Ухвала

від 19.03.2012 по справі 2а-5491/10/14/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5491/10/14/0170

19.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Берег-7"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 19.10.10;

представник відповідача, Головного управління державного казначейської служби України у м.Києві - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача, Кримської митниці Державної митної служби ОСОБА_3, довіреність № 17-07/8502 від 23.11.10;

представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник прокуратури АР Крим, Гукасян Христина Артушівна, посвідчення № 698 від 19.05.11;

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства „Берег-7", Прокуратури АР Крим, Кримської митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 21.04.11 по справі № 2а-5491/10/14/0170

за позовом Приватного підприємства "Берег-7" (вул. Степова, 9, м.Севастополь,99055)

до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (вул. Терещенківьска,11 м. Київ,01601)

Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Кальченко, 22, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95491)

третя особа: Головне управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про скасування рішення, стягнення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року ПП „Берег-7" звернулось з позовом до відповідачів про скасування рішення Кримської митниці Державної митної служби України про неможливість застосування митної вартості, яка була заявлена декларантом відносно вантажу (кураги), поставленого 20.10.2009р. позивачу за контрактом № 261 від 10.09.2009р.; покладення на Кримську митницю обов'язку застосувати митну вартість, яка була заявлена декларантом; стягнення надмірно сплаченої суми податків та зборів (обов'язкових платежів) в сумі 21067,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача були надані відповідачу для митного оформлення всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів, однак митним органом при митному оформленні товарів було неправомірно визначено митну вартість товарів за резервним (шостим) методом.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2011р. позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправним та скасовано Рішення Кримської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості №600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р. У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Судом першої інстанції також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На зазначене судове рішення від ПП „Берег-7", Прокуратури АР Крим, Кримської митниці Державної митної служби України надійшли апеляційні скарги.

Приватне підприємство „Берег-7" просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокуратура АР Крим та Кримська митниця Державної митної служби України просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційні скарги сторін мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники заявників апеляційних скарг наполягали на їх задоволенні.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві надіслав заперечення на апеляційну скаргу Приватного підприємства „Берег-7", просив відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, та провести апеляційний розгляд справи без участі представника

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПП „Берег-7" суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатньо документів до ВМД на підтвердження заявленої митної вартості, а спірне рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що винесено з порушенням порядку визначення митної вартості товарів встановленого розділом ХІ Митного кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 13.10.2009р. та 21.10.2009р. з метою митного оформлення товару: абрикоси сушені (курага) Prunus Armeniacana, сорт „Індустріаль", цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксаном сірки, вагові, врожаю 2009р. та інжиру сушеного Ficus Carica №8, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксаном сірки, вагові, врожаю 2009р., поставленого за контрактом №261 від 10.09.2009р., укладеного між ПП „Берег-7" та Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis TIC. LTD. STI, Туреччина, та інвойсами №080465 від 07.10.2009р., №080466 від 15.10.2009р. до Кримської митниці було надано митну декларацію за формою МД-2 №600020003/2009/000829, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товару, митна вартість якого складала: абрикоси сушені (курага) Prunus Armeniacana -1,65 дол. США за 1кг (всього 40000кг), загальна сума 66000 доларів США (що по курсу на момент декларування 8,01 еквівалентно 528 660,00грн.) за інвойсом 080465 від 07.10.2009р.; абрикоси сушені (курага) Prunus Armeniacana -1,7 дол. США за 1 кг (всього 20 000кг), загальна сума 34 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування ?98 еквівалентно 271320,00грн.) та інжиру сушеного Ficus Carica №8 -2,4 долара США за 1 кг (всього 15000кг), загальна ціна 36000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 7,98 еквівалентно 287280,00грн.) за інвойсом 080466 від 07.10.2009р.

Декларантом при визначенні митної вартості товару було використано перший метод -за ціною договору (вартістю операції).

Декларантом до Кримської митниці були подані наступні документи:

- контракт № 261 від 10.09.2009р. відповідно до якого Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis TIC. LTD. STI, Туреччина (Продавець) зобов'язується поставляти продукцію турецьких виробників, а ПП „Берег -7" (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати вказану продукцію, в кількості та по цінам, згідно комерційних рахунків (інвойсів);

- комерційні рахунки (інвойси) №080465 від 07.10.2009р. на суму 66000 доларів США, №080466 від 15.10.2009р. на суму 70000 доларів США. Пакувальні листи на товар.

Докази сплати за інвойсами були надані позивачем до Кримської митниці пізніше, у зв'язку з тим, що згідно контракту №261 від 10.09.2009р. розрахунки за поставлений товар здійснюється не пізніше 90 календарних днів з дня поставки товару.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що оплату за товар, отриманий за інвойсами №080465 від 07.10.2009р. на суму 66000 доларів США та №080466 від 15.10.2009р. на суму 70000 доларів США було здійснено 16.11.2009р.

Кримською митницею в декларації митної вартості за формою ДМВ-1, зроблено запис про необхідність надання додаткових документів.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою КМ України від 20.12.2006р. №1766 (далі - Порядок), який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України.

Відповідно до п.11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Відповідно до абзацу другого даного пункту посадова особа митного органу у графі 2 „для відміток митниці" декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Статтею 261 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року (ГААТ). Згідно ч.2 статті VІІ ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Як встановлює ст.264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При подачі митних декларацій позивач надав документи, визначені пунктом 7 Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 „Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 20.12.2006р. №1766 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Застосовуючи останній резервний метод при визначенні митної вартості товару митний орган, зокрема, послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Проте такий висновок відповідача є необґрунтованим, враховуючи вищенаведене.

Згідно пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Зазначений перелік документів, які подаються декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України, є вичерпним.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Абзац 4 пункту 11 Порядку містить перелік додаткових документів, які може вимагати митний орган від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митним органом не зазначено обставин, які виключають використання першого методу та не встановлено обставин, які згідно ст.267 Митного Кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом.

Судова колегія також зазначає, що митним органом не було встановлено декларанту строків для надання додаткових документів, але на вимогу митниці позивачем були надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного позивачем рішення, оскільки позивачем надано достатньо документів до ВМД на підтвердження заявленої митної вартості.

Судова колегія також вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення надмірно сплачених платежів є передчасними, оскільки судом безперечно встановлено, що позивач не звертався у встановленому законом порядку до відповідача із заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції у зв'язку з чим, підстав для їх задоволення судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства „Берег-7", Прокуратури АР Крим, Кримської митниці, Державної митної служби України - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 21.04.11 по справі № 2а-5491/10/14/0170 за позовом Приватного підприємства "Берег-7" до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Кримської митниці Державної митної служби України, третя особа: Головне управління державного казначейства України в АР Крим, за участю Прокуратури АР Крим про скасування рішення, стягнення та спонукання до виконання певних дій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова