Постанова

від 17.04.2012 по справі 52/262

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 52/262

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - ОСОБА_2 (дов. від 13.04.2012),

ОСОБА_3 (дов. від 13.04.2012),

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Городнянське лісове господарство"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011

у справі № 52/262 (суддя Чебикіна С.О. - головуючий, судді: Шкурдова Л.М., Ярмак О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Регіон - Трейд"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Гедеон"

2. Державного підприємства "Городнянське лісове господарство"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 42462,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 у справі № 52/262 позов задоволено, присуджено до стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 15765,29 грн. штрафу, 26697,31 грн. пені, 424,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано ДП "Городнянське лісове господарство" передати на користь ПП "Регіон - Трейд" сировину для кріпильних робіт (рудстійку) (діаметр 9-14 см, довжина -2 та/або 4 метри, сосна, відсутність гнилі, сухостою, горілої деревини) кількістю 1879,82 куб. м шляхом поставки залізничними на піввагонами за наступними реквізитами: ДП "Ровенькиантрацит", адреса: 94700, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, код вантажоотримувача 6683, станція Лобовські Копі Донецької залізниці, код станції 501807; стягнуто з ДП "Городнянське лісове господарство" на користь ПП "Регіон - Трейд" 85,00 грн. державного мита.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02.11.2011, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою від 29.03.2012 апеляційну скаргу Державного підприємства "Городнянське лісове господарство" прийнято до провадження.

Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення), колегія вважає можливим здійснити перевірку судового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача-1.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-2, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2010 між Приватним підприємством "Регіон Трейд" (покупець) та Державним підприємством "Городнянське лісове господарство" (продавець) укладено договір №02/10 поставки (далі - Договір поставки), за умовами якого продавець зобов'язується передавати партіями у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати сировину для кріпильних робіт (рудстійку), надалі - "товар".

Договір поставки вступає в силу з 11.01.2010 року та діє до 01.04.2010 року, а за взятими зобов'язаннями до повного виконання сторонами взятих зобов'язань (п. 6.1).

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки вартість товару, що поставляється за 1 куб. м. складає 120 грн. з ПДВ, без врахування інших послуг та матеріалів, необхідних для відправки залізничного вагону, без врахування вартості залізничного тарифу.

Товар повинен відповідати таким вимогам: діаметр 8-22 см, довжина -2 м., сосна, відсутність гнилі, сухостою, горілою деревини та т.п. (п. 2.4. договору).

Загальна вартість цього договору вираховується по формулі: кількість відправленого товару * ціну товару (п. 2.5 договору поставки).

Покупець здійснює 100% оплату вартості товару, а також залізничного тарифу (п 3.1. договору поставки).

Згідно п. 4.1. договору поставки продавець зобов'язується поставляти покупцю щоквартально не менше 6 залізничних полувагонів з товаром в місяць (кількість - 350 м куб.).

Поставка здійснюється продавцем залізничним транспортом вагонах "Укрзалізниці" на підставі заявки покупця, що передаються факсом або поштою. Умови поставки згідно Інкотермс - СРТ станція призначення, зазначена в заявці (п. 4.2. Договору поставки).

Передача товару здійснюється партіями протягом всього строку дії даного договору. Продавець зобов'язується відвантажувати та відправляти залізничні вагони з товаром в кількості не менше, ніж вказано в п. 4.1 договору, до останнього календарного дня кожного місяця (п.п. 4.4., 4.5. договору поставки).

01.04.2010 року між Приватним підприємством "Регіон Трейд" (покупець) та Державним підприємством "Городнянське лісове господарство" (продавець) підписано додаток №1 до договору №02/10 від 11.01.2010 року, в якому сторони погодили внести зміни, в пункт 6.1. договору, продовжити строк поставки товару до 30.06.2010 року та в пункт 2.1 договору, змінити ціну на рудничну стійку: вартість товару за 1 м. куб. становить 130,00 грн. з урахуванням ПДВ.

В порушення умов договору відповідач-2 у період з січня 2010 року по червень 2011 року взяті на себе зобов'язання по поставці товару виконав частково у загальній кількості 223,18 м куб., що підтверджується копіями видаткових накладних.

Разом з тим, за умовами Договору поставки, за вказаний період продавець зобов'язався поставити на користь позивача рудстійку у загальній кількості 2 100 м куб. (6 кварталів * 350 м куб.).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача-2 претензію № 9 від 26.04.2011 року з вимогою передати на користь ПП "Регіон Трейд" сировину для кріпильних робіт (рудстійку), яка залишена відповідачем-2 без відповіді та належного реагування.

Доказів на підтвердження передачі відповідачем-2 зазначеної кількості товару господарському суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-2 належним чином взяті на себе зобов'язання з передачі сировини для кріпильних робіт (рудстійку) не виконав та має зобов'язання перед позивачем щодо передачі товару у кількості 1 876,82 м куб.

Пунктом 4.2 Договору поставки визначено, що поставка здійснюється на підставі заявки (заявок) (реквізитів для відвантаження) покупця. Тобто, наведена норма договору не передбачає необхідність заявки щодо кожного вагону, а визначає заявку - як спосіб повідомлення реквізитів для відвантаження, яка у випадку їх незмінності може бути одна.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем-2, що протягом січня-квітня 2010 року продавцем здійснювалася поставка товару за договором в адресу ДП "Ровенькиантарцит" (на станцію Лобовські копі: квитанції про приймання вантажу від 14.01.2010 року, 18.01.2010 року, 23.01.2010 року, 14.04.2010 року), що спростовує твердження відповідача-2 про відсутність реквізитів для відвантаження товару. Крім того, дійсні реквізити для поставки товару були повідомлені позивачем додатково в претензії № 9 від 26.04.2011 р.

Пунктом 3.1 договору поставки визначено, що покупець здійснює 100% оплату вартості товару, а також залізничного тарифу.

Тобто помилковими є доводи скаржника про те, що позивач має здійснити попередню оплату товару. Умовами Договору поставки сторони не визначили строки виконання зобов'язання покупця з оплати товару, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до спірних правовідносин загальних положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712).

Статями 662, 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою матеріального права, а саме: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Державного підприємства "Городнянське лісове господарство" передати сировину для кріпильних робіт (рудстійку) у кількості 1 876,82 куб. м шляхом поставки залізничними напіввагонами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язання з поставки товару нараховано штраф в сумі 15 765,29 грн. та пеню в сумі 26 697,31 грн.

11.01.2010 року між Приватним підприємством "Регіон Трейд" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Гедеон" (поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку Державним підприємством "Городнянське лісове господарство" щодо сплати неустойки за Договором поставки № 02/10 від 11.01.2010 р., укладеним між ПП "Регіон Трейд" та ДП "Городнянське лісове господарство".

Згідно абз. 4 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 5 днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

20.05.2011 р. позивач на підставі договору поруки звернувся до відповідача-1 з вимогою сплатити неустойку за прострочення відповідачем-2 забезпеченого порукою зобов'язання по поставці товару протягом 3 днів.

У письмових поясненнях, відповідач-1 пояснив, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів, він не має змоги виконати зобов'язання за договором поруки від 11.01.2010. Не надано доказів сплати неустойки по договору поставки також і відповідачем-2.

Колегія суддів погоджується з розрахунком місцевого господарського суду неустойки, яка заявлена до стягнення, та складає за спірним договором пеня, штраф відповідно 16 990,29 грн., 28 555,12 грн.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача штрафу у розмірі 15 765,29 грн. та пені у розмірі 26 697,31 грн., є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-2 не наведено будь-яких беззаперечних доводів в заперечення позовних вимог відповідачем та не надано відповідних доказів на їх підтвердження.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2011 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Городнянське лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2011р. у справі № 52/262 - без змін.

2. Матеріали справи № 52/262 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Дзюбко П.О.

Разіна Т.І.