Рішення

від 13.04.2012 по справі 10/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 квітня 2012 року Справа № 5028/10/15/2012

Позивач: Приватне підприємство "Дельта Фуд"

вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010

Відповідач: Приватне підприємство „Бренд-Сервіс"

Юридична адреса: вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017

Фактична адреса: вул. Ріпкинська, 3-В, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 10312,29 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.04.2012 року, представник;

ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.04.2012 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "Дельта Фуд" подано позов до Приватного підприємства „Бренд-Сервіс" про стягнення з відповідача 10127 грн. 36 коп. боргу та 184 грн. 93 коп. пені за період з 24.01.2012 року по 13.03.2012 року, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № ГС-004 від 09.05.2011 року.

Ухвалою суду від 14.03.2012 року про порушення провадження у справі, направлену на фактичну адресу відповідача (вул. Ріпкинська, 3-В, м. Чернігів, 14000), відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602313044 від 16.03.2012 року, але повноважного представника в судове засідання 04.04.2012 року не направив, відзиву на позов не надав.

Ухвала суду від 14.03.2012 року про порушення провадження у справі, направлена на юридичну адресу (вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017) була повернута до суду з відміткою „за зазначеною адресою не значиться".

В судовому засіданні 04.04.2012 року представник позивача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію відповідача -Приватного підприємства „Бренд-Сервіс",- згідно якого відповідач станом на 27.03.2012 року зареєстрований за адресою вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017. Дане клопотання задоволено судом, витяг з ЄДР про державну реєстрацію відповідача -Приватного підприємства „Бренд-Сервіс" станом на 27.03.2012 року залучено до матеріалів справи (а.с.56).

В судове засідання 12.04.2012 року представник відповідача не з'явився. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала суду від 04.04.2012 року про відкладення розгляду справи, направлена за місцем державної реєстрації відповідача, повернулась до суду з відміткою „підприємство вибуло".

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2012 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені, а також надав уточнений розрахунок пені за період з 31.01.2012 року по 13.03.2012 року.

Судом роз'яснено представникам позивача наслідки відмови від позову.

Наслідки відмови від позову представникам позивача зрозумілі.

Суд прийняв заяву представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені для розгляду заяви по суті, оскільки заява подана повноважним представником, це є процесуальним правом сторони згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представник позивача виклав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх з урахуванням поданої заяви про часткову відмову від позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені, оскільки це є правом сторони, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені, і відмова прийнята судом, провадження у справі в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені підлягає припиненню у відповідності до вимог ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець приймає або зобов»язується прийняти та оплатити його.

09.05.2011 року між Приватним підприємством "Дельта Фуд" (продавець) та Приватним підприємством „Бренд-Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі -продажу № ГС-004.

Відповідно до п.п. 1.1.,1.2. зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачеві, а відповідач прийняти та оплатити товар - лікеро-горілчані вироби та продукти харчування.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформлюється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору.

Також відповідно до розділу 4 договору доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору. Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що прийом-передача товару здійснюється представниками сторін та оформлюється шляхом підписання накладних.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, а саме передав відповідачеві лікеро-горілчані вироби, згідно видаткової накладної № ДФ-С085708 від 28.12.2011 року на суму 10 470,85 грн., копія якої додана до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2012 року, згідно накладних на повернення товару № ДФ-0000014, № ДФ-0000015, № ДФ-0000016, № ДФ-0000017, № ДФ-0000018, № ДФ-0000019, № ДФ-0000020, № ДФ-0000021, № ДФ-0000022, № ДФ-0000023, № ДФ-0000024, № ДФ-0000025, № ДФ-0000026, № ДФ-0000027, № ДФ-0000030, № ДФ-0000031, № ДФ-0000032, № ДФ-0000033, № ДФ-0000034, № ДФ-0000035, № ДФ-0000036, № ДФ-0000051, № ДФ-0000052, № ДФ-0000053, № ДФ-0000054, копії яких додано до матеріалів справи, Приватним підприємством „Бренд-Сервіс" (відповідачем) було повернуто Приватному підприємству „Дельта Фуд" (позивачу) товар, поставлений на підставі Договору купівлі-продажу № ГС-004 від 09.05.2011 року.

Згідно Акту звірки розрахунків між сторонами від 31.01.2012 року, за період січень 2012 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками, копія якого додана до матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10127 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 5.1. Договору, покупець (відповідач) здійснює розрахунки за товар, щотижня, з дати прийому-передачі товару, по мірі реалізації товару згідно залишків.

Разом з тим, пунктом 5.1. Договору сторонами не було визначено конкретного строку оплати поставленого товару по спірній накладній № ДФ-С085708 від 28.12.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.

20.01.2012 року вих.№15 позивачем була направлена відповідачу Грошова вимога на 10127,37 грн. за поставлений товар на підставі Договору купівлі-продажу № ГС-004 від 09.05.2011 року.

Грошова вимога від 20.01.2012 року вих.№15 була направлена відповідачу рекомендованим листом 20.01.2012 року, що підтверджується копіями фіскального чеку від 20.01.2012 року та описом вкладення у цінний лист, доданих позивачем до матеріалів справи.

Грошова вимога від 20.01.2012 року вих.№15 була отримана відповідачем 24.01.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до матеріалів справи.

Дану Грошову вимогу суд розцінює як вимогу на оплату, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України.

Оскільки Грошову вимогу позивача від 20.01.2012 року відповідач отримав 24.01.2012 року, відповідно він зобов'язаний був виконати її до 31.01.2012 року включно (на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором).

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару в строк до 31.01.2012 року включно не виконав, заборгованість становить 10127 грн. 16 коп.

Позивач, з урахуванням поданої заяви про часткову відмову від позову, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 180 грн. 13 коп. за період з 31.01.2012 року по 13.03.2012 року, відповідно до п. 7.1. Договору купівлі-продажу № ГС-004 від 09.05.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. Договору купівлі-продажу № ГС-004 від 09.05.2011 року передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Приймаючи до уваги, що прострочка виконання зобов»язання виникла з 01.02.2012 року, підлягає стягненню пеня в сумі 180 грн. 13 коп. за період прострочки оплати з 01.02.2012 року по 13.03.2012 року.

Враховуючи те, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 10 127 грн. 16 коп. боргу та 180 грн. 13 коп. пені. Провадження у справі в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1608 грн. 72 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 64, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення 0,20 грн. основного боргу та 4,80 грн. пені припинити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити .

3. Стягнути з Приватного підприємства „Бренд-Сервіс", (р/р 26002240319600 в „УкрСиббанк", МФО 351005, код 36430420) на користь Приватного підприємства „Дельта Фуд", вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010 (р/р 26006000002108 Банк „Демарк" м. Чернігів, МФО 353575, код 36430765) 10 127 грн. 16 коп. боргу, 180 грн. 13 коп. пені та 1608 грн. 72 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

13.04.12