Рішення

від 19.04.2012 по справі 2-2688/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

19.04.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/2790/563/2012р. Головуючий

в 1 інстанції Пекарініна І.А.

Категорія 24 Доповідач в апеляційній

інстанції Алєєва Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Алєєвої Н.Г.,

суддів - Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,

за участю:

секретаря - Зміївської В.С.,

представника позивача - Соцкої В.М.,

відповідачки - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 27 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов прокурора задоволений частково. З ОСОБА_5 на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 776,03 грн., на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 188,20 грн..

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що не має заборгованості по сплаті квартирної плати та по оплаті житлово-комунальних послуг, так як в період з квітня 2005р. по березень 2007р. вона належно сплачувала комунальні послуги, про що представила квитанції. Крім того, заборгованість за воду нарахована не за фактично споживану відповідачем воду, згідно показань встановленого в квартирі водоміру, а по загальним нормам.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст.68 ЖК України, - наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Зі справи видно, що ОСОБА_5 являється наймачем квартири АДРЕСА_1, яка знаходилась на балансі та обслуговуванні Будинкоуправління №2, а після його ліквідації дебіторська заборгованість останнього передана Севастопольській КЕЧ морській на підставі наказу №45 від 03.03.2009р. (а.с.71).

В період з квітня 2005р. по березень 2007р. ОСОБА_5 свої зобов'язання по сплаті квартирної плати та житлово-комунальних послуг, а саме послуг водопостачання та водовідведення (каналізація), опалення, виконувала неналежно, в зв'язку з чим за вказаний період утворилась заборгованість в сумі 1371,17 грн..

Суд належно оцінив викладене і обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення боргу. Однак розмір суми боргу, який підлягає стягненню, визначений судом неправильно. Більш того, представлений позивачем розрахунок суми боргу суд не перевірив, допущені в ньому арифметичні помилки не усунув. Постановляючи рішення про зменшення розміру боргу, який підлягав стягненню з 1418,18 грн. до 776,03 грн. розрахунок заборгованості та мотивів зменшення не привів.

Оскільки під час розгляду справи встановлені вищевказані порушення норм процесуального права, допущені судом І інстанції, названа обставина має суттєве значення для розгляду справи і залишилась поза увагою доводів апеляційної скарги, колегія вважає необхідним застосувати правила ст.303 ЦПК України і перевірити справу в повному обсязі.

Так, з представленого позивачем розрахунку суми заборгованості видно, що в останньому не враховано погашення ОСОБА_5 боргу по квартирній платі за вересень 2005р., що призвело до помилкового розрахунку заборгованості, в зв'язку з чим борг ОСОБА_5, з урахуванням погашеної суми, складає не 1418,18, а 1371,17 грн.(згідно приведеного розрахунку).

За 2005 рік:

(40,81+52,67+47,01+47,01+47,01+47,01+47,01+47,01+61,26)=436,80-96,06=340,74 грн.;

За 2006р.:

(47,01+54,51+47,01+47,01+47,01+47,01+47,01+98,01+78,01+78,01+ 119,77+98,89)-10,50=798,76 грн.

за 2007 рік - (98,89+98,89+98,89)-65=231,67,

а всього - 231,67+798,76+340,75=1371,17 грн.

Викладене свідчить про те, що ухвалене судом рішення не може бути визнано законним, обґрунтованим і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення боргу в сумі 1371,17 грн..

Доводи ОСОБА_5 про те, що заборгованості вона не має, що підтверджується представленими нею копіями квитанцій про сплату квартирної плати та комунальних послуг; заборгованість за воду нарахована не за фактично споживану відповідачем воду, згідно показань водоміру, встановленого в її квартирі, а по загальним нормам, послуги з опалення не надавались, тому не оплачувались - не можуть бути прийняти до уваги колегією, як такі, що спростовуються матеріалами справи та не засновані на вимогах закону.

Так, з вищевказаних копій квитанцій убачається, що вони оформленні неналежно, в останніх відсутні реквізити про розрахунковий рахунок, на котрий перераховувались суми, відсутня адреса одержувача платежу.

Колегія враховує і ту обставину, що факт отримання платежів по квитанціям, на котрі посилається ОСОБА_5, позивач заперечує.

Крім того, текст і зміст вказаних квитанцій свідчить про внесення ОСОБА_5 плати за спожиту електроенергію. Однак вимоги щодо стягнення з ОСОБА_5 боргу за електроенергію прокурором не заявлялись. Більш того, з представленого позивачем розрахунку, а також акту звірки (а.с.7,46) борг за електроенергію за ОСОБА_5 не значиться.

Колегія враховує і той факт, що вказані квитанції мають суперечливий характер. Так, згідно квитанції №859 від травня 2006 року (а.с.25) убачається, що сплаті підлягає квартирна плата в сумі 16,01 грн. та послуги за електроенергію в сумі 38,10 грн., при цьому загальна сума, котра підлягає сплаті, визначена в розмірі 38,10 грн., тобто квартирна плата залишилась не оплаченою. Аналогічні квитанції представлені ОСОБА_5 за інші місяці спірного періоду (а.с.25,26,27).

Згідно розрахунку позивача (а.с.7)борг ОСОБА_5 за послуги опалення складає 5,66 грн. та 14,25 грн.. в травні та листопаді 2005р., а також 7,50 грн. в лютому 2006р. За інші місяці опалювального сезону вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_5 позивачем не пред'являлись

Доводи ОСОБА_5 про те, що послуги з опалення не надавались і тому не оплачувались, - також не можуть бути прийняти до уваги колегією, як не підтверджені допустимими доказами, передбаченими ст.18 закону України „Про житлово-комунальні послуги", згідно якому споживач послуг повинен надати належно оформлені акти-претензії, які підтверджують строки, види, показники допущених виконавцем порушень. Таких актів-претензій ОСОБА_5 не представила.

Згідно п.5. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" від 27.06.2008р., - засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води.

Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. Оскільки ОСОБА_5 не представила, доказів, підтверджуючих, що встановлений в її квартирі водомір зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку, позивач обґрунтовано нараховував заборгованість за водопостачання по загальному тарифу, а не на підставі показань водоміру.

Керуючись викладеним, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 27 грудня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1371,17 грн. та судові витрати в сумі 188,20 грн..

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.

Головуючий: /підпис/ Н.Г.Алєєва

Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна

/підпис/ В.С. Зотов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва