Ухвала

від 07.02.2012 по справі 2а-16089/10/1/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16089/10/1/0170

07.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 9/10 від 04.03.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 08.09.11 по справі № 2а-16089/10/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (вул. Будьоного, 32,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 у справі № 2а-16089/10/1/0170 (суддя Трещова О.Р.) позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим №0020241502/0 від 01.12.2010 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ «Дружба» бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 128 184,00 гривень у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»(ЄДРПОУ 30639184) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»з Державного бюджету України витрати на проведення судово - економічної експертизи в розмірі 9 000,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 у справі № 2а-16089/10/1/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання 07.02.2012року представник позивача не з'явився про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 01.12.2010 року № 0020241502/0, яким зменшено ТОВ «Дружба» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 128 184,00 гривень, зобов'язання Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ «Дружба»бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 128 184,00 гривень у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ в м.Сімферополі 15.11.2010 року було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ТОВ «Дружба» з ПДВ за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт № 16920/15-2/30639184 від 15.11.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи головним державним податковим інспектором Ковальовою Є.М. 12-15.11.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації ТОВ «Дружба» з ПДВ, поданої за вересень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі - 20.10.2010 року вх. № НОМЕР_1).

В результаті невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року підприємства ТОВ «Дружба» з ознакою бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку - рядок 25 та 25.2 у сумі 128 184,00 гривень встановлено порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР, зменшена сума бюджетного відшкодування на 128 184,00 гривень.

01.12.2010 року на підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 та 7.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у М.Сімферополь винесено податкове повідомлення - рішення № 0020241502/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 128 184,00 гривень.

Позивач у зв'язку з незгодою з податковим повідомленням -рішенням № 0020241502/0 від 01.12.2010 року, звернувся до суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні "(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також: перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні "(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також; планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також: фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Судова колегія погоджується з висновком суду, що камеральна перевірка здійснюється виключно на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби податкових декларацій.

В акті перевірки №16920/15-2/30639184 від 15.11.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначено, що предметом перевірки були наступні документи:

- податкова декларація ТОВ «Дружба» з ПДВ за вересень 2010 року;

- довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2 до податкової декларації з ПДВ) за вересень 2010 року;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) за вересень 2010 року;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року);

- податкова декларація ТОВ «Дружба» з ПДВ за серпень 2010 року;

- довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2 до податкової декларації з ПДВ) за серпень 2010 року;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ)

за серпень 2010 року;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року);

- податкова декларація на прибуток ТОВ «Дружба» за 9 місяців 2010 року;

- ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (справа № 2а-8462/10/14/0170 від 02.07.2010 року);

- лист ТОВ «Дружба» вих. № 46477/10/15-2 від 29.10.2010 року;

- лист від ТОВ «Дружба» вх. № 37831/10 від 10.11.2010 року.

Отже, враховуючи, що предметом перевірки була не лише податкова декларація ТОВ «Дружба»з ПДВ за вересень 2010 року, але також і інші документи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач вийшов за межі повноважень, що надані для проведення камеральної перевірки, та фактично здійснив позапланову документальну невиїзну перевірку позивача.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено можливість проведення шляхом камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки такий порядок був визначений Законом України "Про податок на додану вартість".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що законом прямо була передбачено можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав та вважає, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року надана позивачем до податкового органу 20.10.2010 року.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний провести камеральну перевірку вказаної декларації до 20.11.2010 року, а до 20.12.2010 року провести за необхідності документальну позапланову виїзну перевірку.

