Рішення

від 06.03.2012 по справі 18/1199/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 р. Справа № 18/1199/11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс", вул. Половка,68, м. Полтава, 36000

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Половчанський-2003", вул. Половка,68, м. Полтава, 36000

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн", юридична адреса: м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10; поштова адреса: вул. Визволення, 24, м. Полтава, 36009

про стягнення 36987,27 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.01.2011р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2011р. скасовані рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2011р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. по справі № 18/1199/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагосервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Половчанський-2003" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб'юшн" про стягнення 36987,27 грн. і справа передана на новий розгляд.

При здійсненні автоматичного розподілу справи № 18/1199/11 суддею по справі призначено суддю Тимошенко К.В.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.01.2012р. справу № 18/1199/11 прийнято на новий розгляд.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 36987,27 грн., з яких 28212,23 грн. - основного боргу за товар поставлений по договору поставки товарів № 655 від 22.05.2009р., 4994,62 грн. - пені, 2934,06 грн. - інфляційних, 846,62 грн. - річних.

Відповідачі відзиву на позов не надали, в засідання суду представники відповідачів не з'явилися. Копія ухвали від 21.02.2012р., надіслана відповідачу - ТОВ "Половчанський-2003", згідно поштового повідомлення вказаним відповідачем отримана (а.с. 156, т. 1), хоча згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказана юридична особа припинена.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції. Згідно відмітки на ухвалі суду від 21.02.2012р., господарським судом було надіслано сторонам по справі чотири примірники ухвали, два з яких були направлені на юридичну та поштову адреси відповідача ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн", а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Копія ухвали суду від 21.02.2012р., надіслана на поштову адресу відповідача - ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн", зазначену в матеріалах справи, повернулася до суду не врученою з відмітками пошти "организация выбыла".

До повноважень господарських судів не відноситься з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Юридична адреса відповідача ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн", зазначена в позовній заяві, відповідає місцезнаходженню відповідача зазначеному в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, відповідач - ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн" належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду оголошена вступна та резолютивна частини рішення згідно ст.85 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідачів 36987,27 грн., з яких 28212,23 грн. - основний борг за поставлений товар, 4994,62 грн. - пеня, 2934,06 грн. - інфляційні, 846,62 грн. - річні.

Вищий господарський суд України, скасовуючи попередні судові рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 05.12.2011р. зазначив, що при вирішенні спору господарські суди залишили поза увагою визначені укладеним між сторонами договором умови передачі (поставки) продавцем та прийняття товару покупцем, а також обставини щодо оплати товару відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки товарів № 655 від 22.05.09р. (далі - договір, копія договору - т. 1, а.с. 12). Відповідно до умов договору, продавець - ТОВ "ТД "Полагросервіс" зобов'язався передати у власність покупця - ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн" (далі - відповідач-2) товар в асортименті та кількості, визначених на умовах цього договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та виплатити за нього обумовлену вартість відповідно до цього договору. Найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру, ціна, сума та вартість товару попередньо узгоджуються сторонами та остаточно визначаються у видаткових накладних на товар, які є невід'ємними частинами цього договору (п. п. 1.1., 1.2. договору). Згідно п. 2.1.1. договору, продавець зобов'язаний передати товар відповідно до узгодженого замовлення.

Оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протязі 25 календарних днів з дати поставки товару по накладній (п. 3.1. договору в редакції протоколу розбіжностей).

Позивач у позові стверджує, що відповідно до умов договору він свої зобов'язання виконав в повному обсязі і на протязі травня 2009 - березня 2010 року здійснював поставки продукції згідно до видаткових накладних, зокрема:

- за накладною № 85374 від 12.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 4013,76 грн.;

- за накладною № 85910 від 22.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 7299,72 грн.;

- за накладною № 87473 від 24.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 6378,96 грн.;

- за накладною № 89722 від 09.03.2010 року поставлено продукції на загальну суму 16374,961 грн., (з урахуванням акту бою).

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач-2 вчасно за одержану продукцію не розрахувався, заборгованість погашалась частково, в зв'язку з цим за відповідачем-2 утворилася заборгованість за поставлений товар перед позивачем в сумі 28212,23 грн.

Ухвалами від 16.01.2012р., від 31.01.2012р. та від 21.02.2012р. суд зобов'язував позивача надати оригінали або належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви, крім наданих в оригіналі, копії узгоджених замовлень відповідно до п. 2.1.1. договору поставки, оригінали видаткових накладних, копії або оригінали довіреностей на отримання товару представником ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн", докази часткової оплати відповідачем - ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн" товару (банківські виписки, платіжні доручення, тощо), докладний та обґрунтований розрахунок стягуваної за позовом суми основного боргу з зазначенням та обґрунтуванням дати, до якої підлягала сплаті кожна сума боргу, що стягується за позовом, дати і суми фактичної оплати із зазначенням доказів оплати і т.д.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано оригінали договору поставки товарів № 655 від 12.05.2009р., протоколу розбіжностей до договору та накладних № 85374 від 12.02.2010р., № 87473 від 24.02.2010р., № 89722 від 09.03.2010р., № 86910 від 22.02.2010р. В письмовому поясненні від 06.03.2011р. представник позивача повідомив, що ТОВ "ТД "Полагросервіс" не надало суду оригінали довіреностей на отримання товару представником ТОВ "Еллада-Дистриб'юшн" у зв'язку з їх відсутністю у позивача, а також про відсутність у позивача інших доказів у справі, крім наданих.

Як зазначалось вище, згідно п.2.1.1 договору продавець зобов"язаний передати товар відповідно до узгодженого замовлення. Найменування (асортимент), кількість та ціна товару, що підлягає поставці, договором не визначена. Згідно п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру, ціна, сума та вартість товару попередньо узгоджується сторонами та остаточно визначаються у видаткових накладних на товар. В матеріалах справи відсутні передбачені договором узгоджені замовлення і на вимогу суду (ухвали від 16.01.2012р., 31.01.12р. та 31.02.2012р.) позивач копії узгоджених замовлень на надав, отже не довів, що поставка зазначеного у позовній заяві товару здійснювалась відповідно до умов договору № 655 від 22.05.2009р.

Відповідно до п. 3.6. договору, сторони визначили своїх повноважних представників: покупець для отримання товарів особу, що підписала товарну накладну на приймання-передачу товару, продавець для отримання коштів - особу, що має належним чином засвідчене посвідчення працівника фірми продавця.

Зазначений пункт договору не передбачає право (повноваження) осіб, які підписали товарну накладну, на узгодження найменування (асортименту), кількості та ціни продукції.

Згідно пунктів 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет та ціну. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції, а також вимоги до її якості. Ціна, згідно п.1 і п.2 ст.189 ГК, є формою грошового визначення вартості продукції, яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору.

Таким чином, умови про найменування, асортимент, кількість та ціну товару є істотними умовами договору, отже повинні узгоджуватись особами, уповноваженими на укладення договору.

Виходячи з викладеного, видаткові накладні не є доказами узгодження найменування, кількості та ціни товару і не замінюють передбачені договором узгоджені замовлення.

У позовній заяві позивач вказує про поставку товару на суму 4013 грн. 16 коп., 7299 грн. 72 коп., 6378 грн. 96 коп. та 16374 грн. 96 коп., що складає 34067 грн. 40 коп. При цьому просить стягнути 28212 грн. 23 коп. боргу. Обґрунтованого розрахунку стягуваної за позовом суми основного боргу позивач не надав, доказів часткової оплати товару відповідачем-2 не навів та не надав. Наявність такої оплати в сумі 423838 грн. 82 коп. зазначена позивачем в акті звіряння, який відповідачем-2 не підписаний (а.с.11), але докази оплати (виписки банку, прибуткові касові ордери і т.п.) не надані. В зв'язку з цим суд не має змоги дослідити обставини щодо оплати товару відповідачем з врахуванням постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2011р. у даній справі.

Як зазначалось вище, позивач у позовній заяві посилається на те, що він здійснював поставки продукції згідно до видаткових накладних, зокрема:

- за накладною № 85374 від 12.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 4013,76 грн.;

- за накладною № 85910 від 22.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 7299,72 грн.;

- за накладною № 87473 від 24.02.2010 року поставлено продукції на загальну суму 6378,96 грн.;

- за накладною № 89722 від 09.03.2010 року поставлено продукції на загальну суму 16374,961 грн., (з урахуванням акту бою).

Вказана у позовній заяві накладна № 85374 від 12.02.2010р. на поставку товару на загальну суму 4013 грн. 76 коп. позивачем не надана, отже наведені у позові обставини в цій частині документально не підтверджені. У наданій позивачем накладній № 85374 від 12.02.2010р. (т.2, а.с.12) зазначено вартість товару 16958,04 грн., тоді як у позові позивач зазначає вартість товару поставленого по даній накладній - 4013,76 грн. До позовної заяви додана не засвідчена належним чином копія накладної № 85375 від 12.02.2010р. в якій зазначено вартість поставленого товару - 4013 грн. 76 коп., але у позовній заяві позивач не посилається на накладну № 85375.

Вказана у позовній заяві накладна № 85910 від 22.02.2010р. на суму 7299,72 грн. чи її належним чином засвідчена копія також відсутні в матеріалах справи, отже наведені у позові обставини в цій частині не підтверджені документально.

Заява про зміну підстав позову відповідно до ст. 22 ГПК України від позивача не надходила. Нормами Господарського процесуального кодексу України господарському суду не надано право змінювати підстави позову за власною ініціативою .

Надана позивачем накладна № 89722 від 09.03.2010р. містить не засвідчені належним чином виправлення щодо загальної вартості поставленого товару (16416 грн. 00 коп. виправлено на 16374 грн. 90 коп.). Вказані у цій накладній та у позовній заяві акт бою позивачем не наданий. Накладна не містить відмітки про отримання товару, не містить відомостей про особу , яка поставила свій підпис у накладній в графі "через" (прізвище, ім'я, по-батькові, місце роботи, посада, довіреність, тощо), вказана накладна не засвідчена печаткою відповідача-2 і не надана довіреність на отримання вказаного в цій накладній товару. За вказаних обставин ця накладна не є належним доказом поставки товару відповідачу-2.

Виходячи з наведених у позовній заяві відомостей по вказаних вище накладних № 89722 від 09.03.2010р. на суму 16374,96 грн., № 85374 від 12.02.2010р. на суму 4013,76 грн. та № 85910 від 22.02.2010р. на суму 7299,72 грн. загальна вартість товару складає 27688 грн. 44 коп. із стягуваної за позовом суми 28212 грн. 23 коп. заборгованості за поставлений товар. Щодо решти стягуваної за позовом суми боргу - 523 грн. 79 коп. (28212 грн. 23 коп. - 27688 грн. 44 коп.), то згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996р. за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Позивач довіреностей на отримання товару не надав, представник позивача повідомив про їх відсутність.

Таким чином, позивачем не надано доказів отримання товару відповідачем-2 у встановленому порядку.

Виходячи з викладеного, позивачем не доведено належним чином факт поставки відповідачу-2 товару по вказаному в позові договору за вказаними в позові накладними. Стаття 33 ГПК України обов'язок доказування позовних вимог покладає на позивача.

Позивач не довів наявність у відповідача-2 заборгованості за поставлений товар по договору поставки товарів № 655 від 12.05.2009р., а тому вимога про стягнення основного боргу в сумі 28212,23 грн. є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення передбаченої договором пені, а також річних та інфляційних є похідною від вимоги про стягнення боргу за поставлений товар, тому вона також не підлягає задоволенню.

07.07.2011 року позивач подав заяву (а.с.48), у відповідності до вимог ст. 78 ГПК України, про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Половчанський-2003". Вказана заява не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому відмова від позову в частині вимог до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Половчанський-2003" приймається судом. В зв'язку з цим, в даній частині позову провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Половчанський-2003" припинено, відомості про правонаступників відсутні. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З врахуванням зазначеного провадження у справі в частині вимог до відповідача - ТОВ "Половчанський-2003" підлягає припиненню відповідно до п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 43, 49, 78, 80 (п. п. 4, 6), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю " Половчанський-2003".

2. В частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Половчанський - 2003" - провадження у справі припинити.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 12.03.2012р.