Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2-2688/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251 22.03.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-337/2012р. Головуючий у першій

інстанції Гаркуша О.М.

Категорія 46 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Єфімової В.О., Птіціної В.І.,

при секретарі: Зміївської В.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до гаражного кооперативу „Кипарис" м. Севастополя, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання власності на гараж, усунення перешкод у володінні та користуванні гаражем ,-

В С Т А Н О В И Л А :

19.04.2011р. позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення правління гаражного кооперативу "Кипарис" м.Севастополя від 30.06.2006р. про виключення з членів кооперативу ОСОБА_4 і прийняття у члени кооперативу ОСОБА_6, просить суд визнати за ним та ОСОБА_4 право сумісної власності на гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі "Кипарис" та про усунення перешкод у володінні та користуванні гаражем, який знаходиться у розпорядженні відповідача ОСОБА_6

Вимоги позову мотивовані тим, що гараж у кооперативі "Кипарис" у м.Севастополі придбали подружжя ОСОБА_6 у 1994р., у 2007 р. шлюб між сторонами був розірваний, але майно не поділене. В супереч бажання ОСОБА_5 гараж вибув з володіння ОСОБА_4 та був переданий його доньці ОСОБА_6 З 2006р. він не має можливості їм користуватися, що порушує його права.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2011 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач та ОСОБА_4 знаходились у зареєстрованому шлюбі, та їх шлюб було розірвано згідно рішення Ленінського районного суду м.Севастополя 12.12.2007р. (арк. с.6)

Відповідно до ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, тому суд вважає, що шлюб вважається розірваним між ОСОБА_6 23.12.2007р., у день вступу рішення суду у законну силу.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 стала власником боксу НОМЕР_1 у гаражному кооперативі "Кипарис" у м. Севастополі, на підставі рішення зборів правління кооперативу 30.06.2006р. (арк.с.9), у зв'язку з передачею її матір'ю їй прав на вступ до кооперативу (арк.с.8).

Згідно положень Уставу ГК "Кипарис", передбачено п.п.8.3,8.4, що прийом осіб у члени кооперативу проводиться по письмовій заяві, право на вступ до кооперативу мають члени сім'ї членів кооперативу, яки вибили з кооперативу (арк.с.42-50), суд вважає, що порушень законодавства та прав позивача з боку правління кооперативу не має, вони діяли згідно положень Уставу та діючому законодавству, тому основаній для визнання недійсним рішення правління кооперативу від 30.06.2006р. суд не вибачає.

Крім того, суд вірно застосував до даних вимог наслідки спливу позовної давності, оскільки у суду не викликає сумніву заперечення відповідачів про досвідченість позивача про переоформлення гаражу, що підтверджується копією договору про оренду їм гаражу у дочки (арк.с.36), його власноручною заявою по місцю роботи відповідача ОСОБА_4 про її неправомірні дії у відношенні до гаражу, який вона передала дочці сторін з посиланням на дату винесення рішення правлінням кооперативу (арк.с.38,39), поясненнями голови кооперативу , який підтвердив факт того, що позивачу було відомо про переоформлення гаражу і він був повідомлений про дату розгляду заяви ОСОБА_4, результати розгляду та власника гаражу, за якого позивач сплачував членські внески, оскільки у відомості з 2006 р. стояла фамілія відповідача ОСОБА_6

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи представника позивача про те, що договір добровільного поділу подружнього майна від 30.03.2006 р. позивач не підписував, оскільки цей довод спростовується посиланням на факт укладення цього договору у позові про розподіл майна від грудня 2010 р. (арк.с. 33).

Позивач вказує на той факт, що він до червня 2006р. користувався гаражем, а потім ні, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що право на захист свого цивільного права на оскарження рішень правління та усунення перешкод у користування, чи іншого інтересу у позивача виникло з 30.06.2006р., тому що загальна позовна давність встановлена ст. 257 ЦК України, тривалістю у три роки, закінчилась 30.06.2009р., та пропущений строк позивач поновити не просив.

Проаналізував докази у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач ОСОБА_4 у червні 2006 р. мала право на розпорядження гаражем НОМЕР_1, який належав їй як члену кооперативу, оскільки в березні 2006 р. майно між подружжям ОСОБА_6 було поділено у добровільному порядку і саме це майно відійшло до відповідача ОСОБА_4 , тому вона мала право на розпорядження цим майном.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/ В.С.Зотов

Судді: /підпис/ В.О.Єфімова

/підпис/ В.І.Птіціна

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов

міста Севастополя