Відповідачем камеральна перевірка була проведена 16.11.2010 року, а документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дружба»взагалі не проводилася, що є порушенням п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем, не дотримано передбаченого законодавством порядку на проведення позапланової виїзної перевірки, під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки протиправно зроблений висновок про неможливість підтвердження правомірність формування податкового кредиту позивачем за вересень 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів та протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 128 184,00 гривень.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті - (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків встановлені в п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 68/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія вважає, що визначення господарської діяльності відображено в п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином для відображення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ в складі податкового кредиту відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) необхідно дотримання двох умов:

наявність належним чином заповненої податкової накладної;

придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі з метою використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судова колегія вважає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також право на бюджетне відшкодування виникає у платника податку на підставі перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями, тобто, наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування в попередніх податкових періодах. Рішення про порядок бюджетного відшкодування платник податку відображає в податковій декларації.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054, затверджена форма податкової декларації та порядок її заповнення і подання.

Відповідно до п.5.12 вищезазначеного наказу якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до п.5.12 наказу в додатку № 2 до декларації з ПДВ відображаються тільки суми податку непогашені відшкодуванням.

Як вбачається з матеріалів справи по справі було проведено судово - економічну експертизу.

Згідно висновку експертизи всього сума бюджетного відшкодування в вересні 2010 року за даними експерта склала 128 184,00 гривень (128 480 (ряд.24 декларації) - 296(ряд.26 декларації), за даними позивача 128 184,00 гривень (128 657,00 гривень - 473,00 гривень), відхилень не встановлено.

З висновку експертизи вбачається, що неправильне заповнення додатку № 2 до декларації, про що зазначено в акті перевірки, до завищення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Дружба» в вересні 2010 року не призвело.

З висновку експертизи вбачається, що на дослідження експерту було надано договір будівельного підряду від 17.10.2005 року, відповідно до якого ТОВ «Дружба» («Замовник») та підприємство «СоюзБудТехнологія» «Підрядчик»уклали договір про виконання робіт з будівництва готелю на 48 місць по вул.Набережна 16 в м.Алушта.

При дослідженні наданих зведених бухгалтерських регістрів за розрахунками з постачальниками за період грудень 2006 року - вересень 2010 року (період дослідження обрано у зв'язку з тим, що підприємством в додатку № 2 до декларації з ПДВ за вересень 2010 року вказано, що від'ємний об'єкт оподаткування сформовано саме за цей період) експертом встановлено, що перевищення податкового кредиту над податковим зобов'язанням у ТОВ «Дружба» виникло за рахунок будівництва, всі витрати щодо будівництва відображалися в бухгалтерському обліку підприємства у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186.

При дослідженні та співставленні податкових накладних від постачальників з записами в реєстрі отриманих податкових накладних та співставленні журналу - ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»з платіжними дорученнями за період грудень 2006 року - вересень 2010 року встановлено, що всі податкові накладні заповнені з дотриманням порядку заповнення податкової накладної (п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року), всі податкові накладні оплачені покупцям товарів.

Як вбачається з матеріалів справи за результатом проведення експертизи завищення бюджетного відшкодування по ТОВ «Дружба» за період вересень 2010 року наданими на дослідження документами не підтверджено.

Експертизою встановлено, що розбіжність з даними акту +128 184 гривень у бік збільшення бюджетного відшкодування виникла за рахунок того, що в акті не враховано, що ТОВ «Дружба» дотримано всі умові, необхідні для отримання бюджетного відшкодування та той факт, що неправильне заповнення додатку № 2 до декларації з ПДВ за вересень 2010 року до завищення бюджетного відшкодування не призвело.

З висновку експертизи вбачається, що наданими первісними та іншими бухгалтерськими та податковими документами ТОВ «Дружба» підтверджується заявлене бюджетне відшкодування за вересень 2010 року в сумі 128 184,00 гривень.

Експертизою підтверджено сплату ПДВ позивачем в розмірі 128 184,00 гривень в ціні товарів, придбаних у постачальників.

Проведеною по справі судово-економічною експертизою повністю спростовано висновок акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР та завищення ним суми бюджетного відшкодування на 128 184,00 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ «Дружба» бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 128 184,00 гривень у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 у справі № 2а-16089/10/1/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 у справі № 2а-16089/10/1/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 у справі № 2а-16089/10/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова