Постанова

від 11.04.2012 по справі 5004/2482/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5004/2482/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ковальчук Л.В.

відповідача - Івченко О.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" на рішення господарського суду Волинської області від 15.02.12 р. у справі № 5004/2482/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" (м.Нововолинськ)

до Приватного підприємства "Реммерс і ЗУ" (м.Нововолинськ)

про стягнення 35 700 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.02.2012р. у справі №5004/2482/11 (суддя Бондарєв С.В.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП»до Приватного підприємства «Реммерс і ЗУ»про стягнення в сумі 35 700 грн. 00 коп. відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 15.02.2012 р. у справі №5004/2482/11, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 15.02.2012р., про відмову в задоволенні позовних вимог ТзОВ «СМП»до ПП «Реммерс і ЗУ»та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ТзОВ «СМП»до ПП «Реммерс і ЗУ» в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП»посилається на наступні обставини. Дії ПП «Реммерс і ЗУ»щодо тривалого виготовлення експертної оцінки створили ситуацію, яка сприяла підвищенню ринкової вартості земельної ділянки. Тому у листі за вих.№164 від 25 лютого 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП»повідомила ПП «Реммерс і ЗУ»про готовність придбати земельну ділянку на умовах, які передбачені в Попередньому договорі №2 від 17.06.2009 року за ціною 62 682,71 гривень (шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн.71 коп.). Також у листі зазначено, що у випадку відмови ПП «Реммерс і ЗУ» відчужити земельну ділянку за ціною зазначеною в Попередньому договорі, Сторона-2 змушена буде повернути отриману від ТзОВ «СМП» грошову суму в розмірі 31 083,00 гривень (тридцять одна тисяча вісімдесят три грн.00 коп.)

ПП «Реммерс і ЗУ» відмовилось продавати земельну ділянку площею 984 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Нововолинськ, вулиця Луцька,3, за ціною, зазначеною в попередньому договорі, що підтверджується листом за вих.№ 7 від 18.03.2010 року, в якому Відповідач знову запропонував продати земельну ділянку за ціною -104 608,82 грн.(сто чотири тисячі шістсот вісім грн.82 коп.), враховуючи попередню оплату у розмірі 31 083,00 грн. (тридцять одна тисяча вісімдесят три грн.00 коп.).

Скаржником також зазначено, що у своєму рішенні місцевий суд також посилається на положення ст.125 Земельного кодексу України стосовно того, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державно реєстрації цього права. Проте за попереднім договором №2 від 17.06.2009 року, сторони зобов'язувались впродовж певного терміну укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, а тому зобов'язанням за попереднім договором є не відчуження земельної ділянки, а укладення основного договору. З наведених мотивів просить рішення господарського суду скасувати та повністю задовольнити позов.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, а також надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 15.02.2012р. у справі №5004/2482/11 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову, а також вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладенні в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

В судове засідання апеляційної інстанції, 11.04.2012р. представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 15.02.2012р. у справі №5004/2482/11 законним та обгрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМ» звернулось з позовом до приватного підприємства «Реммерс і ЗУ» про стягнення з відповідача 31083,00 грн. попередньої оплати, сплаченої відповідно до платіжного доручення від 25.06.2009р. №265 згідно попереднього договору від 17.06.2009р. №2,а також 1601,84 грн. 3% річних за період 13.03.2010р. по 30.11.2011р. , 3015.06 грн. суми втрат від інфляції за період з березня 2010р. по листопад 2011р. , всього 35700,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовані посиланням позивача на положення статей 610,625,693,1212 Цивільного кодексу України.

Як встановлено апеляційним судом, між сторонами було укладено попередній договір №2 від 17.06.2009р. щодо укладення в подальшому договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно умов попереднього договору відповідач зобов»язувався у строк не пізніше 01 вересня 2009р. продати позивачу , а позивач - купити у відповідача земельну ділянку загальною площею 988кв.м , розташовану за адресою місто Нововолинськ, вул.Луцька,3.

Згідно п.2 попереднього договору сторонами узгоджено суму основного договору, яка повинна становити 62682,71 грн.

Відповідно до п. 3 попереднього договору основний договір повинен бути укладений після проведення експертної оцінки земельної ділянки, але не пізніше 01 вересня 2009р., яку відповідно до п.4 договору відповідач проводить за власний рахунок.

Згідно п.4.1.попереднього договору строк надання висновків проведеної експертної оцінки не повинен бути пізнішим ніж 15 липня 2009р.

На підтвердження дійсних намірів укласти в подальшому основний договір позивач згідно з п.6 попереднього договору зобов»язувався сплатити протягом 7 банківських днів з дня підписання попереднього договору завдаток у розмірі 31083,00 грн., при цьому завдаток вважається авансом (п.6.1 договору).

Попередній договір укладено сторонами у письмовій формі у двох примірниках.

На виконання взятих на себе зобов»язань за попереднім договором ТОВ «СПМ» 25.06.2009р. платіжним дорученням №265 здійснило попередню оплату в розмірі 31083,00грн. , що підтверджується матеріалами справи (а.с.21).

Натомість, відповідач, ПП «Реммерс і ЗУ», в порушення умов попереднього договору у передбачений договором строк не здійснив дій для проведення експертної оцінки земельної ділянки. Експертна оцінка була надана позивачу лише 03 лютого 2010р. супровідним листом за №3.Крім того, було надано протокол зборів засновників ПП «Реммерс і ЗУ» від 26.01.2010р. №8, відповідно до якого засновниками прийнято рішення продати земельну ділянку загальною площею 984 кв.м за адресою м.Нововолинськ, вул.Луцька,3, за 104608,82 грн.

17 лютого 2010р. відповідачем було надіслано лист за вих. № 4 з повторною пропозицієї укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки (основний договір) за 104608,82 грн., враховуючи суму попередньої оплати 31083,00грн. , та додатками до листа у вигляді додаткової угоди №1 від 28.08.2009р. про продовження строку укладення основного договору до 01.03.2010р.

ТОВ «СПМ» листом від 25.02.2010р. №164 повідомило ПП «Реммерс і ЗУ» про категоричну відмову від придбання земельної ділянки на запропонованих умовах щодо нової її вартості та повідомило про бажання укласти договір на раніше умовах, узгоджених у попередньому договорі №2 від 17.06.2009р. У разі відмови від погоджених раніше умов купівлі-продажу земельної ділянки позивач вважав за необхідне вимагати повернення сплачених коштів у подвійному розмірі та понесених витрат.

Оскільки позивач відмовився укладати договір на нових умовах, ним 25.11.2011р. за № 572 була направлена відповідачу письмова вимога повернути отриманий аванс в сумі 31083,00 грн., яку відповідач не задовольнив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМ» у зв»язку з неповерненням суми авансового платежу пред»явило ПП «Реммерс і ЗУ» позов, у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд Волинської області виходив з того що попередній договір укладений у письмовій формі без нотаріального посвідчення, тобто цей договір за формою не відповідає вимогам ст.635, 640, 657 ЦК України і тому є нікчемним з моменту його укладення. Виходячи із тлумачення положеннь ч.1 ст.216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані зйого недійсністю, господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові.

Проте, суд апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Спір між сторонами виник при виконанні попереднього договру купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до положень частини 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з нормативними приписами статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За правилами частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, аналіз наведених положень цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що при укладенні попереднього договору, предметом якого є купівля-продаж земельної ділянки, сторони попереднього договору, виконуючи приписи закону, повинні були укладасти такий договір у письмовій формі із застосуванням нотаріального посвідчення.

Невиконання цього припису закону тягне за собою наслідки, визначені статтею 220 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним Виходячи з наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що укладений ТОВ «СМП» та ПП «Реммерс і ЗУ» попередній договір №2 від 17.06.2009р. щодо укладення в подальшому договору купівлі-продажу земельної ділянки є нікчемним, є правильним.

Проте, дійшовши правильного висновку про нікчемність укладеного сторонами у справі попереднього договору №2 від 17.06.2009р., суд першої інстанції не врахував наступного.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створіює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. Частина 5 цієї ж статті закону щодо застосування наслідків нікчемного правочину дає суду підстави для застосування наслідків нікчемного правочину з власної ініціативи. Враховуючи роз»яснення, надані у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. №9 що того, що при розгляді справи суд, вказуючи про нікчемність правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину, суд апеляційної інстанції прийшов до наступних висновків.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач ТОВ «СПМ» посилався, зокрема на положення статті 1212 ЦК України, відповідно до частини 1 якої передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до положень частини 3 цієї ж статті Колексу поверненню підлягає також виконане за недійсним правочином.

На виконання п.п. 6 та 6.1 правочину щодо якого встановлено, що він є недійсним в силу приписів закону (нікчемним), ТОВ "СПМ" було сплачено 31083, 00 грн. Сторони договору погодили, що указаний платіж є авансом. Аванс - це платіж , який виконує функцію попередньої оплати (ст.693 ЦК України). Грошова сума, сплачена у якості попередньої оплати за правочином (договором), який є нікчемним, підлягає поверненню платнику, оскільки нікчемний договір не має юридичних наслідків і не існує як правова підстава отримання коштів відповідачем. Кошти, одержані без достатніх правових підстав, слід повернути платнику.

Враховуючи наведені вище положення закону, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанції про відмову у позові не відповідає приписам закону та встановленим обставинам у справі у частині, що стосується вмоги про повернення суми авансового платежу у розмірі 31083,00 грн. Натомість, у частині позовних вимог про стягнення з відповідача сум нарахованих 3% річних у розмірі 1601,84 грн. та 3015,06 грн. втрат від інфляції на підставі ч.2 ст.625 ЦК України не узгоджується з приписами указаної статті Цивільного кодексу України, оскільки повернення виконаного за недійсним правочином не є грошовим зобов»язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

Відповідно до роз»яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з помилковим застосування положень матеріального права, воно підлягає скасуванню у визначеній судом апеляційної інстанції частині.

За таких обставин, враховуючи наведені приписи законодавства, апеляційний суд вважає наявними підстави для застосування положень статті 104 ГПК України та задовольняє апеляційну скаргу частково, скасовує рішення господарсього суду в частині відмови у позові про стягнення 31083,00 авансу та здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст.49,99,101,103,104,105,109-110 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "СПМ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/2482/11 скасувати в частині відмови у стягненні 31083,00 авансу . Прийняти у цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Реммерс і ЗУ", 45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Червоноградська, 27, код 31216737 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМ", 45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код 31401373 31083,00 суми авансу, 1310,22 грн. витрат на оплату судового збору за подання позову, 699,50 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Справу № 5004/2482/11 повернути господарському суду Волинської області .

Постанову суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.