Постанова

від 17.04.2012 по справі 48/313

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 48/313

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року у справі№48/313 Господарського суду міста Києва за позовомВідділу культури Васильківської міської ради Київської області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області провизнання постанови недійсною за участю представників: позивачаОСОБА_4, дов. від 15.08.2011р. відповідачаОСОБА_5, дов. від 03.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Відділ культури Васильківської міської ради Київської області звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною постанови № 43 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 01.06.2011 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, посилаючись на невідповідність процедури проведення перевірки вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", необґрунтованість визначення розміру штрафу на підставі актів приймання виконаних робіт, порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України (з урахуванням доповнень до позовної заяви, а.с.89-93).

Відповідач відхилив позовні вимоги, зазначивши, що відповідно до внесених змін дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; розрахунок штрафу виконано на підставі документа, який підтверджує вартість виконаних будівельних робіт; допущене відповідачем порушення є триваючим адміністративним проступком, відтак строк притягнення до відповідальності обчислюється з моменту, коли відповідачу стало відомо про факт скоєння адміністративного правопорушення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року (суддя Бойко Р.В.) замінено відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ідентифікаційний код 35670785, правонаступником - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ідентифікаційний код 37783132; позов задоволено повністю; визнано недійсною постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Стародубца О.М. № 43 від 01.06.2011 року про накладення штрафу у розмірі 132653,76 грн. на Відділ культури Васильківської міської ради Київської області за правопорушення у сфері містобудування; стягнуто з відповідача на користь позивача 321 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року (судді: Зеленін В.О. -головуючий, Синиця О.Ф., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, позов залишити без розгляду.

Касаційну скаргу вмотивовано невірно встановленими господарськими судами обставинами справи щодо характеру вчиненого позивачем порушення, яке є триваючим, що спричинило неправильне застосування судами статті 250 Господарського кодексу України; порушенням судами вимог статті 5 Закону України "Про основи містобудування", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" щодо порядку здійснення робіт з капітального ремонту.

Позивач відхилив доводи касаційної скарги, зазначивши про законність та обґрунтованість судових рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2012 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було відстрочено сплату судового збору в розмірі 751,10 грн. до розгляду касаційної скарги по справі; уповноважений представник відповідача не надав суду доказів сплати судового збору, наполягаючи водночас на розгляді касаційної скарги по суті. За таких обставин судова колегія вважає за можливе відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору за подану касаційну скаргу до прийняття судового рішення у даній справі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.05.2011 року головним державним інспектором Центрального регіону Інспекції Плющем О.С. було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства під час реконструкції фасадів та шатрової покрівлі школи естетичного виховання за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 1.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем статті 5 Закону України "Про основи містобудування", а саме: будівельні роботи з реконструкції фасадів та шатрової покрівлі школи естетичного виховання (школи мистецтв) згідно з договорами підряду № 16 від 02.03.2009 року (акт виконаних робіт № 16/02 за березень 2009 року), № 15 від 02.03.2009 року (акт виконаних робіт № 15/02 за березень 2009 року), № 02/06 від 05.06.2009 року (акт виконаних робіт № 02/06 за червень 2009 року), за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 1 проведені без затвердженої і погодженої в установленому порядку проектної документації; за результатами перевірки було складено акт від 26.05.2011 року, протокол № 42-11 про правопорушення у сфері містобудування від 26.05.2011 року та припис про усунення порушень № 42-11 від 26.05.2011 року.

01.06.2011 року першим заступником начальника Інспекції Стародубцем О.М. розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудування Відділом культури та винесено постанову № 43 про накладення штрафу у розмірі 132653,76 грн. за правопорушення у сфері містобудування.

Згідно з частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 року № 317 (надалі -"Положення") відповідач є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням, в т.ч. Господарським кодексом України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (у відповідній редакції) підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: зокрема, проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону (ч 1-4 статті 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" у відповідній редакції).

Відтак за змістом повноважень, наданих органам державного архітектурно-будівельного контролю, ними застосовуються до суб'єктів відповідальності за зазначеним вище Законом заходи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання, у вигляді грошової суми, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, що відповідає адміністративно-господарському штрафу в розумінні статей 239 та 241 Господарського кодексу України; відповідно суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правову природу санкції за вчинене правопорушення у сфері містобудування, застосування якої регламентовано главою 27 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" в редакції, чинній на час складання спірного акта.

Згідно з частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, граничним строком застосування даного виду санкцій (штрафу за вчинене правопорушення у сфері містобудування) до суб'єкта господарювання є шість місяців з дня виявлення порушення правил ведення господарської діяльності, але не більше ніж один рік з дня скоєння правопорушення у сфері господарювання, якщо інші строки чи порядок їх застосування прямо не встановлено законом.

Встановивши на підставі наявних матеріалів справи, що факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудування мав місце у березні та червні 2009 року, а постанову № 43 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на Відділ культури винесено 01.06.2011 року (тобто через два роки з дня скоєння позивачем такого правопорушення); господарські суди вірно вказали про порушення відповідачем приписів статті 250 Господарського кодексу України.

Апеляційним господарським судом також надано вірну правову оцінку змісту вчиненого позивачем правопорушення (виконання будівельних робіт без затвердженої проектної документації) як сталого, такого, що відбулося в часі саме на момент виконання будівельних робіт.

Судами правомірно відхилено, як необґрунтовані, доводи відповідача про триваючий характер будівельних робіт протягом 2010-2011 році, що не підтверджуються документально; водночас за статтею 882 Цивільного кодексу України акт виконаних робіт складається при прийнятті замовником виконаних робіт і є належним доказом їх завершення. Не вжиття позивачем заходів для усунення допущеного порушення, користування результатами будівельних робіт, виконаних з порушенням, не є тотожнім визначенню правопорушення, за яке застосовано санкцію.

Посилаючись на визначення тривалого порушення в розумінні адміністративного правопорушення, відповідач залишив поза увагою, що юридична особа не є суб'єктом адміністративної відповідальності.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття, можуть бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта, чи у випадках, прямо встановлених законодавством.

Судова колегія погоджується з господарськими судами попередніх інстанцій, що в даному випадку законодавством -статтею 250 Господарського кодексу України - прямо встановлено підстави для визнання недійсним акта у зв'язку з порушенням строків його прийняття.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди розглянули в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосували статтю 250 Господарського кодексу України, статті 1 та 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" у відповідній редакції; їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не відповідають матеріалам справи та положенням наведеного законодавства, що підлягало застосуванню у спірних правовідносинах; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відстроченого судового збору слід віднести на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, стягнувши з неї до Державного бюджету України 751,10 грн. судових витрат.

Керуючись статтями 43, 49, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року у № 48/313 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. залишити без змін.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м. Київ, вул. І.Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 37783132) на користь державного бюджету України 751,10грн. судового збору за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач