав, та позиція щодо відсутності підстав для застосування при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009, №76/2009 від 09.02.2009 викладена і у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі №42/380.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Закрите Акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»(02660, м. Київ, Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Товариством з додатковою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південне» (02121, м. Київ, вул.. Вербицького, 18, код ЄДРПОУ 05383520) протягом грудня 2008 року -лютого 2009 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 450230 від 03.01.2006, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007, зменшивши її вартість на 73 519 (сімдесят три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн.. 14 коп..

3. Стягнути з Закритого Акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»(02660, м. Київ, Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південне»(02121, м. Київ, вул.. Вербицького, 18, код ЄДРПОУ 05383520) 941(дев'ятсот сорок одна) грн.. 00 коп. -судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата підписання повного тексту рішення: 12.04.2012 р.