Постанова

від 21.04.2011 по справі 2а-5491/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2011 р. 10:42 Справа №2а-5491/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В. при секретарі Жігалової К.Ю.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Берег - 7»

до Кримської митниці Державної митної служби України

до Головного управління державного казначейства України в м. Києві

за участю Прокуратури АР Крим,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного Управління Державного казначейства України в АР Крим

про скасування рішення, стягнення та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4 на підставі довірен. від 19.10.10р.;

від відповідача №1 (Кримської митниці) - ОСОБА_8, на підставі довірен. від 20.01.11р., прокуратури АР Крим - Афанасенко К.В. на підставі посвідчення № НОМЕР_1;

від відповідача № 2 (Головного Управління Державного казначейства України в м. Київ) - не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Головного Управління Державного казначейства України в АР Крим) - ОСОБА_9, довірен. від 04.01.11р.

Суть спору: Приватне Підприємство «Берег - 7» (далі - позивач, ПП "Берег - 7") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі - відповідач1) з наступними вимогами: скасування рішення Кримської митниці Державної митної служби України про неможливість застосування митної вартості, яка була заявлена декларантом відносно вантажу (кураги), поставленого 20 жовтня 2009 року Приватному Підприємству «Берег - 7» за контрактом № 261 від 10.09.2009 року; зобов'язання органів Кримської митниці застосувати митну вартість, яка була заявлена декларантом; стягнення надмірно сплаченої суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у сумі 21067, 20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача були надані відповідачу № 1 для митного оформлення всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів, та відповідачем при митному оформленні товарів було неправомірно визначена митна вартість товарів за резервним (шостим) методом, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів, у тому числі першого методу, який було заявлено декларантом позивача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2010 року на підставі клопотання позивача було залучено до участі у справі другого відповідача Головне Управління державного казначейства України в м. Київ та залучено третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.

В процесі розгляду справи до суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору в порядку статті 53 КАС України. Прокурор та відповідачі заперечували проти допуску у справу даної третьої особи, позивач просив допустити її до справи. Суд не допустив фізичну особу - підприємця про вступ до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, так як задоволення позовних вимог такої особи відповідно до частини 1 статті 53 КАСУ має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача, чого не вибачалось з позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_7

Після початку судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, фактично змінюючи предмет або підстави позову, тому суд не розглядав на не приймав заяви позивача про зміну предмету або підстав позову, які надійшли до суду після початку судового розгляду справи, так як позивач може змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви тільки до початку судового розгляду справи по суті (частина 1 статті 51 КАСУ).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача (Кримська митниця) проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових запереченнях.

Представник другого відповідача у судове засідання не зявився, про дату час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, надіслав письмові заперечення на позов, просив у позові відмовити та розглянути справу у відсутності представника відповідача № 2. Відповідач Управління Державного казначейства України в м. Києві у запереченнях на адміністративний позов зазначало, що повернення надмірно сплаченого в доход державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в доход державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані.

Представник третьої особи проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник Прокуратури АР Крим просив суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі -МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є суб'єктом владних повноважень.

Позивач, Приватне підприємство "Берег - 7" є юридичною особою та діє на підставі статуту .

Відповідно до Довідки АБ № 056668. з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача є :

- Оптова торгівля іншими продуктами харчування;

- Роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами;

- Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

- Організація перевезення вантажів.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості товару № 600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум податків та зборів та зобов'язати митницю застосувати митну вартість, заявлену декларантом.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

13.10.2009р. та 21.10.2009р. з метою митного оформлення товару абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль», цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р. та Інжиру сушеного Ficus Сагіса №8, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., поставленого за контрактом № 261 від 10.09.2009г., укладенного між ПП «Берег-7» та Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ», Туреччина, та інвойсами № 080465 від 07.10.2009р., № 080466 від 15.10.2009 до Кримської митниці було надано митну декларацію за формою МД-2 № 600020003/2009/000829, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товару, митна вартість якого складала абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,65 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 66 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 8,01 еквівалентно 528 660,00 грн) за інвойсом 080465 від 07.10.2009р; абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,7 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 34 000 доларів США (що по курсу валюти на на момент декларування 7,98 еквівалентно 271 320,00 грн) та інжиру сушеного Ficus Сагіса №8 - 2.4 долара США за 1 кг. (всього 15 000 кг), загальна ціна - 36 000 доларів США (що по курсу валюти на на момент декларування 7,98 еквівалентно 287 280,00 грн. ) за інвойсом 080466 від 07.10.2009р.. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод - за ціною договору (вартістю операції).

Згідно п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 декларантом до Кримської митниці були подані наступні документи:

- контракт № 261 від 10.09.2009г., відповідно до якого Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ, Туреччина (Продавець) зобов'язується поставляти продукцію турецьких виробників (сухофрукти, горіхи та ін.), а ПП «Берег-7» (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати вказану продукцію, в кількості та по цінам, згідно комерційних рахунків (інвойсів);

- комерційні рахунки (інвойси) № 080465 від 07.10.2009р. на суму 66 000 доларів США, № 080466 від 15.10.2009 на суму 70 000 доларів США. Пакувальні листи на товар. Докази сплати за інвойсами були надані Позивачем до Кримської митниці пізніше, у зв'язку з тим що, згідно контракту № 261 від 10.09.2009г. розрахунки за поставлений товар здійснюються не пізніше 90 календарних днів з дня поставки товару. Оплату за товар, отриманний за інвойсами № 080465 від 07.10.2009р. на суму 66 000 доларів США, № 080466 від 15.10.2009 на суму 70 000 доларів США було здійснено 16.11.2009р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 37 на суму 136 000 доларів США.

Кримською митницею в декларації митної вартості за формою ДМВ -1, зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, при цьому витребувано весь перелік документів відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766, але жодних конкретних вимог до документів та що саме вони повинні підтвердити не було зазначено.

На вимогу митниці Позивачем були надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме:

- вантажні митні декларації країни відправлення № 09340800ЕХ016439, №09340800ЕХ016045 з проходженням митного оформлення країни відправника;

- договір коміссії №7, укладенний між ПП «Берег-7» та Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_7 , згідно з яким ФОП ОСОБА_7 виступає власником товару, уповноважує ПП «Берег-7» укладати зовнішньоекономічні контракти та зобов'язується самостійно сплачувати усі необхідні податки та збори;

- сертифікати якості на товар, сертифікати фумігації, сертифікати фітосанітарні;

Надання зазначених документів підтверджується записом в графі 44 «додаткова інформація/подані документи/сертифікати і дозволи/ ВМД 600020003/9/000834, 600020003/9/000868.

13.02.2010 р. Кримською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України стосовно товару - абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль», цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., згідно з якою ПП «Берег-7» відмовлено у прийнятті ВМД та винесено рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р. з визначенням суми вартості за резервним методом за одиницю 2,36 доларів США за 1 кг на підставі даних ЄАІСДМСУ.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Берег-7» звернулося до Кримської митниці із заявами щодо товарів абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до митної вартості товарів, визначеної Кримською митницею.

13.10.2009р. та 21.10.2009 року ПП «Берег-7» оформлено ВМД №600020003/9/000834, № 600020003/9/000868, які заповнені згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 13.10.2009 року№ 600000013/2009/020027/2.

Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару «абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Таким чином, митна вартість товару (кураги) заявлена декларантом, з урахуванням вартості постачання, склала за ВМД №600020003/9/000834 - 528 650,00 грн, в т.ч. ПДВ -105 732,00 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 271320,00 грн, в т.ч. ПДВ - 54264,00 грн.

Митна вартість товару, визначена митним органом за ВМД №600020003/9/000834 склала -755144,00 грн, в т.ч ПДВ - 151 228,80 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 376656,00 грн, в т.ч. ПДВ-75331,20 грн.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф". Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Застосовувати зазначений метод в тільки якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товарів здійснювалось позивачем в межах господарських операцій поставки відповідно до контракту № 261 від 10.09.2009г., відповідно до якого Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ, Туреччина (Продавець) зобов'язується поставляти продукцію турецьких виробників (сухофрукти, горіхи та ін.), а ПП «Берег-7» (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати вказану продукцію, в кількості та по цінам, згідно комерційних рахунків (інвойсів).

Оплата за товар, отриманний за інвойсами № 080465 від 07.10.2009р. на суму 66 000 доларів США, № 080466 від 15.10.2009 на суму 70 000 доларів США було здійснено 16.11.2009р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 37 на суму 136 000 доларів США.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов, митну вартість імпортованого товару абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль», цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р. та Інжиру сушеного Ficus Сагіса №8, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., поставленого за контрактом № 261 від 10.09.2009г., укладенного між ПП «Берег-7» та Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ», Туреччина, відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу виходячи із цінової бази даних та у зв'язку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

- перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

- другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

- четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрати, що збільшують ціну товару в Україні;

- п'ятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат понесених виробником.

09.11.2010р. ПП «Берег-7» зроблено запит до ДП ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ» з метою підготовки висновку щодо відповідності цін контракту №261 від 10.09.2009р. рівню ринкових цін.

У висновку ДП ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ» № 8/1484 від 10.11.2009р. зазначено, що, враховуючи кон'юнктуру ринку сушеного абрикосу країн Близького Сходу та умови Контракту, умови контракту та листа компанії виробника, та інші вказані в висновку документи - контрактні ціни на абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль», цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., виробник Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ», Туреччина, на умовах поставки СРТ Євпаторія, відповідають рівню ринкових цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 310 ДП ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ» передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Пунктом 6 ч. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 26 травня 2007 року, встановлено, що Міністерство економіки України: здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України; аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними.

Таким чином, вказаний висновок № 8/1484 від 10.11.2009р є належним доказом, що підтверджує правомірність ціни заявленої позивачем при декларуванні.

Згідно Наказу Державної митної служби № 230 від 17.03.2008р. «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України» - митний орган здійснює митне оформлення на підставі поданих документів. У графу "Для відміток митного органу" декларації митної вартості (ДМВ-2) за формою згідно з додатком 2 до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766, посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, уносяться такі записи: "контроль митної вартості після пропуску", а також "сплачено до бюджету" чи "гарантія банку" відповідно до обраного декларантом виду гарантійних зобов'язань. Записи завіряються особистим підписом посадової особи. Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. Після завершення процедур з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України митний орган у разі необхідності письмово повідомляє декларанта про терміни здійснення контролю на підставі статті 60 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1730 "Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", інших нормативно-правових актів.

Декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.

Митний орган перевіряє надані декларантом відомості, а в разі необхідності вживає додаткових форм контролю, передбачених законодавством. На підставі результатів такої перевірки, але не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов'язань митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Листом вих. № 1 від 06.01.2010р. ПП «Берег-7» надало до Кримської митниці заяву про застосування митної вартості товарів, заявлену декларантом та надало додаткові документи, які підтверджували право визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а саме:

- платіжні доручення в іноземній валюті № МІЖ 37 від 16.11.2009р., згідно яких Позивачем за товар було перераховано Продавцю 136 000,00 доларів США.

- прайс-лист фірми постачальника товару від 08.10.2009р., згідно якого вартість товару -курага сушена складає 1,7 долара США за 1 кг;

- кулькуляція витрат компанії постачальника від 16.10.2009р., згідно якого вартість товару -курага сушена складає 1,7 долара США за 1 кг;

- виписки з сир'євих бірж Туречини м. Малатя (Туречина) за період з 20.09.2009р. по 28.09.2009р., згідно яких фірма постачальник купувала у виробників партії кураги за ціною 1,5 турецьких лір, що еквівалентно 1,01 долара США по курсу 1,4849 турец. Ліра за 1 долар США Центрального Банку Турції на 28.09.2009р.

- лист судовласника компанії «Аquamarina Ноlding Inc» згідно з яким вартість перевезення товару повністю оплачена компанієй постачальником.

- висновок ДП ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ» № 8/1484 від 10.11.2009р.згідно якого, зазначено, що ціни на абрикоси сушені (курага) відповідають рівню ринкових цін.

Листом вих. № 07-12/577 від 26.01.2010р. Кримьска митниця повідомила, що митницею прийнято рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, у зв'язку з чим рішення про визначення митної вартості товарів від 13.10.2009 року № 600000013/2009/020027/2 залишено без змін.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченнях, відповідач посилається на те, що найменша вартість сухофруктів від Турецьких виробників, складає 2,36 доларів США за кг., проте, жодних належних доказів використання відповідачем вказаних відомостей під час прийняття спірного рішення, суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Судом встановлено, що визначення митної вартості вказаного вище товару - сухофруктів за першим методом позивачем було здійснено на підставі наступних документів:

1. контракт № 261 від 10.09.2009г., відповідно до якого Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ, Туреччина (Продавець) зобов'язується поставляти продукцію турецьких виробників (сухофрукти, горіхи та ін.), а ПП «Берег-7» (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати вказану продукцію, в кількості та по цінам, згідно комерційних рахунків (інвойсів);

2. комерційні рахунки (інвойси) № 080465 від 07.10.2009р. на суму 66 000 доларів США, № 080466 від 15.10.2009 на суму 70 000 доларів США.

3. Пакувальні листи на товар.

4. Докази сплати за інвойсами інвойсами № 080465 від 07.10.2009р. на суму 66 000 доларів США, № 080466 від 15.10.2009 на суму 70 000 доларів США було здійснено 16.11.2009р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 37 на суму 136 000 доларів США.

5. вантажні митні декларації країни відправлення № 09340800ЕХ016439, №09340800ЕХ016045 з проходженням митного оформлення країни відправника;

6. договір коміссії №7, укладенний між ПП «Берег-7» та Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_7 , згідно з яким ФОП ОСОБА_7 виступає власником товару, уповноважує ПП «Берег-7» укладати зовнішньоекономічні контракти та зобов'язується самостійно сплачувати усі необхідні податки та збори;сертифікати якості на товар, сертифікати фумігації, сертифікати фітосанітарні;

7. прайс-лист фірми постачальника товару від 08.10.2009р., згідно якого вартість товару -курага сушена складає 1,7 долара США за 1 кг;

8. кулькуляція витрат компанії постачальника від 16.10.2009р., згідно якого вартість товару -курага сушена складає 1,7 долара США за 1 кг;

9. виписки з сир'євих бірж Туречини м. Малатя (Туречина) за період з 20.09.2009р. по 28.09.2009р., згідно яких фірма постачальник купувала у виробників партії кураги за ціною 1,5 турецьких лір, що еквівалентно 1,01 долара США по курсу 1,4849 турец. Ліра за 1 долар США Центрального Банку Турції на 28.09.2009р.

10. лист судовласника компанії «Аquamarina Ноlding Inc» згідно з яким вартість перевезення товару повністю оплачена компанієй постачальником.

11. висновок ДП ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ» № 8/1484 від 10.11.2009р. згідно якого, зазначено, що ціни на абрикоси сушені (курага) відповідають рівню ринкових цін.

Митним органом не було прийнято заявлену митну вартість зазначеного товару та визначено вартість товару за шостим (резервним) методом.

Ссуд вважає, що позивачем надано достатньо документів до ВМД на підтвердження заявленої митної вартості та такий висновок повністю підтверджується матеріалами справи.

Отже порівняння визначеної митним органом митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем є таким, що здійснено при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

Тобто, спірне рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що винесено з порушенням порядку визначення митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, для захисту порушеного права позивача суд вважає визначити спосіб, згідно якого спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає за необхідними зазначити, що рішення відповідача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, про яке заявлено у позовних вимогах позивачем, не приймалось та, як слід, не підлягає скасуванню, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасуванні Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості № 600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р. з визначенням суми вартості за шостим (резервним) методом за одиницю 2,36 доларів США за 1 кг на підставі даних ЄАІСДМСУ, оскільки докази наявності такого рішення є в матеріалах справи та на визнанні протиправним та скасуванні такого рішення наполягав представник позивача у промові у судових дебатах.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача застосувати митну вартість, заявлену декларантом, суд зазначає, що порядок застосування митної вартості товарів визначається митним органом відповідно до його компетенції та суд не може підміняти компетенцію митниці, тому у цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відносно вимог про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, то на думку суду вони є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т (далі -Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару , визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється позивачем, позивач не звертався до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково щодо визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зазначені позовні вимоги не є вимогами майнового характеру, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.04.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 25.04.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості № 600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р.;

3. Стягнути на користь позивача - Приватного підприємства "Берег - 7" ( 99055, АРК, м. Севастополь, вул. Степова - 9, ідентифікаційний код 36598537) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.